про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2020 року м. Київ № 320/12829/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного центру зайнятості та Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправною бездіяльності, стягнення допомоги по частковому безробіттю та моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського районного центру зайнятості та Київського обласного центру зайнятості, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинського районного центру зайнятості та Київського обласного центру зайнятості, яка полягає у ненаданні передбаченої Законом та Постановою КМУ №306 від 22.04.2020 допомоги фізичній особі (з ознакою - підприємець) ОСОБА_1 на період зупинення діяльності на період карантину по її заявам №18/06-Ю від 18.06.2020 та №29/08-Ю від 29.08.2020;
- стягнути солідарно з Києво-Святошинського районного центру зайнятості та Київського обласного центру зайнятості недоотримані кошти допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 13021,51 грн.;
- стягнути з Києво-Святошинського районного центру зайнятості шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно із частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що у позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача, що не відповідає вимогам статті 160 КАС України.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI за подання за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Абзацами 1-2 частини третьої статті 6 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з абзацом третім частини сьомої статті 6 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
Позивачем заявлено по одній вимозі немайнового характеру до кожного з двох відповідачів, сума судового збору за звернення за якими становить 1681,60 грн. (0,4 х 2 х 2102,00 грн.).
Крім того, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 840,80 грн. (0,4 х 2102,00 грн.).
Отже, загальна сума судового збору, яка має бути сплачена позивачем за звернення з позовною заявою, становить 2522,40 грн.
У позовній заяві позивач, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір”, просить суд звільнити його від сплати судового збору, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Предметом позову у даній справі є, зокрема, вимоги про оскарження бездіяльності відповідачів щодо ненадання позивачу допомоги фізичній особі (з ознакою - підприємець) за період зупинення діяльності на період карантину по її заявам №18/06-Ю від 18.06.2020 та №29/08-Ю від 29.08.2020.
Суд звертає увагу на те, що абзацом другим пункту 4 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306, визначено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, із розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. База нарахування розраховується виходячи із середнього розміру місячної бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за рік, що передує року звернення, відповідно до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14 квітня 2015 р. № 435.
Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину - кошти, передбачені в бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд), що надаються міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості (далі - центри зайнятості) роботодавцям із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам - підприємцям (далі - роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, - у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину.
Отже, допомога по частковому безробіттю на період карантину в силу положень Порядку №306 надається суб'єктам підприємництва - роботодавцям, у зв'язку з чим звертаючись до суду з позовом у цій справі ОСОБА_1 намагається захистити свої порушені права, пов'язані з провадженням господарської діяльності.
З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 31.08.2020 до Реєстру внесений запис №2003390060007021927 про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
Однак, цей факт не спростовує того, що у рамках цієї справи позовні вимоги ОСОБА_1 пов'язані саме з веденням нею підприємницької діяльності, а тому пільги щодо сплати судового збору, встановлені пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір”, не поширюються на неї, внаслідок чого суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2522,40 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву (чотири примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень;
- надати докази сплати судового збору у розмірі 2522,40 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).
4. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.