про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2020 року м. Київ № 320/12821/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, скасування постанов, закриття виконавчих проваджень та зобов"язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 та просить суд:
скасувати постанову ОСОБА_2 від 24.11.20 про арешт рухомого майна, ЗАЗ Ланос державний номер НОМЕР_1 у виконавчому провадженні № 63000453;
скасувати всі постанови про арешт майна у виконавчому провадженні № 63000598;
скасувати всі постанови про арешт майна у виконавчому провадженні № 63000555;
скасувати всі постанови про арешт майна у виконавчому провадженні № 63000453;
закрити виконавче провадження № 63000598;
закрити виконавче провадження № 63000555;
закрити виконавче провадження № 63000453;
визнати дії виконавця ОСОБА_2 незаконними в частині накладення неспівмірного арешту на транспортний засіб після накладення арешту на рахунки;
визнати дії державного виконавця Гафарової Л.Б. щодо відкриття виконавчого провадження №63000598 незаконними;
визнати дії державного виконавця ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження № 63000555 незаконними;
визнати дії державного виконавця ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження № 63000453 незаконними;
забов'язати Вишгородський відділ Державної виконавчої служби провести службову перевірку дій ОСОБА_2 на предмет порушення чинного законодавства;
зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), якому підпорядковується Вишгородський відділ Державної виконавчої служби, в особі начальника Прилуцької Марини Олександрівни провести службову перевірку дій керівника Вишгородського відділення Державної виконавчої служби ОСОБА_3 на предмет порушення ним чинного законодавства, службової халатності, та недопущення порушення чинного законодавства його підлеглими.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Так, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік” встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00 грн.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Також, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів поданого позову, позивач просить суд скасувати постанову ОСОБА_2 від 24.11.20 про арешт рухомого майна, ЗАЗ Ланос державний номер НОМЕР_1 у виконавчому провадженні № 63000453; скасувати всі постанови про арешт майна у виконавчому провадженні № 63000598; скасувати всі постанови про арешт майна у виконавчому провадженні № 63000555; скасувати всі постанови про арешт майна у виконавчому провадженні № 63000453; закрити виконавче провадження № 63000598; закрити виконавче провадження № 63000555; закрити виконавче провадження № 63000453; визнати дії виконавця ОСОБА_2 незаконними в частині накладення неспівмірного арешту на транспортний засіб після накладення арешту на мої рахунки; визнати дії державного виконавця Гафарової Л.Б. щодо відкриття виконавчого провадження №63000598 незаконними; визнати дії державного виконавця ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження № 63000555 незаконними; визнати дії державного виконавця ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження № 63000453 незаконними; забов'язати Вишгородський відділ Державної виконавчої служби провести службову перевірку дій ОСОБА_2 на предмет порушення чинного законодавства; зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), якому підпорядковується Вишгородський відділ Державної виконавчої служби, в особі начальника Прилуцької Марини Олександрівни провести службову перевірку дій керівника Вишгородського відділення Державної виконавчої служби ОСОБА_3 на предмет порушення ним чинного законодавства, службової халатності, та недопущення порушення чинного законодавства його підлеглими.
Тобто, загальна кільськість заявлених позовних вимог дорівню 10 089,60 грн (840,80 х 13 заявлених вимог немайнового характеру - 840,80 грн вже сплаченого судового збору) судового збору, які слід сплати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями ст. 34 Цивільного кодексу України передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Тобто в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Крім того, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Згідно ст. 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Тобто, у цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби, а не державні виконавці, які є працівниками таких органів, у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Зокрема, суд звертає увагу, що у даному випадку ОСОБА_1 , у якості відповідача зазначив ОСОБА_4 не як посадову особу виконавчого органу, а як фізичну особу, що нормами КАС України не передбачено.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається з заявлених позовних вимог, позивач просить суд також забов'язати Вишгородський відділ Державної виконавчої служби (Вишгородський районний відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) провести службову перевірку дій ОСОБА_2 на предмет порушення чинного законодавства, а також зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), якому підпорядковується Вишгородський відділ Державної виконавчої служби (Вишгородський районний відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в особі начальника Прилуцької Марини Олександрівни провести службову перевірку дій керівника Вишгородського відділення Державної виконавчої служби (Вишгородський районний відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Попок В.В. на предмет порушення ним чинного законодавства, службової халатності, та недопущення порушення чинного законодавства його підлеглими, однак у якості відповідача вказано лише ОСОБА_2 .
Водночас, ч. 1 ст. 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб'єктивного права, тобто підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.
Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.
При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.
Суд звертає увагу, що системний аналіз предмету та підстав позову свідчить про те, що вищевказані позовні вимоги щодо зобов"язання проведення службової перевірки та скасування постанови виконавчої служби не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкту владних повноважень.
Також позивач просить суд скасувати всі постанови про арешт майна у виконавчому провадженні № 63000598, № 63000555 та № 63000453, однак не уточнено, які саме (дата прийняття, номер тощо).
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, позивач просить суд закрити виконавче провадження № 63000598, № 63000555, № 63000453; визнати дії виконавця ОСОБА_2 незаконними в частині накладення неспівмірного арешту на транспортний засіб після накладення арешту на мої рахунки; визнати дії державного виконавця Гафарової Л.Б. щодо відкриття виконавчого провадження №63000598 незаконними; визнати дії державного виконавця ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження № 63000555 незаконними; визнати дії державного виконавця ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження № 63000453 незаконними.
З урахуванням вказаної норми КАС України позивачем невірно сформовано заявлені позовні вимоги, зокрема щодо закриття виконавчого проваження, а також визнання дій незаконними.
Пунктами 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Однак, з позовної заяви неможливе встановити обставини, якими позивач обгрунтовує заявлені позовні вимоги, відсутні посилання на письмові докази та на норми закону, що порушив відповідач.
Крім того, позивачем не наведено обґрунтування порушення спірними діями чи бездіяльністю, постановами прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду:
документу про сплату судового збору в розмірі 10 089,60 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
належним чином завірену копію паспорта громадянина України;
уточнену позовну заяву з урахуванням наведеного судом, а саме:
з зазначенням належного відповідача, відповідно до заявлених позовних вимог;
з правильно сформульованими позовними вимогами, які б відповідали ч. 1 ст. 5 КАС України;
з зазначенням обставин, якими позивач обгрунтовує заявлені вимоги з посиланням на відповідні письмові докази;
з зазначенням обгрунтування порушеного права.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.