Справа № 760/33400/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13599/2020
11 грудня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Коцюрби О.П., Музичко С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Українця В.В.,-
встановив:
У грудні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із названим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» фактично отриману суму кредитних коштів у розмірі 7 533 грн 35 коп. та 1 921 грн 00 коп. судового збору.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів та пені, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з відповідача підлягає стягненню фактично отримана сума кредитних коштів.
Відмовляючи у задоволенні інших позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач була ознайомлена саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов та правил, і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету від 15 липня 2011 року про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку. Крім того анкета-заява не містить домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.
Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна.
Рішення суду оскаржується лише в частині відмови у стягненні процентів та пені.
Встановлено, що 15 липня 2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за умовами якої отримала платіжну картку «Універсальна».
23 січня 2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, за умовами якої ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановлено кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8 776 грн 84 коп.
Обґрунтовуючи пред'явлений позов, банк зазначив, що відповідачем порушено зобов'язання за кредитним договором від 23 січня 2015 року, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 13 листопада 2019 року становить 25 125 грн 11 коп., з яких:
- 7 533 грн 35 коп. - заборгованість за кредитом;
- 5 541 грн 69 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;
- 0 грн 00 коп. - заборгованість за комісією;
- 12 050 грн 07 коп. - заборгованість за пенею.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Пунктом 2.1. генеральної угоди сторони погодили, що кредит в сумі 8 776 грн 84 коп. надається на строк 24 місяці, з 23 січня 2015 року по 31 січня 2017 року, зі сплатою процентів у розмірі 1,5 % на місяць. Погашення заборгованості здійснюється шляхом внесення у період з «1» по «25» число кожного місяця, щомісячного платежу у розмірі 439 грн 19 коп.
Пунктом 2.2. генеральної угоди передбачено, що згідно ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником строків повернення заборгованості зазначених у цій генеральній угоді, Умовах та правилах, більш ніж на 31 день, по зобов'язанням строк яких не настав, строком повернення кредиту вважається 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за кредитом починаючи з 32-го дня порушення вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1 070 грн 04 коп.
Отже, сторони змінили строк виконання основного зобов'язання, передбачивши у п. 2.2. угоди, що у випадку несплати позичальником заборгованості, банк достроково стягує всю суму кредиту.
Згідно наданого банком розрахунку, ОСОБА_1 у лютому 2015 року не здійснила щомісячний платіж, а тому строк повернення усього кредиту настав на 32 день з моменту виникнення порушення, тобто з 29 березня 2015 року. Саме з цього часу банк втратив можливість нараховувати проценти за користування кредитними коштами.
З огляду на це, позовні вимоги банку в частині стягнення процентів починаючи з 25 березня 2015 року не підлягають задоволенню.
Разом з тим позовні вимоги в частині стягнення процентів у період з січня по лютий 2015 року в розмірі 294 грн 01 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Протилежний висновок суду є помилковим.
Пунктом 2.8. генеральної угоди передбачено, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та Правилах за кожний день прострочення.
Колегія суддів не знаходить підстав для стягнення пені, оскільки сторони у договорі передбачили її стягнення з посиланням на Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які в свою чергу, відповідачем підписані не були.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування розумілавідповідач, була ознайомлена і погодилася з ними, підписуючи генеральну угоду та приєднуючись до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність в угоді домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 08 липня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, постановлено з неповним з'ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Рішення суду в частині стягнення фактично отриманої суми кредитних коштів у розмірі 7 533 грн 35 коп. не оскаржується.
Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за процентами у розмірі 294 грн 01 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2020 року.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: О.П. Коцюрба
С.Г. Музичко