Іменем України
10 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4344/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - позивач, Старобільське ОУПФУ Луганської області) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - відповідач, управління), в якому позивач просив суд визнати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про накладення штрафу від 27.10.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №62659868 щодо виконання виконавчого листа №360/3689/18 виданого 22.06.2020 протиправною та скасувати її.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що доплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2017 по 31.12.2018 у сумі 43 743, 95 грн., нарахована на додаткову виплатну відомість (тип відомості «8»), виплата відповідних сум буде здійснена після отримання Фондом фінансування, яке буде передбачати такий вид виплат.
29.07.2020 на адресу управління від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла постанова від 27.07.2020 за виконавчим листом № 360/3689/18 від 22.06.2020 про відкриття виконавчого провадження.
06.08.2020 року на постанову надано обґрунтовану відповідь (вих. № 1240-31- 8/24470, про виконання рішення в добровільному порядку.
Незважаючи на вищезазначене, відповідачем винесено постанову про накладення на управління штрафу у розмірі 5100 грн., яка надійшла до управління 28.10.2020 (вх. № 294/14).
Згідно із абз. 2 п.1 Положення, управління підпорядковується Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пп. 8 п.4 Положення - основним завданням управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, щомісячного довічного утримання суддів у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із чинним законодавством України здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством України. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (пп.З п.4. Положення).
Згідно постанови Правління ПФУ від 13.12.2018 № 27-1, з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України. Таким чином фінансування відповідача здійснює ГУ ПФУ в Луганській області.
Однак, Головне управління ПФУ в Луганській області також не є розпорядником коштів Фонду, оскільки відповідно до ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003, розпорядником коштів є Пенсійний фонд України, так як до його відання віднесено затвердження бюджету Пенсійного фонду України, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
Позивач вважає, що державним виконавцем не проведено об'єктивну перевірку правильності та повноти виконання судового рішення, чим порушено права Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області у виконавчому провадженні та норми ч.1 та ч.2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає умови за яких виконавець має право застосувати штраф до боржника та обов'язок виконавця щодо пересвідчення про невиконання боржником рішення суду зобов'язального характеру і з'ясування причин такого невиконання.
09.12.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 50543/2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що всі дії відповідачем вчинені правомірно, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні (арк.спр.30-34).
Судом по справі вчинені наступні процесуальні дії:
- ухвалою суду від 25.11.2020 відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви (арк.спр.28-28а).
В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Просили розгляд справи проводити без їхньої участі (арк.спр.1-4, 30-34).
Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступне.
За даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" у справі № 360/3689/18 рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2017 по 31.12.2018.
Зобов'язано Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість за пенсії за віком з 01.08.2017 по 31.12.2018.
Визнано протиправною бездіяльність Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2019.
Зобов'язано Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.02.2019.
Рішення суду звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
22.06.2020 по справі № 360/3689/18 видано виконавчий лист щодо зобов'язання Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити заборгованість по пенсії за віком з 01.08.2017 по 31.12.2018 (арк.спр.44).
27.07.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62659868 (арк.спр.61).
Крім того, 27.07.2020 державним виконавцем винесено також постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору (арк.спр.63,65).
Старобільське ОУПФУ Луганської області листом від 06.08.2020 № 1240-31-8/2447 повідомило відповідача про заходи, вжиті ним на виконання рішення суду від 360/3689/18 від 04.04.2019 (арк.спр.12). Зі змісту вказаного листа вбачається, що управлінням на виконання рішення суду проведено нарахування та доплату пенсії за період з 01.08.2017 по 31.12.2018 в сумі 43743,95 грн. (8 ти відомості борг за рішенням суду), яка буде виплачена після отримання фінансування на даний вид виплати (арк.спр.12).
27.10.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про накладення штрафу ВП № 62659868 в розмірі 5100,00 грн. (арк.спр.8).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята), за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Судом з вищеописаних письмових доказів встановлено, що Старобільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано.
Посилання позивача на відсутність бюджетного фінансування щодо виплат заборгованості з пенсії ОСОБА_1 та те, що фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України, відтак позивач позбавлений можливості виконати рішення, суд вважає необґрунтованими та безпідставними з наступних підстав.
Суд зазначає, що порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі - Порядок № 649).
Відповідно до п.3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Боржником є орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення (п. 2 Порядку № 649).
Пунктом 4 Порядку № 649 черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Відповідно до п.5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:
документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;
копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;
розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Таким чином, з огляду на зазначені пункти Порядку № 649, саме позивач подає до Пенсійного фонду України документи, відповідно до п. 5 Порядку № 649, на підстави яких приймається рішення про виділення коштів для виплати.
Разом з тим, ані під час повідомлення відповідача про хід виконання судового рішення, ані під час розгляду справи судом, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність поважності причин не виконання судового рішення у повному обсязі.
Суд зазначає, що не виконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено п.1 ст.1 Першого протоколу.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 (№ 67534/01).
З огляду на встановлені обставини справи та не підтвердження поважності причин не виконання судового рішення в частині виплати нарахованої суми заборгованості по виплаті пенсії у визначений державним виконавцем строк, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та наявності підстав для відмови у задоволенні позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позивних вимог відмовлено, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.О. Кисельова