Справа № 307/3090/20
Провадження № 3/307/1323/20
10 грудня 2020 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,
за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП,
ОСОБА_1 , 15.10.2020 року о 05 год. 30 хв., в м. Тячів по вул.Кошута, керував автомобілем марки «Шкода Октавіа» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного спяніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КупАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , вину свою не визнав та пояснив, що він їхав до своїх родичів в м. Хуст. Алкоголь в той день не вживав, працівники поліції зупинили його і запропонували проїхати в лікарню для визначення стану сп'яніння. Пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння за допомогою алкотестера «Драгер» працівники поліції на його неодноразові прохання, йому не надали. Від огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння він не відмовлявся.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що вони їхали до м.Хуст і їх зупинили працівники поліції. Водій дуже довго розмовляв з ними і просив щоб йому дали можливість пройти медичний огляд за допомогою алкотестера «Драгер». Він, разом з іншим пасажиром, сидів на задньому сидінні. Оскільки розмова тривала дуже довго, а вони поспішали, то вийшли з автомобіля і пішли шукати інший траспорт, а ОСОБА_1 тим часом залишився на місці. В стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не перебував.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що в той день коли їх зупинили працівники поліції, вони їхали до м.Хуст, вона сиділа на задньому сидінні автомобіля. Водій ОСОБА_1 вийшов і дуже довго з працівниками поліції розмовляв. Присутньою під час розмови вона не була, але чула, що ОСОБА_1 просив, щоб йому дали можливість пройти медичний огляд за допомогою алкотестера «Драгер». Через деякий час, вона разом з іншим пасажиром, вийшли з автомобіля та пішли шукати інший транспорт. В стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не перебував.
Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та поліцейський СРПП №4 Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Тиводар В.В. на неодноразові виклики до суду не з'явилися.
10 грудня 2020 року, поліцейський СРПП №4 Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Тиводар В.В. подав заяву про неможливість явки в судове засідання на призначений час, оскільки знаходиться на добовому чергуванні, разом з цим просив приєднати до матеріалів справи диск з відеозаписом про відмову проходження медичного освідчення ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , допитаних в судовому засіданні свідків, оглянувши приєднаний відеозапис та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до виписаних у ст.ст. 252, 254, 255 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення це - офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Пункт 2.5. Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за даною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та вимог норм КУпАП.
Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена Наказом МВС України. МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом Інструкція) - визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п.2 та п.3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п 6. розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Розділом ІІ Інструкції визначено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, згідно з яким: 1) за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання; 3)поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; 4) огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції; 5) перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; 6) огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до вимог п.3 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказам МВС України від 07.11.2015 року №1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами).
Відповідно до п. 6 Порядку від 17 грудня 2008 року за №1103 та п. 7 Розділу І. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
І лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, як це передбачено п. 8 Порядку від 17 грудня 2008 року за №1103 та п. 6 Розділу ІХ. Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Проте, як встановлено під час судового розгляду, зазначені вимоги поліцейськими не дотримані, оскільки працівниками поліції, всупереч вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», не було запропоновано ОСОБА_1 пройти на місці зупинки огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Додані до матеріалів справи письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , від 15.10.2020 року, які представляють собою заздалегідь заготовлений надрукований текст про відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, з прочерками для заповнення, не містять відомостей про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, не зазначено місце виявлення адміністративного правопорушення та обставин події, а відображено лише те, що останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. При цьому, зазначені свідки викликались до суду для дачі пояснень, проте в судове засідання не з'явилися та не підтвердили факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надані в судовому засіданні є суперечливими, не відповідають встановленим обставинам справи та не підтверджують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки.
Із відеозапису долученого до протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується факт того, що працівниками поліції не пропонувалося ОСОБА_1 пройти на місці огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Також підтверджується те, що ОСОБА_1 не заперечував щодо проходження огляду в лікарні на стан алкогольного сп'яніння, однак після застосування алкотестеру на місці зупинки.
Сам по собі наявний протокол про адміністративне правопорушення не дає достатньо підстав для впевненого і переконливого висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєнні ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутні безперечні докази саме для встановлення факту його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що є обов'язковою складовою частиною об'єктивної сторони цього правопорушення.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
З огляду на викладене суд вважає, що наведені протиріччя та неузгодженість у своїй сукупності не дає суду підстав для висновку про винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно із частиною 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Враховуючи наведене, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку встановлений не був. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена належними і допустимими доказами.
Враховуючи, викладене, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 247, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КупАП, у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: М.Д.Стецюк