Київський апеляційний суд
1 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42015100000000068 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Полтави, громадянина України,
що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2020 обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, повернуто прокурору.
Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки викладене в ньому формулювання обвинувачення не містить посилань на фактичні обставини, які б точно відповідали елементам інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, що є порушенням права обвинуваченого на захист, а інформація у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення є ідентичною.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_5 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст.291 КПК України, а тому висновки в ухвалі суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. І у викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень, і у формулюванні обвинувачення зазначено час вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень - періоди ухилення від сплати податку на прибуток підприємств, військового збору, дати видачі завідомо неправдивих офіційних документів податкової звітності. Також обвинувальний акт містить відомості про місце вчинення кримінальних правопорушень, спосіб та мотив.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи, що суд першої інстанції постановив законну, обґрунтовану та вмотивовану ухвалу; провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити, з таких підстав.
Як встановив суд першої інстанції, формулювання обвинувачення та обвинувальний акт не містять детальної інформації щодо місця, способу, мотиву вчинення кримінальних правопорушень саме обвинуваченим ОСОБА_6 , що свідчить про його невідповідність вимогам ст.291 КПК України, нормам міжнародного права і відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є порушенням п.“а” ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Одночасно з цим, посилаючись на положення ч.1 ст.91, ч.1 ст.92, ч.1 ст.337 КПК України в контексті обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладення обов'язку доказування на сторону обвинувачення та судового розгляду в межах висунутого обвинувачення, суд зазначив, що неповідомленню ОСОБА_6 , за які конкретно вчинені ним дії він обвинувачується, є порушенням права на захист та перешкоджає призначенню судового розгляду. Крім того, виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачення містять ідентичну інформацію.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Невідповідності обвинувального акта вказаним вимогам закону колегія суддів не вбачає, оскільки з викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, випливає, що ОСОБА_6 , який обіймав посаду директора ТОВ “Фінансова компанія “Вікторія” і був службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, створив структурні підрозділи підприємства за відповідними адресами, які здійснювали валютно-обмінні операції, та умисно, з метою ухилення від сплати податків занижував фактичний обсяг проведених операцій з купівлі-продажу валюти у населення в податковому обліку підприємства. Зокрема, вказано, який порядок роботи з метою неофіційного обліку грошових коштів організував та впровадив ОСОБА_6 в пунктах обміну валюти, що ОСОБА_6 : невідображений у податковій звітності надлишок готівкових коштів, отриманих від діяльності з обміну валюти, особисто вилучав з обігу підприємства, накопичував за місцем проживання та в подальшому використовував на власний розсуд; в декларації з податку на прибуток підприємства не відображав здійснення реальних операцій, що є об'єктом оподаткування; використовуючи власний електронний цифровий підпис, вніс завідомо неправдиві відомості у податкову декларацію з податку на прибуток та в податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, з яких сплачується військовий збір; подав в електронному виді підроблену податкову звітність до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів на загальну суму 7 813 311 гривень в особливо великих розмірах.
При цьому, формулюючи висунуте ОСОБА_6 обвинувачення, слідчий та прокурор зазначили місце розташування офісу ТОВ “Фінансова компанія “Вікторія”, в якому обвинувачений з використанням власного електронного цифрового підпису засвідчив відповідну декларацію та розрахунки і подав їх до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, реквізити підроблених документів податкової звітності, тощо.
Відтак, обвинувальний акт містить дані про всі елементи складу кримінальних правопорушень, в тому числі місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які характеризують об'єктивну сторону. На користь того, що обвинувачення є зрозумілим, свідчать і доводи ОСОБА_6 , висловлені в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, оскільки позиція на підтримку необхідності повернення обвинувального акта прокурору ґрунтувалась виключно на тому, що він не визнає вину у пред'явленому обвинуваченні. Суб'єктивна сторона складу кримінальних правопорушень, що інкримінуються ОСОБА_6 , характеризується виною у формі умислу, і відсутність в обвинувальному акті посилання на мотив ніяким чином не впливає на конкретність висунутого обвинувачення та розуміння його суті.
Не може слугувати підставою для повернення обвинувального акта й ідентичність інформації у викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень та формулюванні обвинувачення.
Отже, висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам закону не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для скасування ухвали згідно з ст.ст.409, 411 КПК з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, і задоволення апеляційної скарги прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015100000000068 щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, повернуто прокурору, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3