Справа № 226/2592/20
Провадження №2/226/911/2020
іменем України
(заочне)
09.12.2020 місто Мирноград
Димитровський міській суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Козлової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,
І. Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування вимог зазначила, що з 16.08.1993 по 30.09.2020 вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем, 30.09.2020 звільнилася за п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін. З жовтня 2019 року по вересень 2020 року заробітна плата була їй нарахована, але не виплачена, заборгованість становить 123872,20 грн. Розмір її середньоденного заробітку складає 594,94 грн, і на день пред'явлення позову середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні дорівнює 12493,74 грн за період з 01.10.2020 по 22.10.2020. Також вважає, що відповідачем завдано їй моральної шкоди через те, що, звільнившись з підприємства за угодою сторін, вона не змогла почати лікування, отримати путівку для оздоровлення, була змушена позичати гроші у знайомих для прогодування родини у цей період. Вона знаходилася у скрутному фінансовому становищі, їй доводилося відмовлятися від звичних продуктів харчування, від потрібних ліків. Просила стягнути на свою користь заборгованість із заробітної плати 123872,20 грн, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати 12493,74 грн та 5000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
ІІ. Позиції і заяви (клопотання) учасників справи.
До суду позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила про відсутність заперечень проти ухвалення у справі заочного рішення.
Представник відповідача до суду не з'явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ЦПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не надіслав, про свою позицію у справі не повідомив.
Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05.11.2020 відкрите провадження у справі (спрощене позовне провадження), відповідачеві запропоновано подати судові відзив на позовну заяву. Призначено розгляд справи на 24.11.2020.
24.11.2020 розгляд справи відкладався через неявку представника відповідача.
В судовому засіданні 24.11.2020 у зв'язку із повторною неявкою представника відповідача, який повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши відсутність відомостей про позицію відповідача, неподання ним відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-282 ЦПК України.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно з відомостями трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 16.08.1993 наказом №250-к була прийнята на роботу до ЦОФ «Комсомольська» п/о «Донецьквуглезбагачення», яка внаслідок декількох реорганізацій зараз є ПАТ «ЦЗФ «Мирноградська», де працювала на різних посадах і 30.09.2020 звільнена з посади диспетчера наказом №276/к за п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін (а.с.8-9).
Довідкою №405, виданою ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» 30.09.2020, засвідчено, що перед ОСОБА_1 у підприємства наявна заборгованість із заробітної плати, яка станом на 21.07.2020 складається з заборгованості: за жовтень 2019 року - 5038,22 грн; за листопад 2019 року - 9141,65 грн; за грудень 2019 року - 16650,90 грн; за січень 2020 року - 3993,80 грн; за лютий 2020 року - 9573,30 грн, за березень 2020 року - 9537,34 грн, за квітень 2020 року - 9478,58 грн, за травень 2020 року - 9478,98 грн, за червень 2020 року - 14662,91 грн, за липень 2020 року - 7241,55 грн, за серпень 2020 року - 10276,58 грн, за вересень 2020 року - 18798,39 грн (а.с.10). Загальна заборгованість становить 123872,20 грн.
Згідно з довідкою №406 від 30.09.2020, виданою ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 594,94 грн (а.с.11).
V. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду, у спосіб, визначений законами.
Конституція України у статті 43 гарантує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
За положеннями статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Під час розгляду справи належними і допустимими доказами встановлено, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах із відповідачем, але обов'язку з оплати його праці відповідач повною мірою не виконав, на момент звільнення ОСОБА_2 йому не була виплачена заробітна плата, що підтверджено довідкою відповідача.
Оскільки відповідач допустив порушення чинного законодавства, обмеживши законне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати в загальній сумі 123872,20 грн за період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року включно.
Що стосується вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, то ця вимога має бути задоволена, виходячи з такого.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Оскільки відповідачем порушені вимоги закону щодо своєчасного розрахунку зі звільненим працівником, у відповідності до положень ст.117 КЗпП України з нього належить стягнути на користь ОСОБА_1 її середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з дня, наступного за звільненням, тобто, з 01.10.2020 і по 22.10.2020, як про це просить позивач, з урахуванням того, що згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. Отже, позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8924,10 грн, виходячи із розрахунку: 594,94 грн х 15 робочих дня за період з 01.10.2020 по 22.10.2020.
Розглядаючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити, що згідно з статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн, позивач зазначила, що в результаті протиправних дій відповідача щодо неї вона зазнала душевних страждань, оскільки невиплата заробітної плати суттєвим чином вплинула на ритм її життя, вона була позбавлена засобів до існування, прийшлося відмовитися від звичних продуктів харчування, ліків.
Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 неправомірними діями відповідача з невиплати заробітної плати завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях через протиправну поведінку щодо неї. Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд виходить із того, що на цей час не існує якогось сталого алгоритму визначення розміру моральної шкоди, але виходячи з характеру правопорушення і його наслідків для позивача, тривалість її страждань і переживань, беззаперечної зміни укладу її життя, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових імперативів справедливості, розумності й добросовісності, суд вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути 2000,00 грн у якості відшкодування моральної шкоди.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
За приписами ст.141 ЦПК України з урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача з підлягає стягненню судовий збір в сумі 600,58 грн, що був сплачений нею за вимогу про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
На користь держави з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 747,38 грн як залишок від обрахованого від загальної ціни позову судового збору 1347,96 грн (1% від 134796,30 грн (123872,20 грн заробітної плати + 8924,10 грн середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні + 2000,00 грн у відшкодування моральної шкоди).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,5,10-13,141,259,263,265,280-282,352,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» (Донецька область, м. Мирноград, вул. Шосейна, 2, код за ЄДРПОУ 24820699) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року включно в сумі 123872 (сто двадцять три вісімсот сімдесят дві) гривні 20 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.10.2020 по 22.10.2020 включно в сумі 8924 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять чотири) гривні 10 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої невиплатою заробітної плати, 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» в дохід держави судовий збір в сумі 747 (сімсот сорок сім) гривень 38 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 600 (шістсот) гривень 58 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Димитровським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Повне рішення суду складене 14.12.2020 .
Суддя: В.С. Салькова