31 серпня 2020 року Справа № 160/2564/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняі у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Стальсервіс» про застосування заходів реагування,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось з адміністративним позовом Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Стальсервіс» в якому просило:
застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 19 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Стальсервіс» (код ЄДРПОУ - 36842029), до повного усунення порушень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 18.02.2020 по 21.02.2020 проведено позапланову перевірку ТОВ «Сета Стальсервіс» за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 19. Актом перевірки об'єктів ТОВ «Сетав Стальсервіс» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 21.02.2020 №330 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Національний стандарт України «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання», затверджений наказом від 14.10.2013 р. №1231 (далі - ДСТУ 7313:2013), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОГ1 40.1-1.32-01), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення). Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за №1346/32798 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 «Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки» (далі - Порядок ідентифікації ОПН), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005). зареєстрований у Мін'юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Положення про паспортизацію). Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін'юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО). Подальша експлуатація об'єктів ТОВ «Сетав Стальвервіс» із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, в зв'язку із чим позивач звертається до суду із даним позовом.
Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вимагає суд відмовити в задоволенні позову. Мотивуючи доводи вказує на те, що здійснюючи перевірку, та виявляючи порушення позивач вимагає зупинення експлуатації будівлі від ТОВ «Сентав Стальсервіс», разом з тим, позивачем не надано жодної оцінки, що відповідач займає та використовує лише другий поверх даної будівлі та не будучи власником приміщення, не може здійснювати капітальні облаштування будівлі та відповідати за недоліки, що були допущені ще на етапі будівництва.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 - під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, на строк дії карантину продовжено процесуальні строки.
Відповідно до п. 2 II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731 процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 17 липня 2020 року. Відповідно строки, які були продовжені відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються 06 серпня 2020 року.
Таким чином, 31.08.2020 року (у зв'язку з перебування судді у відпустці) судом розглянуто вказану справу.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 18.02.2020 по 21.02.2020 проведено позапланову перевірку ТОВ «Сета Стальсервіс» за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 19. Актом перевірки об'єктів ТОВ «Сетав Стальсервіс» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 21.02.2020 №330 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 №287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Національний стандарт України «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання», затверджений наказом від 14.10.2013 р. №1231 (далі - ДСТУ 7313:2013), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОГ1 40.1-1.32-01), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення). Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 №879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки» (далі - Порядок ідентифікації ОПН), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005). зареєстрований у Мін'юсті України 01.09.2005 за №970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Положення про паспортизацію). Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін'юсті України 20.03.2006 за №286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), а саме:
- ППБУ Розділ III, глава 2, п. 2.8 - Не проведено перевірку стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення).
- ППБУ Розділ IV, глава 1,п. 1.12 - Не надано акт прихованих електромонтажних робіт.
- ППБУ Розділ V, глава 3, п. 3.10 - Переносні вогнегасники не розміщуються шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення.
- ППБУ Розділ V, глава 3,п. 3.10 - Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
- ППБУ Розділ II, п. 22, Розділ III, глава 2, п. 2.3- Вихід на дах не виконано через протипожежні двері.
- ППБУ Розділ IV, глава. 1, п. 1.20 - Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.
- ППБУ Розділ IV, глава 1, п.1.8 - В приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж.
- ППБУ Розділ IV, глава 2, п. 2.26 - Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів (кабінет інформатики та кабінет для дітей з особливими вадами).
- ППБУ Розділ IV, глава 1, п. 1.17 - Електророзетки, вимикачі, перемикачі встановлено на горючі основи.
- п. 1.5, додаток А п. 10.7, п. 8.1.3,- 3 метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації 3 метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації.
- ППБУ Розділ III, глава 2, п. 2.12 - В приміщенні електрощитової допускається захаращення сторонніми предметами.
- ППБУ Розділ III, глава 2, п. 2.3 - Не обладнано протипожежними дверима проріз протипожежної перешкоди приміщення щитової.
- ППБУ Розділ IV, глава 1, пункт 1.6 - З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюються не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
- ППБУ Розділ II, глава 3 - Не встановлений відповідним документом протипожежний режим.
- ППБУ Розділ III глава 2 п. 2.26 ДБНВ.1.1- 7:2016 розділ 7.2, п. 7.2.4 - Із будинку, з кожного поверху, протипожежного відсіку, приміщення а також з частини поверху слід передбачити не менше двох евакуаційних виходів по самостійних окремих шляхах евакуації.
- ПКМУ № 444 від 26.06.2013р. п. 13 - Не розміщено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту, що є частиною приміщення загального користування, у якій тематично оформляються стенди, розміщуються схеми, навчальні посібники і зразки, передбачені програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях.
- КЦЗУ пункт 3 частини першої статті 20 - Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії.
- КЦЗУ пункт 2 частини першої статті 20 ПТБ Розділ 5 п.4 пп.1 - Не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів.
- ПКМУ № 956 наказу МНС України від 16.08.2005 №140 «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338»; «Методики ідентифікації потенційно-небезпечних об'єктів»; «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях» п.7. п.б. п.3.1.1. - Не проведено ідентифікацію об'єкта.
Так позивач зазначає, що відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.
При прокладанні електричних проводів по горючій основі, призведе до нагрівання горючої основи під час експлуатації електричних проводів та може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При використанні тимчасових електричних мереж та порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При порушенні виконання монтажу побутових кондиціонерів та їх не відповідність, призводить до аварійної експлуатації електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вразі монтажу електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м, призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При відсутності другого виходу, може призвести до перешкоджання евакуації людей, в окремих випадках унеможливить евакуацію, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відсутність або не відповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.
Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.
Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
В розумінні статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною 5 статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини 2 статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з вимогами частини 1, 2 статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/14758/17.
При цьому, суд повинен встановити обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті відповідачем на час прийняття судом рішення та чи не усунуті порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача.
При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.06.2018 р. у справі № 820/5143/17.
Суд зазначає, що правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за № 252/26697 (далі - Правила).
Згідно п. п. 1.1, 1.2 глави 1 розділу V Правил, усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Відповідно до п. 4 розділу І Правил, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Суд зазначає, що недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення підприємством позивача виявлених порушень. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров'я.
Аналогічний висновок зроблений Верховим судом у постанові від 28.02.2019 р. по справі 810/2400/18 (провадження № К/9901/67046/18).
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган просить вжити захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: нежитлових приміщень відповідача.
Судом досліджено Акт від 21.02.2020 №330, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної, яким встановлено порушення вимог законодавства, а також надані відповідачем пояснення та документи, що їх підтверджують та встановлено наступне.
Так, приміщення, яким користується відповідач, останній використовує на підставі договору оренди від 2012 року, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , якому належить будівля, за адресою АДРЕСА_1 .
Здійснюючи перевірку, та виявляючи порушення позивач вимагає зупинення експлуатації будівлі від ТОВ «Сентав Стальсервіс», разом з тим, позивачем не надано жодної оцінки, що відповідач займає та використовує лише другий поверх даної будівлі та не будучи власником приміщення, не може здійснювати капітальні облаштування будівлі та відповідати за недоліки, що були допущені ще на етапі будівництва.
Разом з тим, за результатами перевірки, отримавши акт перевірки, відповідачем здійснено всіх можливих заходів щодо усунення виявлених порушень, а саме:
- проведено вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій кровлі, відповідно до листа від 24.03.2020р. №2403/20 ФОП ОСОБА_1 ;
- проведено перевірку стану вогнезахисного покриву, за результатами якого виконано вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій і будівлі та складено відповідний Акт перевірки відповідності вогнезахисту від 24.03.2020р.
- надано «Акт свидетельствования скрытых работ от 12.10.2005г.»
- розміщено переносний вогнегасник на піддон
- встановлено знаки безпеки згідно з ДСТУ IS06309-2007
- монтаж люка протипожежного для виходу на дах та монтаж двері протипожежної у приміщенні щитової.
- проведено заміри ізоляції силових і освітлювальних проводів, заміри перехідного опору та опору розтікання Е заземлюючих пристроях на об'єкті.
- вилучено з експлуатації тимчасові електромережі (електро-подовжувачі), заборонено влаштовувати та експлуатувати тимчасові електромережі в приміщеннях товариства.
- на лініях живлення до кожного побутового кондиціонера, обладнано автономним пристроєм електричного захисту; електророзетки, вимикачі, перемикачі встановлено на негорючі основи;
- з'єднання, відгалуження, та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
- придбано та розміщено стенд «Схема евакуації», плакат та необхідні знаки безпеки
- прибирано сторонні предмети з приміщення щитової
- монтаж сходів типу СЗ та додаткового евакуаційного виходу другого поверху
- придбано протигази відповідно до кількості працівників
Наведене підтверджується відповідною первинною документацією.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В зв'язку з вищевикладеним, оскільки порушення вимог законодавства відповідачем усунуті, а обставини, які стали підставою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до ТОВ «Сетав Стальсервіс» про застосування заходів реагування задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Водночас, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи позивач, як суб'єкт владних повноважень, не мав судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та/ або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.
Керуючись ст.ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова