Справа № 263/7653/19
Провадження № 3/263/2475/2020
14 грудня 2020 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ікорська Єлізавета Сергіївна, за участю секретаря Шпичак Є.М., прокурора Куцоконь Є.Ю., Астафурова Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18 червня 2020 року № 281 ОСОБА_1 , порушуючи вимоги абзацу 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи колишнім головним спеціалістом відділу контролю за використанням земель управління земельних відносин Маріупольської міської ради, згідно з п.п. «в» пункту 1 частини 1 статті 3 зазначеного Закону, будучи суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, несвоєчасно без поважних причин 12 червня 2019 року о 08:32 год. подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» до Єдиного державного реєстру декларацій. Дії останнього кваліфікуються як адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду 19 червня 2020 року та згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями був визначений до розгляду судді Папаценко П.І.
Розпорядженням керівника апарату Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2020 року, на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із прийняттям 10 листопада 2020 року Вищою радою правосуддя рішення про звільнення судді ОСОБА_2 у відставку, по справі призначено повторний автоматичний розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2020 року, справу визначено до розгляду судді Ікорській Є.С.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що дійсно забув подати декларацію до 1 квітня 2019 року, подав у червні 2019 року після того, як йому зателефонували.
Прокурор Куцоконь Є.Ю. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Проти закриття провадження за спливом строків накладення адміністративного стягнення заперечував, зазначив, що відповідно до науково-експертного висновку Інституту держави і права ім. В.Корецького НАН України, моментом виявлення правопорушення є дата складання адміністративного протоколу, тому строки, передбачені ст. 38 КУпАП, не порушено.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, повністю підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення № 281 від 18 червня 2020 року матеріалами, а саме: повідомленням Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про факт неподання або несвоєчасного подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 09 квітня 2020 року № 3395/55/02-2020; листом Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції № 4730 від 01 квітня 2020 року про встановлення факту несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з боку ОСОБА_1 ; повідомленням Управління планування та розвитку персоналу Маріупольської міської ради № 73/04-40 від 02 квітня 2019 року; роздруківкою послідовності дій корисутвача «Єдиного дерджавного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 за період з 01 січня 2019 ркоу по 12 червня 2019 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що не подав декларацію вчасно, оскільки забув.
Дослідивши матеріали справи, необхідно дійти висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Разом з тим, за вимогами п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне порушення не може бути розпочате у разі закінчення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП (в редакції станом на 14 грудня 2020 року) адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 18 червня 2020 року № 281 зазначено, що датою виявлення правопорушення є факт встановлення складу адміністративного правопорушення, тобто дата складання протоколу - 18 червня 2020 року.
Прокурор у судовому засіданні також зазначив, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу.
Однак суд не може погодитись з таким твердженням, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції на час події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією) спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції визначені: органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику ( ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» - в редакції на час події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції на час події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією) Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має, зокрема, такі права: вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом; отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень; складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Таким чином, за наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП (в редакції на час події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією) протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 172-4 - 172-9 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції.
Проте уповноважені особи НАЗК протокол про адміністративне правопорушення не склали, і тільки 30 березня 2020 року відповідно до Закону України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», який набрав чинності 18 жовтня 2019 року, та яким внесено зміни до ст.255 КУпАП, - зібрані матеріали щодо можливого вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, направлено до Національної поліції України для розгляду та вжиття заходів згідно із законодавством.
Положення ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» встановлюють обов'язок державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють, відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Законними приводами для порушення адміністративного провадження можуть бути: заяви і повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості, громадян; повідомлення, опубліковані у пресі; безпосереднє виявлення уповноваженим суб'єктом ознак корупційного правопорушення.
Моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 172-6 КУпАП, є не дата складення протоколу, а дата, коли уповноважений суб'єкт дізнався про факт неподання відповідної декларації, тобто надсилання повідомлення в порядку частини 3 статті 49 Закону України «Про запобігання корупції».
Слід звернути увагу на те, що декларація є у загальному доступі, тому із дати неподання декларації правоохоронні органи можуть притягнути до відповідальності особу, яка не подала декларацію, тому моментом виявлення правопорушення не може бути дата складання протоколу.
Доказом факту несвоєчасного подання декларації є скриншот відомостей із сайту Єдиного державного реєстру декларації, а тому перевірочні дії не потребували значного часу для докладання зусиль уповноваженої особи на складання протоколу для встановлення всіх обставин справи, формування адміністративних матеріалів та своєчасного їх подання для розгляду судом в межах строків, визначених ст. 38 КУпАП.
Окрім того, як вбачається з листа Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції № 4730 від 01 квітня 2020 року, Національним агентством було встановлено факт несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема з боку ОСОБА_1 , у зв'язку із чим було нправлено витяг з інформаційної-телекомунікаційної системи «Єдиного дерджавного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» щодо послідовності дій вказаного суб'єкта декларування.
Крім цього, факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з боку ОСОБА_1 , до відома Національного агенства з питань запобігання корупції було доведено повідомленням Управління планування та розвитку персоналу Маріупольської міської ради № 73/04-40 від 02 квітня 2019 року, тобто за рік до належної реакції з боку Національного агенства.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення починається зі стадії порушення адміністративного провадження та адміністративного розслідування.
Окремо слід зазначити, що відповідно до штрих-коду, проставленого на повідомленні Управління планування та розвитку персоналу Маріупольської міської ради № 73/04-40 від 02 квітня 2019 року у НАЗК таке зареєстроване 03 травня 2019 року, тобто протягом річного терміну державні органи, які повинні належним чином і у розумні строки виконувати свої функції у сфері контрою з дотримання антикорупційного законодавства, фактично допустили бездіяльність, а адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 розпочато лише у квітні 2020 року.
Як вбачається з повідомлення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про факт неподання або несвоєчасного подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 09 квітня 2020 року № 3395/55/02-2020, адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 фактично було порушено 09 квітня 2020 року.
Відповідно до абзацу 2 п.16 постанови Верховного Суду України № 13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» несвоєчасним складанням протоколу про адміністративне правопорушення слід вважати не складання його протягом передбачених ст. 38 КУпАП строків, які мають обчислюватися з моменту корупційного правопорушення чи одержання інформації про нього.
Відповідно положень до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У відповідності до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
На момент виявлення правопорушення частина 3 ст. 38 КУпАП діяла у наступній редакції: «Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення».
Тому, в даному випадку з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України, статті 8 КУпАП судом повинні бути застосовані строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП в редакції, чинній на момент виявлення факту правопорушення».
Таким чином, беручи до уваги, що суть правопорушення, яке ставиться у провину особі, полягає у простроченні вчинення певних дій на два місяці та 12 днів, у той час, як суб'єкт контролю з оформлення цих матеріалів належним чином відреагував на зазначений факт лише через рік, а також той факт, що на час передання справи в провадження судді Ікорської Є.С. та на час розгляду справи про адміністративне правопорушення сплинув строк накладення адміністративного стягнення, як з моменту виявлення факту вчинення адміністративного правопорушення, так і з моменту фактичного порушення адміністративного провадження відносно особи, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі у відповідності до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 38, 172-6, 247, 252, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, на підставі п. 7. ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.
Суддя Є.С. Ікорська