Справа №463/11388/20
Провадження №1-кс/463/6158/20
14 грудня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою від 25 листопада 2020 року № 1457 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення. Просить зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові внести відповідні відомості до реєстру на підставі поданої заяви.
Скаргу мотивує тим, що звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові з заявою про вчинення кримінального правопорушення заступником керівника Золочівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , слідчим суддею Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_5 , суддею Львівського апеляційного суду ОСОБА_6 , передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України. Однак у визначені в ст. 214 КПК України строки відомості на підставі поданої заяви не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга була призначена до судового розгляду на 27 листопада 2020 року. В судове засідання скаржник не з'явився 27 листопада 2020 року подав заяву про відвід слідчому судді.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 4 грудня 2020 року в задоволені заяви про відвід слідчому судді ОСОБА_1 було відмовлено.
Судові засідання 8, 10, 11 грудня 2020 року не відбулись у зв'язку з неявкою в такі особи, яка подала скаргу.
В судовому засіданні 14 грудня 2020 року скаржник скаргу підтримав з підстав викладених в ній, вказав, що на момент розгляду скарги відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення не внесено, а тому просив скаргу задовольнити.
Представник Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові в жодне судове засідання не з'явився, а тому з врахуванням положення ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе провести судовий розгляд скарги у відсутності представника органу досудового розслідування.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові з заявою про вчинення кримінального правопорушення заступником керівника Золочівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , слідчим суддею Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_5 , суддею Львівського апеляційного суду ОСОБА_6 , передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України.
З заяви про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що скаржник в кримінальному провадженні № 12017140250000797 від 8 листопада 2017 року звертався до прокурора зі скаргою, однак останнім не прийнято процесуального рішення за наслідками розгляду такої. Бездіяльність оскаржив до слідчого судді, однак ухвалою такого в справі № 447/2493/17 в задоволені скарги було відмовлено. В подальшому вказану ухвалу було оскаржено до апеляційного суду, проте судом апеляційної інстанції було відмовлено у відкритті провадження.
Частина 1 ст. 397 КК України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці. Частина 2 цієї статті встановлює кримінальну відповідальність за ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища.
Потерпілим від кримінального правопорушення передбаченого ст. 397 КК України є захисник та представник особи. Об'єктивна сторона злочину може характеризуватися діями або бездіяльністю і проявляється у: вчиненні у будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги; порушенні встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
В поданій заяві про вчинення кримінального правопорушення, яка долучена до матеріалів скарги, заявником не зазначено об'єктивних даних та обставин, які могли б свідчити про наявність в діях прокурора чи суддів ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України. Фактично доводи заяви зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями вказаних посадових осіб прийнятих в зазначеному вище кримінальному провадження по розгляду скарг ОСОБА_3 .
Незгода з такими рішеннями може бути підставою для оскарження таких в порядку визначеному процесуальним законом, однак не може слугувати безумовною підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя звертає увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись вимогами ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
в задоволенні скарги ОСОБА_3 від 25 листопада 2020 року № 1457 на бездіяльність органу досудового розслідування - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1