справа №756/10850/2015 Головуючий у І інстанції - Жук М.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/13958/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
08 грудня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року
у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського Олександра Володимировича,
встановив:
В травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із вищевказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження поза межами строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Просила визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. щодо відкриття виконавчого провадження №60929448 з примусового виконання виконавчого листа №2/756/5312/15, виданого Оболонським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк», правонаступник ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №32.2/АК-113.07.2 від 28 вересня 2007 року та щодо її виклику до виконавця від 30 січня 2020 року № 60929448/456 із зобов'язанням надати інформацію та підтверджуючі документи щодо її майнового стану.
Скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та без урахування всіх обставин справи.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що судом першої інстанції не вірно встановлено дату набрання законної сили рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначене рішення набрало законної сили 11 січня 2016 року, а не 23 грудня 2016 року, як встановив суд першої інстанції, оскільки саме 11 січня 2016 року було постановлено ухвалу апеляційного суду м. Києва якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року визнано неподаною та повернуто апелянту.
Судом не дано жодної правової оцінки зазначеній ухвалі, як і не зазначено докази на яких суд мотивував своє рішення в цій частині.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року замінено стягувача ПАТ «Родовід Банк» правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал».
21 грудня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Як уже зазначалось вище, рішення суду на підставі якого було видано виконавчий документ, набрало законної сили саме 11 січня 2016 року.
Отже, виконавчий документ було пред'явлено до виконання стягувачем після спливу трьохрічного терміну після набрання рішенням у справі законної сили.
Просила, ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року скасувати та постановити нове рішення яким задовольнити скаргу в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року частково задоволено позов ПАТ «Родовід Банк» та стягнуто на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 28239 доларів США 40 центів, заборгованість у розмірі 217031 грн. 23 коп., а також 3654 грн. судових витрат.
Рішення набрало законної сили 23 грудня 2016 року.
На підставі вказаного рішення, 25 квітня 2018 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2/756/5312/15.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року замінено стягувача ПАТ «Родовід Банк» правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №756/10850/15-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №32.2/АК-113.07.2 від 28 вересня 2007 року.
21 грудня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. від 23 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/756/5312/15, виданого 25 квітня 2018 року Оболонським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 875547 грн.
Вказана постанова відправлялась ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією з Укрпошти.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. від 23 грудня 2019 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. від 23 грудня 2019 року накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно, що належать боржнику ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. від 23 грудня 2019 року стягнуто з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у розмірі 87554 грн. 70 коп.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. від 15 січня 2020 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує дохід у ТОВ «Торгпродкомплект».
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що відкриваючи виконавче провадження приватний виконавець діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом, оскільки виконавчий лист пред'явлений до виконання в межах трьохрічного строку.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
По справі встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року у справі №756/10850/15-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь ПАТ «Родовід Банк», заборгованість за кредитним договором №32.2/AK-113.07.2 від 28 вересня 2007 року станом на 13 серпня 2015 року у розмірі 28239 доларів США 40 центів, яка складається з суми простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 28232,12 доларів США, та суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 7,28 доларів США, та заборгованість у розмірі 217031 гривень 23 копійки, яка складається з пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам у розмірі 109001,73 грн., пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту у розмірі 1122, 30 грн., трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам у розмірі 101254,97 грн., трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту у розмірі 1096,74 грн., та суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту у розмірі 4555,49 грн.
ОСОБА_1 оскаржувалось вищезазначене судове рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2016 року апеляційну скаргу було визнано неподаною та повернуто апелянту.
Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09 листопада 2016 року ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2016 року було скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, зокрема питання щодо розгляду клопотання про відстрочення судового збору.
Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання апелянтом копії ухвали.
19 грудня 2016 року на адресу суду надійшла заява апелянта про розстрочення сплати судового збору.
ОСОБА_1 зазначала, що не може сплатити судовий збір у повному обсязі, оскільки має мінливий дохід та просила розстрочити сплату судового збору потижнево, надала квитанцію про сплату судового збору в розмірі 500 грн.
23 грудня 2016 року клопотання ОСОБА_1 у справі №756/10850/15-ц про розстрочення сплати судового збору відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.
25 квітня 2018 року Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий, з якого вбачається, що рішення набрало законної сили 23 грудня 2016 року. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становить три роки (а.с. 184-185, Т. 1).
23 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кошарським О.В. відкрито виконавче провадження №60929448 на підставі виконавчого листа від 25 квітня 2018 року №2/756/5312/15.
Частиною 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
У відповідності до ч. 1 ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Частиною 1 ст. 252 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Оскільки рішення суду у справі №756/10850/15-ц згідно виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року набрало законної сили 23 грудня 2016 року, то трьохрічний термін пред'явлення виконавчого документу до виконання припадає на 24 грудня 2019 року.
У відповідності до інформації про виконавче провадження №60929448, виконавчий документ приватним виконавцем отриманий 21 грудня 2019 року, а 23 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кошарським О.В. відкрито виконавче провадження №60929448, тобто в межах строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
На спірні правовідносини поширюється саме ЗУ «Про виконавче провадження», згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Пунктом 5 частини 5 статті 39 ЗУ України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про скасування або визнання нечинним рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист чи визнання в судовому порядку виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Боржником жодним чином не доведеного того факту, що приватним виконавцем були порушені норми ЗУ «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця.
Викладені в апеляційній скарзі доводи є непереконливими, такими що не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 без задоволення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 420,40 грн. до ухвалення судового рішення у справі, вищезазначена сума підлягає стягненню з апелянта в дохід держави.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2020 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба