28 серпня 2007 р.
№ П30/6789
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого
Полянського А.Г.
Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача:
Чернишов О.В. -дов. від 13.07.2007 року,
Білий С.В. -дов. від 27.09.2006 року
відповідача-1:
Грищенко Ю.В. -дов. від 29.12.2006 року
відповідача-2:
Гаврин Д.В. -дов. від 19.12.2006 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року
у справі
№ П30/6789 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаїн"
про
визнання недійсними договорів
Відкрите акціонерне товариство "Дніпрофарм" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаїн" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.10.2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Дніпрофарм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Банк"; про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2005 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаїн"; про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаїн" списати зі свого балансу та передати на баланс Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм" нерухоме майно, зазначене в позові.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2006 року (суддя: Євстигнеєва Н.М.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року (судді: Крутовських В.І. -головуючий, Дмитренко А.К., Прокропенко А.Є.) у справі № П30/6789 господарського суду Дніпропетровської області (з урахуванням ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2007 року) повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди зазначають про те, що позивач звернувся до суду з позовом, який має дві немайнові вимоги та одну майнову вимогу, яка не була сплачена державним митом.
Також судом зазначено, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаїн" (покупець), яке є стороною договору купівлі-продажу майна від 18.11.2005 року, знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, спір про визнання недійсним цього договору підлягає розгляду в господарському суді міста Києва.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Відкрите акціонерне товариство "Дніпрофарм" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та поясненням до касаційної скарги, в яких просить змінити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2006 року у справі № П30/6789 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року у справі № П30/6789, виключивши з їх мотивувальних частин посилання на порушення позивачем правил територіальної підсудності при поданні позову у справі № П30/6789, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм процесуального права. Зокрема, заявник зазначає, що згідно частини 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. А тому, позивач в касаційній скарзі зазначає, що позовна заява повинна розглядатись господарським судом Дніпропетровської області.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаїн" у відзивах на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечують та просять залишити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року у справі № П30/6789 без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм" -без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи та доводи викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2006 року, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року у справі № П30/6789 господарського суду Дніпропетровської області (з урахуванням ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2007 року) вбачається, що позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду, на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Згідно частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито».
В частині повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України ухвала та постанова суду заявником не оскаржуються.
Згідно із статтею 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до суду з позовною заявою, яка має три позовні вимоги, зокрема, про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.10.2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Дніпрофарм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Банк"; про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2005 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаїн" (немайнові вимоги); та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаїн" списати зі свого балансу та передати на баланс Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм" нерухоме майно, зазначене в позові (майнова вимога).
Судом зазначено, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаїна" (покупець), яке є стороною договору купівлі-продажу майна від 18.11.2005 року, знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, спір про визнання недійсним цього договору підлягає розгляду в господарському суді міста Києва.
Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що посилання скаржника на пункт 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України про те, що цей позов повинен розглядатися в господарському суді Дніпропетровської області на підставі того, що справи у спорах про право власності на майно або витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна, суперечать матеріалам справи. З цієї позовної заяви не вбачається ані визнання права власності на майно, ані витребування майна з чужого незаконного володіння та інше, що передбачене пунктом 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника про порушення судами норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що ухвала та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року у справі № П30/6789 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий О.Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова