Справа № 639/7606/20
Провадження №1-в/639/1001/20
14 грудня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році»,-
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_4 про до нього застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» за вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.05.2020 р.
Засуджений в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор вважала необхідним у задоволенні клопотання відмовити.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали особової справи ув'язненого , суд приходить до такого.
07 вересня 2017 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
Відповідно до ст. 13 вказаного Закону, дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.
ОСОБА_5 востаннє засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.05.2020 р. за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно змісту зазначеного вироку, ОСОБА_4 вчинено перший епізод злочину за ч. 2 ст. 185 КК України 21 грудня 2015 року - тобто до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», інші - 10.03.2018 р., 08.04.2018 р., 09.04.2018 р., 19.02.2019 р. (тобто після набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році»).
Згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» у 2016 році, суб'єктами амністії є особи, зокрема, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що має неповнолітню дитину - ОСОБА_6 2005 року народження, проте не надав до клопотання копії свідоцтва про її народження та відомостей про те, що відносно вказаної дитини він не позбавлений батьківських прав.
Разом з тим, в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_4 є суб'єктом, який підлягає звільненню від відбування покарання за нормами п. п. «а»- «б», «г»- «є» ст. 1, ст. ст. 2-7 вказаного Закону.
Таким чином, на даний час у задоволенні клопотання ОСОБА_4 належить відмовити та роз'яснити засудженому, що він вправі повторно звернутися до суду з таким клопотанням, надавши докази для застосування положень п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1