вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" грудня 2020 р. Справа№ 910/1834/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Попікової О.В.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.
за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 09.12.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро",
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 про зупинення провадження у справі
у справі №910/1834/19 (суддя Шкурдова Л.М.),
за позовом:
1. ОСОБА_1 ,
2. TRIANTAL INVESTMENTS LTD,
до 1. Міністерства фінансів України,
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
3. Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк",
4. Національного банку України,
5. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
6. Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро",
8. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",
про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій публічного Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" № БВ-744/16/1 ЗО 10-05/131 від 21.12.2016 та зобов'язання вчинити дії,
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",
до 1. ОСОБА_1 ,
2. TRIANTAL INVESTMENTS LTD,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору за зустрічним позовом на стороні позивача -
1. Міністерства фінансів України,
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
3. Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк",
4. Національного банку України,
5. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
6. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
за участю третьої особи-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за зустрічним позовом на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро",
про визнання відсутнім права вимагати повернення акцій публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та визнання відсутнім права власності на акції публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 зупинено провадження у справі №910/1834/19 до набрання законної сили рішенням у справі №826/7432/17. Зобов'язано сторін надати господарському суду відповідне клопотання про поновлення провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення та докази в його обґрунтування.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, 05.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" (далі - скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 скасувати та направити справу №910/1834/19 для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Крім того, в тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема статей 2, 7, 8, 11, 13, 195, 196, 227, 228, 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відповідно до ст.ст. 275, 280 ГПК України є підставою для її скасування.
Зокрема скаржник зазначив, що судом було зупинено провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, але зупинення відбулось на стадії розгляду справи по суті, що суперечить положенням ч. 3 ст. 195 ГПК України
Оскаржена ухвала постановлена поза межами судового засідання, без повідомлення учасників справи, чим порушено положення ч.ч. 1, 2 ст. 196 ГПК україни. Відтак, учасники справи були позбавленні можливості скористатись своїми процесуальними правами, зокрема подати заяви, клопотання, міркування та доводи, заперечення, які стосуються зупинення провадження у справі.
Ухвалу постановлено без виходу до нарадчої кімнати, чим порушено ч. 4 ст. 233 ГПК України.
Серед іншого, скаржник, з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України, доводив, що суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зазначив, що з огляду на зміст предмету спору у даній справі, а також у справі №826/7432/17 та підстави, які заявлені в обгрунтування позовних вимог у цих справах, вбачається, що обставини, які можуть бути встановлені у адміністративній справі, не впливають та не можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі.
За посиланнями скаржника, ці процесуальні порушення в сукупності свідчать про грубе недотримання судом першої інстанції норм процесуального права, наслідком чого є порушення основних засад (принципів) господарського судочинства: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін.
Фактично такими діями суд порушив гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/1834/19 залишено без руху.
06.11.2020, в строк встановлений судом, через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали апеляційного суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/1834/19. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.12.2020 о 14:30 год. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі до 02.12.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 02.12.2020. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов'язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Національний банк України, АТ КБ "Приватбанк" у відзивах просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського та суду міста Києва від 16.10.2019 залишити без змін як обґрунтовану та таку, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом, визначеним ч. 1 ст. 263 ГПК України, та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Явка представників сторін.
В судове засідання 09.12.2020 з'явилися представники Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро", Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".
ОСОБА_1, TRIANTAL INVESTMENTS LTD та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до судового засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені відповідно до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.
До того ж, до судового засідання через відділ документального забезпечення суду 08.12.2020 від представників ОСОБА_1 , TRIANTAL INVESTMENTS LTD надійшли заяви про розгляд скарги без їх участі.
Щодо належного повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судом встановлено, що у матеріалах справи наявне зворотне поштове повідомлення, у якому є відомості про отримання судової кореспонденції завчасно - 23.11.2020 (представником Грибок з проставленням підпису).
Колегією суддів враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з подальшими змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 31.12.2020 на всій території України встановлено карантин та запроваджено обмежувальні заходи.
В той же час, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 09.12.2020 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.
Під час судового засідання від 09.12.2020 АТ КБ "Приватбанк" заявив клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість розгляду цієї справи без участі представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Присутніми представниками учасників справи, окрім представника скаржника, підтримано клопотаня про відкладення.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників ОСОБА_1 , TRIANTAL INVESTMENTS LTD та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що постановлено протокольну ухвалу. Колегією суддів враховано, що учасники справи належним чином повідомлені про дату та час судового засідання у справі, а тому не були позбавлені права на участь у судовому засіданні.
Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов'язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров'я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами справи.
Розгляд клопотань.
Ухвалою Пінічного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 заяву АТ КБ "Приватбанк" від 02.12.2020 про закриття провадження у справі залишено без задоволення.
