Справа № 3/714/619/20
ЄУН: 714/1109/20
"14" грудня 2020 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М, розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з відділу прикордонної служби «Герца» Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Лаврівка,
Вінницького району, Вінницької області,
молодшого інспектора прикордонної служби 3-ї категорії -
помічник гранатометника відділу
прикордонної служби «Герца»
за ч.2 ст. 172-18 Кодексу про адміністративні правопорушення України, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07 грудня 2020 року, молодший інспектора прикордонної служби 3-ї категорії - помічник гранатометника відділу прикордонної служби «Герца» ОСОБА_1 , 28 листопада 2020 року, в період з 15 год. 15 хв. по 15 год. 45 хв., в умовах особливого періоду, спільно з молодшим сержантом ОСОБА_2 , виконуючи обов'язки по охороні державного кордону в складі прикордонного наряду «Прикордонний патруль», будучі зобов'язаним організувати службу на напрямку 885-888 прикордонних знаків, був виявлений під час перевірки проведеної начальником відділу прикордонної служби Лояніч О. та його заступником Плінсьтким В. в районі 887 прикордонного знаку, тобто ОСОБА_1 знявся з 885 прикордонного знаку на 30 хв. раніше. Внаслідок такий дій, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 11 ч. 2 розділу II «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 року № 1261, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст.172-18 КпАП України, як порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу прикордонного наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому правопорушенні не визнав і показав, що на виконання наказу на охорону державного кордону, 28 листопада 2020 року, о 10 год., спільно з молодшим сержантом ОСОБА_2 о 10 год. вибули на ділянку відповідальності з подальшим несенням служби до 17 год. в межах 885-888 прикордонних знаків. Приблизно о 15 год., в межах 887 прикордонного їх зустрів як виявилося капітан ОСОБА_3 , за словами якого вони не мали права нести службу разом. З посиланням на те, що наказ по охороні державного кордону на час несення служби в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» не порушував, ОСОБА_1 просив закрити провадження щодо нього.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 2 ст. 17218 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Адміністративна відповідальність ч.2 ст. 172-18 КпАП України настає у разі порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
Статтею 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV встановлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо ОСОБА_1 останнім допущено порушено вимоги п. 11 ч. 2 розділу ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 року N 12614 (надалі Інструкція). Такі дії ОСОБА_1 охоплюються диспозицією ч. 2 ст.172-18 КпАП України, так як останній порушив правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу прикордонного наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
Зміст пункту 11 розділу ІІ Інструкції зводиться до заборон для прикордонних нарядів до якого включено усього 14 абзаців, в т.ч. вчиняти інші дії, заборонені законодавством України та наказом на охорону державного кордону. В той же час в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано які саме конкретні дії вчинив ОСОБА_1 , що призвели до порушення ним правил несення прикордонної служби.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-18 КУпАП, яке поставлено у вину ОСОБА_1 характеризується порушенням правил несення прикордонної служби.
За положеннями ст. 251 КпАП України (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в дану випадку уповноважених посадових осіб Національної поліції.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зокрема зазначаються : дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Отже, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тому, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Проте, у протоколі в порушення вимог ст. 256 КУпАП фабула протоколу в частині відомостей про суть адміністративного правопорушення, виписана не конкретно. Зокрема, у фабулі лише констатується факт що під час виконання обов'язків в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» ОСОБА_1 знявся з 885 прикордонного знаку на 30 хв. раніше, що є порушенням п. 11 ч. 2 розділу II «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 року № 1261.
Враховуючи вищенаведені, вважаю, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.
Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у порушенні правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України до матеріалів справи не додано й судом таких не встановлено.
Саме по собі обставина того, що на час інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, діяв та діє особливий період, який був оприлюднений Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» за відсутності доказів винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення ч.2 ст. 172-18 КУпАП, не є підставою притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми, на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
За змістом зазначених вимог закону висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Ураховуючи вищенаведене та зважаючи на те, що обставини наведені у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не визнається, а будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-18 КпАП України яке йому інкримінується в матеріалах справи відсутні, то провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247 п.1, 283, 284 КпАП України, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 КпАП України закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: