апеляційне провадження №22-ц/824/15807/2020
справа №760/5711/17
09 грудня 2020 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Поліщук Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2", третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 направлено апеляційну скаргу та доповнення до неї.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
В порушення зазначеної вимоги закону апеляційна скарга не містить відомостей щодо ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга, як форма звернення до суду, повинна відповідати встановленим законом вимогам. Дотримання вимог до форми апеляційної скарги повинно забезпечувати повне ознайомлення із її змістом, переліком учасників справи, установлення питань, які потребуватимуть вирішення в ході розгляду справи та ухвалення судового рішення у справі. Копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали надсилаються особам, які беруть участь у справі.
Належним усуненням наведених порушень є подання апеляційної скарги у новій редакції.
У зв'язку із цим, скаржнику необхідно подати апеляційну скаргу за формою та змістом відповідно до статті 356 ЦПК України у новій редакції із виправленими недоліками та приєднати її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Окрім того, відповідно до пункту 3 частини 4 та частини 5 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" звільняється від всіх судових витрат.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов'язків" (Рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Посилаючись на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", скаржник, в той же час, не надає доказів та не зазначає про наявність передбачених цією нормою Закону обставин, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, зменшено його розмір чи звільнено від оплати. Зазначена стаття Закону не встановлює безумовної підстави для звільнення від сплати судового збору залежно від характеру спору, а лише вказує, що за наявності особливих обставин (перелічених у статті), платник може клопотати перед судом про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від оплати. Такого обґрунтованого клопотання скаржником не заявлено, а відтак підстави для застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд не убачає.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Позивачем, з урахуванням заяви про зміну предмету та збільшення позовних вимог, заявлено вимоги про визнання незаконним та скасування наказу, зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Тобто, на розгляді в суді перебувало три немайнові вимоги та одна майнова вимога.
Ставка судового збору за кожну немайнову вимогу на момент звернення до суду із цим позовом становила 640 грн. та 640 грн. за майнову вимогу.
Підстав для застосування передбачених пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" пільг з огляду на предмет спору не убачається.
Відтак ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить 3840 грн., які мають бути сплачені на наступні платіжні реквізити:
Отримувач коштів: УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н
Код отримувача (код за ЄДРПОУ):38050812
Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО):899998
Рахунок отримувача:UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету:22030101
Призначення платежу:*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особі, яка подає апеляційну скаргу, слід надати Київському апеляційному суду (судді Поліщук Н.В.) оригінал документу про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.
При вчиненні дій, що пов'язані з виконанням цієї ухвали, особі, якій вона адресована, відповідь слід надавати за адресою Київського апеляційного суду, судді Поліщук Н.В.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Щодо доповнень до апеляційної скарги, то судом установлено, що копію повного тексту рішення скаржник отримала 05 листопада 2020 року, доповнення подані 30 листопада 2020 року, тобто протягом визначених статтею 354 ЦПК України тридцяти днів, скаржник просить поновити строк на їх подання, а відтак пропущений строк підлягає поновленню.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на подання доповнень до апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення порушення вимог, встановлених ст.356 ЦПК України, що викладені в ухвалі, - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, роз'яснивши, що у випадку невиконання вимог ухвали в цій частині апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Поліщук