Головуючий суддя у першій інстанції : Коморний О.І.
02 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/4070/20 пров. № А/857/9293/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання: Мельничук Б.Б.
представника апелянта: Войтусік М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року у справі № 380/4070/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
27.05.2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення № 2292-2649/Ю-02/8-1300/20 від 23.04.2020р. про відмову зарахування періодів роботи з 31.10.1979р. - 10.08.1981р., з 19.08.1981р. - 16.11.1981р., з 17.11.1981р. -13.01.1982р., з 27.01.1982р. - 06.09.1994р. в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в півтора кратному розмірі та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із врахуванням вказаних періодів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 2292-2649/Ю-02/8-1300/20 від 23.04.2020р. про відмову у зарахуванні періодів роботи ОСОБА_1 з 31.10.1979р. - 10.08.1981р., з 17.08.1981р. - 17.01.1982р., з 27.01.1982р. - 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в півтора кратному розмірі.
Крім того, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи за періоди з 31.10.1979р. - 10.08.1981р., з 17.08.1981р. - 17.01.1982р., з 27.01.1982р. - 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців.
Також, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу з 30.01.2019р. та провести виплату недоплачених сум пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу з 30.01.2019р. з урахуванням раніше сплачених сум. В решті вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Представник апелянта Войтусік М.М. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 з 07.03.2011р. перебуває на обліку в Дрогобицькому об'єднаному управлінні пенсійного фонду України у Львівській області та з 30.01.2019р. отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».(а.с.23).
Згідно записів трудової книжки та архівної довідки від 28.06.2011р., позивач у період з 31.10.1979р. - 10.08.1981р., з 17.08.1981р. - 16.11.1981р., з 16.11.1981р. - 17.01.1982р. з 27.01.1982р. - 06.09.1994р. працював в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (а.с.13-18).
ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із запитом щодо врахування періодів з 31.10.1979р. по 10.08.1981р., з 17.08.1981р. по 16.11.1981р., з 16.11.1981р. по 17.01.1982р. з 27.01.1982р. по 06.09.1994р. до стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Проте, пенсійний орган за результатами розгляду заяви, відмовив у перерахунку пенсії позивачу, що підтверджується письмовою відповіддю № 2292-2649/Ю-02/8-1300/20 від 23.04.2020р.. (а.с.25-27)
Зокрема, таких висновків пенсійний орган дійшов з огляду на те, що за документами пенсійної справи ОСОБА_1 працював (підприємцем), загальний стаж роботи становить 23 роки 10 місяців 2 дні. Коефіцієнт стажу - 0,23833. Індивідуальний коефіцієнт заробітку - 2,08193. Розмір пенсійної виплати на 01.04.2020 року становить 2185,38 грн. В трудовій книжці позивача відсутній спеціальний штамп, де зазначено період, на який укладався строковий трудовий договір про роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та пільги з обчислення стажу.
Крім того, ОСОБА_1 не надав трудових договорів про періоди роботи в вищезазначених районах, або довідок, які би підтверджували такі періоди роботи, з укладанням строкових трудових договорів та поширенням пільг по обчисленню стажу роботи.
У зв'язку з цим пенсійний орган вважає, що відсутні правові підстави для зарахування періодів роботи позивача з 31.10.1979р. - 10.08.1981р., з 17.08.1981р. - 16.11.1981р., з 16.11.1981р. - 17.01.1982р. з 27.01.1982р. - 06.09.1994р. в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі у півтора кратному розмірі.
ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
В ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно п.5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.
Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01 січня 1991 року.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затв. постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.
Із змісту Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» видно, що пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (ст. 1-4).
В пп.«д» п.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.11.2020р. у справі № 591/933/17.
Отже, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянт про непідтвердження факту роботи у спірний період у районах Крайньої Півночі через відсутність строкових трудових договорів, оскільки такі не є обов'язковими за наявності відповідних записів у трудовій книжці чи уточнюючих довідок.
Зокрема, як видно із записів трудової книжки, саме ОСОБА_1 працював :
- з 31.10.1979р. - 10.08.1981р. - на посаді слюсара другого розряду по ремонту автомобілів, водієм третього класу Сургутського управління технологічного транспорту № 3, Ханти-Мансійський автономного округу.
- 17.08.1981р. - 16.11.1981р. - водієм третього класу Холмогорського управління бурових робіт №1 Управління технологічного транспорту виробничого об'єднання «Ноябрськнафтогаз» смт. Ханто, Тюменської області;
- 16.11.1981р. - 17.01.1982р. - водієм третього класу Управління технологічного транспорту № 1 виробничого об'єднання «Ноябрськнафтогаз» смт. Ханто, Тюменської області;
- 27.01.1982р. - 01.11.1988р. - водієм третього класу Управління механізованих робіт тресту «Ноябрськнафтоспецстрой»;
- 01.11.1988р.-06.10.1994р. -водієм третього класу тресту «Ноябрськнафтоспецстрой»;
Крім того вказані періоди роботи підтверджуються архівною довідкою від 18.06.2011р. №01/5-23/16447 Управління механізованих робіт тресту «Ноябрськнафтоспецстрой» виробничого об'єднання «Ноябрськнафтогаз», яке дислокувалося на території Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області, який відповідно до переліку, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967р. № 1029, відноситься до району Крайньої Півночі. Вказаним переліком також передбачено віднесення до районів, прирівняних до Крайньої Півночі Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, на території якого знаходиться Сургутське управління технологічного транспорту № 3, в якому позивач працював слюсарем другого розряду по ремонту автомобілів та водієм третього класу. (а.с.18).
Робота у вказаній місцевості, де працював позивач у вказані періоди надає право на пільги щодо обрахування трудового стажу для призначення пенсії за віком із застосуванням коефіцієнту один рік до одного року шести місяців.
Таким чином, оскільки дані трудової книжки та записи у ній свідчать про наявність трудових відносин в районах Крайньої Півночі, а зазначені вище довідки підтверджують періоди роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі та дають право на користування пільгами, передбаченими вказаними вище нормативними актами.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області діяв не у спосіб що визначені законом та Конституцією України.
Щодо доводів апелянта, що заява про проведення перерахунку подана в довільній формі згідно Закону України «Про звернення громадян», колегія суддів зазначає наступне.
В п.1.8 Порядку №22-1 «Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України
25.11.2005р. № 22-1 передбачено, що особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу. ( далі Порядок № 22-1)
Відповідно до п.1.7 Порядку №22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
п.4.1 Порядку №22-1 визначено що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Зокрема, апелянт стверджує, що позивач не звертався із заявою встановленої форми та змісту для проведення перерахунку пенсії.
Разом з тим, як видно із письмової відповіді № 2292-2649/Ю-02/8-1300/20 від 23.04.2020р пенсійного органу, така дана саме на запит (заяву) позивача щодо пенсійного забезпечення.
Щодо доводів апелянта про пропуск строків звернення з позовом до суду.
ч.2 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено в позові, про порушення своїх прав ОСОБА_1 стало відомо із листа пенсійного органу від 23.04.2020р. про відмову у перерахунку пенсії, а позов подано у 27.05.2020р., тобто в межах строку, передбаченого ст.122 КАС України.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про порушення позивачем строків звернення з позовом до суду.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Аналіз наведеної норми дає підстави дійти до висновку про наявність двох строкових обмежень стосовно виплат пенсії за минулий час, зокрема, три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини (ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») та без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень (ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Під час судового розгляду судом встановлено, що неврахування спірного періоду роботи є наслідком протиправних дій суб'єкта владних повноважень, а тому на спірні відносини не поширюється дія строкових обмежень в три роки, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі, щодо строку звернення до адміністративного суду.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.11.2019р. по справі №608/957/16-а.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року у справі № 380/4070/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя С.М. Кузьмич
Суддя З.М. Матковська
Постанова в повному обсязі складена 14.12.2020р.