14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 215/5901/18
адміністративне провадження № К/9901/31627/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року
у справі №215/5901/18
за позовом ОСОБА_1 в інтересах матері ОСОБА_2
до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до адміністративної відповідальності,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 інтересах матері ОСОБА_2 повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , який діє в інтересах матері ОСОБА_2 , оскаржено судове рішення в апеляційному порядку та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 , який діє в інтересах матері ОСОБА_2 , у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та у відкритті апеляційного провадження.
23 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі №215/5901/18
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом частин першої і другої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси недієздатних фізичних осіб (непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), захищають (можуть захищати) у суді їхні законні представники - опікуни (піклувальники) чи інші особи, визначені законом.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною першою статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до частини другої статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Приписами частин першої, третьої статті 244 Цивільного Кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Як слідує із змісту оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом саме в інтересах матері - ОСОБА_2 , апеляційний перегляд рішення ухвали суду першої інстанції здійснювався також за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діяв в інтересах матері - ОСОБА_2 .
Разом з цим, як вбачається із матеріалів касаційної скарги, остання підписана лише ОСОБА_1, повноваження якого на представництво інтересів матері ОСОБА_2 в суді касаційної інстанції не підтверджені відповідними документами.
Крім цього, звертаючись до Верховного Суду із касаційної скаргою, ОСОБА_1 у її вступній частині зазначає лише себе особою, яка звертається до суду із даної касаційною скаргою, натомість, даних про те, що ОСОБА_1 оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції в інтересах матері - ОСОБА_2 касаційна скарга не містить.
Таким чином, оскільки на момент подання касаційної скарги в суді касаційної інстанції відсутні підтвердження повноважень ОСОБА_1 на її подання, касаційна скарга піддягає поверненню особі, яка її подала.
У відповідності до пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 55, 59, 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі №215/5901/18 - повернути скаржнику.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
3. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
..............................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду