01 грудня 2020 року Справа № 915/1058/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" (54001, м.Миколаїв, вул. Спаська, 43/2; ідентифікаційний код 40070361)
до відповідача: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Стеценко Віктор Васильович ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ).
про: визнання додаткової угоди укладеною
05.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" (далі - ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 03.08.2020 (вх. № 9601/20), в якій просить визнати додаткову угоду про заміну сторони договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 20.07.2007 за № 5080 та у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2007 за № 040700100412, укладеною в редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви.
Позов мотивовано тим, що між Миколаївською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Стеценко Віктором Васильовичем (далі - ФОП Стеценко В.В.) було укладено договір оренди землі № 5080 від 20.07.2007.
Позивач набув право власності згідно, укладеного між Стеценко В.В. та ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА", договору купівлі-продажу майнового комплексу від 13.08.2018 року на немайновий комплекс, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 13/10 , та розташований на земельній ділянці, наданій в оренду третій особі - ФОП Стеценко В.В. згідно договору оренди землі № 5080 від 20.07.2007.
Позивач вказує, що в силу приписів ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ст. 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно до нього перейшло право користування земельною ділянкою та автоматично відбулась заміна орендаря земельної ділянки у поновленому договорі оренди землі.
Позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради із заявою про переоформлення земельної ділянки для обслуговування придбаного майнового комплексу по вул. Айвазовського, 13/10. Проте, відповідь на звернення не отримав, а додаткову угоду не підписано, що і стало підставою для звернення до суду із позовом. Третьою особою у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача вказує Стеценка В.В. , оскільки на момент звернення до суду припинено його підприємницьку діяльність. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 377 ЦК України, ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 120 ЗК України, ст.7 Закону України "Про оренду землі" та практикою Верховного Суду.
Ухвалою суду від 10.08.2020 відкрито провадження в даній справі; визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено дану справу до розгляду по суті на 09.09.2020.
08.09.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н та б/дати (вх. № 11086/20), в якому відповідач просив поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, враховуючи обмеження, впровадженні у зв'язку з введенням на території країни карантину, та відмовити у задоволенні позову, оскільки заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбулась автоматично, в силу прямої норми закону.
Клопотання про поновлення строку для подання відзиву, з посиланням на ч. 4 розділ Х Прикінцевих положень ГПК мотивоване тим, що у одного із співробітників юридичного департаменту Миколаївської міської ради виявлено лабораторно підтверджену гостру респіраторну хворобу COVID-19 у зв'язку з чим з 10.08.2020 року по 21.08.2020 року весь склад департаменту знаходився на самоізоляції із істотною зміною умов праці та переведенням на дистанційну роботу.
08.09.2020 від представника відповідача до суду надійшла заява б/н та б/дати (вх. №11087/20), в якій представник міської ради підтримав відзив на позовну заяву та просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Ухвалою суду від 09.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, судом на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, у зв'язку з визнанням причин його пропуску поважними, долучено вказаний відзив на позовну заяву до матеріалів справи та відкладено розгляд справи на 08.10.2020 о 10:30.
Ухвалою суду від 11.09.2020 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 08.10.2020 о 10:30.
Ухвалою суду від 08.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 20.10.2020 о 15:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 08.10.2020.
12.10.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 12.10.2020 (вх. № 12850/20), в якій товариство просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того, позивач просить долучити до матеріалів справи копію заяви, поданої 08.10.2018 позивачем до відповідача за № 000678 з пропозицією заміни сторони договору оренди землі № 5080 від 20.07.2007, оскільки до позовної заяви позивачем помилково додано іншу заяву.
20.10.2020 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Адаховської В.С.
Ухвалою суду від 20.11.2020 розгляд справи призначено на 01.12.2020 о 14:30.
Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами 5400142080814, 5400142081136, повноважні представники в засідання не з'явилися.
Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 01.12.2020 не забезпечила.
Копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2020, надіслані на адресу місця проживання третьої особи - Стеценка В.В. , ( АДРЕСА_2 ) та його адреси, зазначеної в позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), повернуто до суду поштовою установою із відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про належне повідомлення третьої особи про розгляд справи в господарському суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги клопотання відповідача (вх.№15167/20 від 30.11.2020) про проведення судового засідання без участі його представника, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.
Відповідно до змісту статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), 01.12.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Між ФОП Стеценко В.В. (первісним орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі від 20.07.2007 № 5080, зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2007 за № 040700100412, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П. 20.07.2007 за № 2444 (далі - договір).
Умовами договору оренди, з урахуванням доданого до нього "Плану земельної ділянки", передбачено, що в оренду ФОП Стеценко В.В. передано на підставі рішення Миколаївської міської ради від 03.03.2007 за № 11/37 земельну ділянку для обслуговування придбаного майнового комплексу (автобази) по вул. Айвазовського, 13/10 /Корабельний район/ , загальною площею 8195 кв.м., у т.ч. 1014 кв.м. під капітальною забудовою, 7181 кв.м. під проходами, проїздами та площадками, без права передачі її в суборенду (п.п. 1.1, 2.1 договору).
В договорі зазначено, що він діє протягом 15 років з дати його державної реєстрації (п.3.1 договору).
У той же день Миколаївською міською радою передано, а ФОП Стеценко В.В. прийнято в оренду вказану вище земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 01.08.2007, підписаним третьою особою та уповноваженим представником відповідача, скріпленим їх печатками.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис № 2522012005031821 від 07.10.2015 про припинення підприємницької діяльності третьої особи у справі - Стеценка Віктора Васильовича .
У подальшому Стеценком В.В. (продавцем) укладено з ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" (покупцем) договір купівлі-продажу майнового комплексу від 13.08.2018, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. та зареєстрований у реєстрі за № 577, згідно умов якого, з урахуванням акту приймання-передачі до нього, продавцем передано у власність покупця, а покупцем прийнято майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 13/10 та складається з: диспетчерської літера А, цегла, загальною площею 110,0 кв.м; нежитлової будівлі літера Б, цегла, загальною площею 92,70 кв.м; гаражу літера В, цегла, загальною площею 50,40 кв.м; операторської АЗС літера Г, цегла, загальною площею 4,40 кв.м; боксу для ремонту літера М, камінь, загальною площею 392,40 кв.м; адмінбудинку літера Н, камінь, загальною площею 265,40 кв.м; навіс, о/общ. літера О; огорожі № 7, 8, 9, 13; споруди № 15-25, кадастровий номер 4810136600:07:004:0027.
Відповідно до п. 1.4 договору купівлі-продажу від 13.08.2013, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Департаментом адміністративних послуг Миколаївської міської ради 09.08.2018 за № 0001897652018, інформація про зареєстроване право в державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки на якій розташований майновий комплекс відсутня, площа земельної ділянки 0,8195 га, кадастровий номер земельної ділянки 4810136600:07:004:0027.
Про набуття позивачем права власності на зазначене вище нерухоме майно 13.08.2018 за № 27465215 внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом з названого реєстру від тієї ж дати за № 134166109.
ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" через Центр надання адміністративних послуг звернулося до Миколаївської міської ради з заявою від 08.10.2018 про переоформлення договору оренди земельної ділянки, а саме, заміну сторони договору з ФОП Стеценка В.В. на ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА", що не заперечується відповідачем та підтверджується описом дозвільної справи від тієї ж дати за вхідним № 000678, із змісту якого випливає, що до заяви позивачем додані копії статуту підприємства, раніше укладеного договору оренди земельної ділянки, витягу з рішення міської ради, договору купівлі-продажу, кадастрового плану.
Згідно з заявою Стеценка Віктора Васильовича , посвідченою приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. та зареєстрованою у реєстрі за № 580, Стеценко В.В. відмовився від права оренди на земельну ділянку площею 0,8195 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 13/10, та не заперечує проти переоформлення договору оренди вищевказаної земельної ділянки на ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА".
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано відповіді ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" щодо результату розгляду заяви від 08.10.2018 за № 000678.
Викладені обставини позивач вважає такими, що свідчать про бездіяльність Миколаївської міської ради та є підставою для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в редакції позивача.
Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі").
Питання переходу права оренди на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 ЗК України та 377 ЦК України, а також Законом України "Про оренду землі".
Так, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ч. 1 ст. 377 ЦК України).
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ст. 120 ЗК України).
Викладене кореспондується і з приписами ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі", згідно якої до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Із змісту викладених приписів законодавства випливає, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, натомість має місце заміна сторони в зобов'язанні. При цьому новий власник будівлі набуває право оренди земельної ділянки під придбаною нерухомістю шляхом внесення змін до існуючого договору оренди землі.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 29.08.2018 у справі № 920/675/17.
Крім того, у постановах від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17 та від 13.06.2019 у справі № 922/2427/18 Верховний Суд проаналізувавши вищенаведені норми законодавства України прийшов до висновку, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні.
При цьому Верховний Суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону.
Отже, в даному випадку право оренди земельної ділянки за договором автоматично припинилося для ФОП Стеценка В.В. та перейшло до ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" з моменту державної реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно, розташоване на цій ділянці, тобто з 13.08.2018.
Статтею 182 ЦК України, ст. 125 ЗК України та ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено обов'язковість державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та виникнення права оренди на земельну ділянку з моменту державної реєстрації цього права.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підставою для державної реєстрації права оренди на землю є відповідний договір оренди землі.
Отже, з набуттям права власності на нерухомість, розташовану на орендованій земельній ділянці, та права оренди зазначеної земельної ділянки, у позивача виник обов'язок зареєструвати таке право шляхом внесення змін до існуючого договору оренди землі.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України "Про оренду землі".
У відповідності до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком суб'єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ст. 188 ГК України).
Як зазначалося раніше, до ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" з моменту державної реєстрації за ним права власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці (13.08.2018), у встановленому законодавством порядку перейшло право оренди за договором оренди землі від 20.07.2007 № 5080.
Разом з тим, згідно з п. 12.1 договору оренди землі від 20.07.2007 № 5080 всі зміни та/або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткового правочину, що буде невід'ємною частиною цього договору та нотаріально посвідченого. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.
Не заперечуючи права оренди позивача, відповідач, не підписуючи додаткову угоду про внесення змін, порушує права орендаря щодо оформлення останнім свого речового права.
З огляду на зазначене, враховуючи, що з набуттям права оренди земельної ділянки, у позивача виник обов'язок зареєструвати таке право шляхом внесення змін до існуючого договору оренди землі, а також, що зволікання відповідача прямо суперечить визначеному вище порядку переходу права оренди до нового орендаря та породжує ситуацію, коли позивач знаходиться в дискримінованому становищі, оскільки він, як фактичний користувач земельної ділянки по вул. Айвазовського, 13/10 в м.Миколаєві змушений виконувати всі обов'язки орендаря цієї земельної ділянки, зокрема, щодо внесення плати за землю, у той же час, не маючи зареєстрованого права користування цією земельною ділянкою, він позбавлений можливості здійснювати на орендованій земельній ділянці свою господарську діяльність у зв'язку з неможливістю отримання на неї відповідних правовстановлюючих документів, суд вважає, що позивачем доведено наявність передбачених законодавством правових підстав для визнання укладеною між сторонами додаткової угоди про заміну сторони у договорі оренди землі в редакції, викладеній у позовній заяві.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.
Враховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" підлягаючим задоволенню.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати додаткову угоду про заміну сторони договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 20.07.2007 за № 5080 та у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2007 за № 040700100412 укладеною в наступній редакції:
про заміну сторони договору оренди землі,
який зареєстровано у Миколаївській міській раді 20.07.2007 за № 5080 та у
Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" , про що у Державному реєстрі
земель вчинено запис від 01.08.2007 за № 040700100412
м. Миколаїв "___" 2020 р.
МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, ідентифікаційний код юридичної особи - 26565573, що надалі іменується Орендодавець, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зоднієї сторони, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА", ідентифікаційний код юридичної особи - 40070361, що надалі іменується Орендар, в особі директора Куфлік Олександра Порфировича, який діє на підставі статуту, з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду землі", ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, уклали цю Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) до Договору оренди землі від 20.07.2007 за № 5080 (далі - Договір оренди) про нижченаведене:
1. Сторону Договору оренди Фізичну особу-підприємця Стеценко Віктора Васильовича, ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , замінити на сторону Договору оренди ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА", ідентифікаційний код юридичної особи - 40070361.
2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.
3. Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.
4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.
Реквізити та підписи Сторін
Орендодавець Орендар
МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДАТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОЛДВІНА- УКРАЇНА"
Ідентифікаційний код: 26565573Ідентифікаційний код: 40070361
Місцезнаходження: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 Місцезнаходження: 54052, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Спаська, 43/2
Міський голова ___________________ О.Ф. Сєнкевич (підпис) М.П. Директор ___________________ О.П. Куфлік (підпис) М.П.
3. Копії даного рішення направити учасникам справи на адреси, зазначені у вступній частині рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020.
Суддя В.С. Адаховська