14 грудня 2020 року Справа № 160/12514/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 06.10.2020 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , подана представником ОСОБА_2 , про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.02.2017 по 11.10.2019 у повному обсязі;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11.02.2017 по 11.10.2019 у повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 11.02.2017 по 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 по 11.10.2019 з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
2. Ухвалою суду від 12.10.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано докази у відповідача; учасникам справи встановлені строки для подання заяв по суті спору.
3. 25.11.2020 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на позовну заяву із доказами направлення позивачу.
4. 01.12.2020 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла відповідь на відзив.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
5. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалось не у повному обсязі, а саме у період з 11.02.2017 по 11.10.2019 не в повному розмірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом на день подання позову.
6. На заяву позивача про нарахування та виплату індексації відповідач відповіді не надав.
7. Відповідач зловживаючи своїм службовим становищем протиправно приховує інформацію про нараховане та виплачене грошове забезпечення, у тому числі індексації позивачу, чим підтверджує, що у період з 11.02.2017 по 11.10.2019 протиправно взагалі не здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
8. Враховуючи відсутність у Міністерства оборони України особливого порядку нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за період з 2015 року по 2020 рік, що підтверджується листами директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, зокрема, листом від 26.03.2018 № 248/1485, на сьогодні військові частини не в змозі самостійно виконати рішення судів щодо нарахування індексації грошового забезпечення в розмірах визначених законодавством, а саме: постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
9. Наслідком нарахування індексації грошового забезпечення у розмірі, який не відповідає вимогам Постанови № 1078, є повторне звернення до суду.
10. У відповіді на відзив позивач зазначив, що по суті індексація являється складовою грошового забезпечення (заробітної плати) в частині додаткового грошового забезпечення та являється однією з основних державних гарантій щодо оплати праці працівників у тому числі військовослужбовців. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.06.2018 у справі № 695/984/16-ц (провадження № 61-12183св18) та від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17 (провадження № К/9901/30616/18).
11. Оскільки індексація є складовою частиною заробітної плати, то у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.11.2019 у справі № 340/184/19.
12. Міністерство оборони України приймає безпосередню участь у формуванні державного бюджету на відповідний рік разом із своїми підпорядкованими установами (розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня), які здійснюють відповідні розрахунки та подають на погодження головному розпоряднику бюджетних коштів.
13. Враховуючи становище держави у 2015-2018 роках, видатки на оборону, у тому числі на виплату грошового забезпечення затверджувалися у повному обсязі і жодним чином не обмежувалися, а тому посилання відповідача на те, що у нього були відсутні відповідні бюджетні асигнування та кошторисні призначення взагалі не можуть прийматися до уваги.
14. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може біти підставою для порушення прав громадян.
15. Ключовим у даній справі є саме визначення базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення та саме від нього залежить розмір індексації, оскільки з наступного місяця за базовим здійснюється обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком.
16. Відповідач починаючи з грудня 2015 року повинен бути застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з цього місяця застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, затверджені порядком № 1078.
17. Щодо періоду з березня 2018 року, місяця підвищення посадових окладів військовослужбовців, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 № 704, та який являється другим базовим місяцем для розрахунку індексації.
18. Нарахована відповідачем індексація у період з грудня 2018 року по жовтень 2019 року згідно довідки від 18.11.2020 № 892, наданої до відзиву, не відповідає дійсності, оскільки протиправно не враховано абзаци 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
19. Крім того, сама по собі довідка від 18.11.2020 № 892 не може вважатися фактом виплати індексації грошового забезпечення позивачу без доданих платіжних доручень, а також «Реєстрів зарахувань на карткові рахунки».
20. У даній справі існує єдиний правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень, а саме через застосування січня 2008 року як місяця, з якого починається обчисленню індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) у період з 11.02.2017 по 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 по 11.10.2019 з урахуванням базового місяця 2018 року та абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
21. Надання правової дискреції відповідачу у вигляді необмежених повноважень, коли існує один законно обґрунтований варіант його поведінки є несумісним з принципом верховенства права.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
22. Відповідач проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити, зазначив, що відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню.
23. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
24. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішення від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
25. У 2016 році відбулось збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. У зв'язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, згідно яких у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення.
26. Індексація грошового забезпечення не може вважатись складовою грошового забезпечення у розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини.
27. Висновок про відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення позивача ґрунтується також на тому, що відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, а також відомостей зазначених у відзиві на позов щодо збільшення грошового забезпечення в Мінобороні та у зв'язку з дією особливого періоду.
28. Звільнення позивача відбулось відповідно до чинного законодавства, наказ про звільнення ним не оскаржений.
29. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у листопаді 2016 року - листопаді 2018 року у Міністерства оборони України не було.
30. Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди.
31. Згідно позиції ВС України, викладеної у постанові від 21.10.2019 № 0640/4406/18, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналась або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
32. ОСОБА_1 у період з 11.02.2017 по 11.10.2019 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
33. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.10.2019 № 296 молодшого сержанта ОСОБА_1 3 11.10.2019 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 12.10.2019.
34. 16.04.2020 ОСОБА_1 направив заяву командиру в/ч НОМЕР_1 (отримано 30.04.2020 за трековим № 8105301166317), у якій просив, у тому числі:
- відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 (в розрізі місяців та років з розбивкою по кожному виду грошового забезпечення, утримання які проводилися, а також те, що перераховувалося на картковий рахунок) у відповідності до роздавальних відомостей.
- надати довідку про виплату (в розрізі місяців та років) або невиплату індексації грошового забезпечення за весь період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
35. Відповідачем відповіді на таку заяву не надано.
36. Згідно довідки, наданої в/ч НОМЕР_1 , за вих. № 892 від 18.11.2020 нарахована ОСОБА_1 індексація за 2018-1019 роки становить: грудень 2018 року - 71,08 грн, січень 2019 року - 71,08 грн, лютий 2019 року - 71,08 грн, березень 2019 року - 134,47 грн, квітень, 2019 рок - 134,47 грн, травень 2019 року - 134,47 грн, червень 2019 року - 134,47 грн, липень 2019 року - 206,72 грн, серпень 2019 року - 206,72 грн, вересень 2019 року - 206,72 грн, жовтень 2019 року (за 11 днів) - 73,35 грн, усього за вказаний період 1444,63 грн.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
37. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
39. Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
40. Частиною другою вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
41. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (абзац другий частини третьої статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
42. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).
43. Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
44. Згідно частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
45. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина п'ята статті 2 Закону № 1282-ХІІ).
46. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша статті 4 Закону № 1282-ХІІ).
47. Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
48. Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (частина перша статті 9 Закону № 1282-ХІІ).
49. Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
50. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
51. Згідно із абзацом п'ятим пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
52. Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що:
- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);
- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);
- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).
53. Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
54. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
55. Згідно із абзацом 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
56. Переданий на розгляд адміністративного суду спір заявлений з приводу ненарахування та невиплати позивачу у складі грошового забезпечення сум індексації за період з 11.02.2017 по 11.10.2019.
57. Обґрунтовуючи правомірність ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу, відповідач посилається на те, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у листопаді 2016 року - листопаді 2018 року у Міністерства оборони України не було.
58. Суд вважає безпідставними такі доводи відповідача з урахуванням наступного.
59. Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
60. У справі Кечко проти України Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення від 08.11.2005, заява № 63134/00).
61. Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
62. У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
63. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
64. У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
65. Суд також враховує рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013, в якому зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.
66. Таким чином, незакладення до бюджету коштів для виплати індексації жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
67. Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 12.12.2018 у справі № 825/874/17, від 19.06.2019 у справі № 825/1987/17.
68. Сума індексації грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
69. Оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення у період у спірний період, саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
70. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про протиправність ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення Військовою частиною НОМЕР_1 у період з 11.02.2017 по 11.10.2019.
71. Надана відповідачем довідка від 18.11.2020 № 892 не підтверджує фактичну виплату позивачу нарахованої суми індексації грошового забезпечення у повному обсязі за спірний період та оцінюється судом як результат розрахунку сум за вказаний період з грудня 2018 року по жовтень 2019 року.
72. Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.
73. Таким чином, при визнанні протиправної бездіяльності є передчасним спонукання відповідача у судовому порядку визначити базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення, оскільки у заявленому спорі суд захищає право позивача на отримання індексації грошового забезпечення та надає правову оцінку діям (бездіяльності) відповідача стосовно нарахування чи ненарахування такої індексації.
74. Саме в процесі виконання рішення суду відповідачем, в порядку встановленому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком № 1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача, а тому вимога позивача в частині зобов'язання відповідача встановити базовий місяць для обчислення індексації не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною та спрямована на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 КАС України, у той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.
75. Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
76. Таким чином, суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 11.02.2017 по 11.10.2019 у повному обсязі.
77. За таких обставин, враховуючи протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 11.02.2017 по 11.10.2019, суд вважає, що у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.02.2017 по 11.10.2019.
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
78. З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
щодо строку звернення до суду
79. Спірні правовідносини стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на нарахування йому індексації грошового забезпечення у період проходження військової служби, а саме з 11.02.2017 по 11.10.2019.
80. Вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
81. У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
82. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 340/184/19 (ЄДРСР № 85902604).
83. З огляду на викладене, враховуючи, що бездіяльність відповідача є триваючою, а строк звернення до суду щодо захисту права на виплату грошового забезпечення не застосовується, суд приходить до висновку про відсутність пропущення строку звернення до суду.
щодо розподілу судових витрат
84. У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 07.07.2011 № 3674-VI, розподіл судових витрат не здійснюється.
85. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -
вирішив:
86. Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
87. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 11.02.2017 по 11.10.2019 у повному обсязі.
88. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.02.2017 по 11.10.2019 у повному обсязі відповідно до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
89. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
90. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба