Справа № 305/1055/19
Номер провадження 1-кп/305/149/20
11 грудня 2020 року Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
з участю: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
роглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070140000408 від 21.05.2019 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Видричка, мешканця
АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з н/середньою освітою, розлученого, лісоруба ТзОВ "Петрус", військовозобов'язаного, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи зобов"язаним згідно рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 30.03.2010 року (справа № 2-458/10) сплачувати на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 400 гривень щомісячно, починаючи з 15.02.2010 року до досягнення дитиною повноліття, та будучи особою раніше судимою вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 20.03.2018 року за ч.1 ст. 164 КК України до 120 годин громадських робіт, які фактично відбув 03.07.2018 року, у період з серпня 2018 року по травень 2019 року, умисно, злісно, повторно ухилися від сплати встановлених вищесказаним рішення суду коштів (аліментів), внаслідок чого допустив заборгованість на суму 8383,50 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , умисно, допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання синаВіталія на загальну суму 8383,50 гривень. Станом на 01.05.2019 року загальна сума заборгованості зі сплати аліментів становить 41440,50 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини його вчинення, вказані в обвинувальному акті. Просить суворо не карати. У вчиненому щиро розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з"явилася, однак надала суду заяву, про розгляд справи у її відсутності, цивільний позов не заявляє. Просить судити ОСОБА_4 згідно закону.
На підставі ч.2 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає; судом роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а дії його вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати втановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), вчиненому особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід, в межах кримінального провадження, не обирався.
Суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів та характеризуючих особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування і в судовому засіданні послідовні, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі, чіткі, узгоджені між собою, отже достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченого (на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не є інвалідом), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини - раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, розлучений, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони.
Відповідно до п.4 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі, передбачене ст.164 ч.2 КК України,яке буде йому необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Оскільки ОСОБА_4 , раніше був засуджений за злісне ухилення від сплати аліментів до громадських робіт, які відбув у 2018 році, продовжує злісно ухилятися від сплати аліментів, тому суд вважає за неможливе призначити ОСОБА_4 ніяке інше покарання, передбачене ст.164 ч.2 КК України,окрім обмеження волі з відбуванням покарання.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.164 КК України та призначити покарання - 2 (два) роки обмеження волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 у вигляді обмеження волі обчислювати з моменту фактичного початку відбуття покарання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського алеляційного суду через Рахівський районний суд, протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому ОСОБА_4 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1