10.12.2020
Справа № 522/20009/20
Провадження № 3/522/12158/20
10 грудня 2020 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши в присутності особи, яка притягується до адміністративної ОСОБА_1 та її представника - адвоката Єлуашвілі І.В., адміністративні матеріали, що надійшли з Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 194076 від 13.10.2020 року, встановлено, що 13.10.2020 року о 20 год. 59 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 17, хостел «NEW LIFE», гр. ОСОБА_1 працювала адміністратором у хостелі всупереч постанови Кабінету Міністрів України № 641.
Зазначена подія була кваліфікована співробітниками поліції як порушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судове засідання з'явилися ОСОБА_1 та її представник - адвокат Єлуашвілі І.В., які заперечували провину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
До суду надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 за відсутності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Вивчивши матеріали даної адміністративної справи, вислухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що провадження по ній підлягає закриттю з наступних підстав.
Норма ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідальність за порушення вказаних норм покладається виключно на суб'єктів господарювання, а не на їх персонал, оскільки останні не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З вищенаведеного вбачається, що суб'єктом вказаного правопорушення є суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність у вищезазначених сферах життя.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання, а згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 194076 від 13.10.2020 року працює адміністратором у хостелі «NEW LIFE», проте органами поліції доказів на підтвердження цього факту до матеріалів справи долучено не було, більше того, в протоколі в графі «місце роботи (навчання), посада» вказано, що ОСОБА_1 офіційно не працює, що виключає її винуватість за зазначеним адміністративним правопорушенням.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 194076 від 13.10.2020 року, встановлено, що 13.10.2020 року о 20 год. 59 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 17, хостел «NEW LIFE», гр. ОСОБА_1 працювала адміністратором у хостелі всупереч постанови Кабінету Міністрів України № 641.
При цьому, в порушення вище наведених вимог, особа, яка складала протокол не зазначила, який саме пункт Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.08.2020 року порушила ОСОБА_1 , таким чином неможливо встановити, які саме правила карантину вона порушила.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого їй правопорушення. Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого їй діяння.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином суд не вбачає підстав для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні об'єктивні дані, які вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого саме ст. 44-3 КУпАП, на підставі чого справу про адміністративне правопорушення відносно неї за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, слід закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 7, 38, 44-3, 221, 247, 251, 252, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси І.В. Циб