Протокольною ухвалою від 09.12.2020 судом апеляційної інстанції заяву АТ КБ "Приватбанк" про повернення апеляційної скарги ТОВ «Солід Дніпро» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 залишено без задоволення.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у поясненнях, заслухавши думку представників учасників справи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 , TRIANTAL INVESTMENTS LTD звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним Договору купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" № БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016, який укладено між Державою Україна в особі Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21.12.2016 були власниками простих акцій Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк" Шевченко А.М., яка діяла в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в інтересах і за рахунок якої діяло публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_1 - щодо пакету простих іменних акцій, випущених Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", що становить 41,6572% від загальної кількості випущених акцій Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та в частині, що стосується прав та інтересів TRIANTAL INVESTMENTS LTD - щодо пакету простих іменних акцій, випущених Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", що становить 16,5748% від загальної кількості випущених акцій Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
10.07.2019 через відділ діловодства суду від акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , TRIANTAL INVESTMENTS LTD про:
- визнання відсутнім права у ОСОБА_1 вимагати у Держави Україна в особі Міністерства фінансів України повернення 31 634 582 штуки простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк";
- визнання відсутнім права у ОСОБА_1 вимагати визнання права власності за ОСОБА_1 на 31 634 582 штуки простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", що належали ОСОБА_1 до моменту укладання договору купівлі-продажу акцій Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016;
- визнання відсутнім права у TRIANTAL INVESTMENTS LTD вимагати у Держави Україна в особі Міністерства фінансів України повернення 12 766 758 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк";
- визнання відсутнім права у TRIANTAL INVESTMENTS LTD вимагати визнання права власності за TRIANTAL INVESTMENTS LTD на 12 766 758 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", що належали TRIANTAL INVESTMENTS LTD до моменту укладання договору купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом з первісним позовом та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/1834/19.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.04.2019, 09.04.2019, 16.04.2019, від 07.05.2019, від 04.06.2019, від 19.06.2019, від 11.07.2019 було відкладено підготовче судове засідання, зокрема на 08.08.2019.
03.09.2019 на адресу місцевого господарського суду надійшло клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №826/7432/17 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України. (т. 15 а.с. 108)
Крім того, 03.09.2019 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через віддлі документального забезпечення суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №826/20221/16. (т. 15 а.с. 176)
У судовому засіданні від 03.09.2019 суд протокольною ухвалою відхилив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення у справі №826/20221/16; відхилив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №826/7432/17. (т. 15 а.с. 214)
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.19 о 10:30. Викликано у судове засідання для розгляду справи по суті повноважних представників сторін.
В подальшому у судових засіданнях було оголошено перерву до 01.10.2019, 08.10.2020.
У судовому засіданні від 08.10.2020 суд призначив дату проведення судових дебатів на 17.10.2019 на о 10:30.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 без виклику представників сторін і поза межами судового засідання судом було зупинено провадження у справі №910/1834/19 до набрання законної сили рішенням у справі №826/7432/17. Зобов'язано сторін надати господарському суду відповідне клопотання про поновлення провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення, та докази в його обґрунтування.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час розгляду справи №826/7432/17 будуть встановлені обставини, які стосуються спірного Договору купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" № БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016, нормативно-правових актів Національного банку України, Кабінету Міністрів України, а саме рішення Правління Національного банку України № 498-рш/БТ від 18 грудня 2016 року про віднесення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до категорії неплатоспроможних та постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2016 року № 961 "Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи", які безпосередньо впливають на предмет спору у справі №910/1834/18.
Відповідна ухвала є предметом апеляційного оскарження у цій справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Щодо доводів скаржника про те, що розгляд справи було зупинено на стадії її розгляду по суті всупереч приписам ч. 3 ст. 195 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Суд констатує, що зазначеною статтею законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав для зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті, який розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, згідно з п.п. 1-3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:
1. смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2. необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;
3. перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Крім того, пунктом 1 частини 1 ст. 228 ГПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
Крім того, в аспекті з'ясування можливості зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за доцільне також звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Частиною 3 статті 201 ГПК України унормовано, що з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Між тим, статтею 194 ГПК України визначено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавець чітко встановлює певні строки для вчинення певних процесуальних дій, визначаючи їх, в т.ч., і певними стадіями судового процесу.
При цьому законодавець визначає як повноваження суду, межі, так і розрізняє строки їх здійснення: «до закінчення підготовчого провадження» , «до початку судового розгляду справи по суті», «на стадії розгляду справи по суті».
Таким чином, що стосується питання, яке підлягає дослідженню у цій справі, зокрема, право суду на зупинення провадження у справі «на стадії її розгляду по суті», зазначене право суду, виходячи з положень ч. 3 ст. 195 ГПК України, обмежується як вичерпним переліком підстав зупинення, так і вчиненням цієї процесуальної дії на певній стадії судового процесу - «на стадії її розгляду по суті».
В той же час, як було встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, ухвалою суду від 03.09.2019 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 24.09.2019. (т.15 а.с. 216)
У судовому засіданні від 24.09.2019 суд розпочав розгляд справи по суті, що зафіксовано протоколом судового засідання. (т. 16 а.с. 37-38)
У судовому засіданні від 08.10.2019 суд призначив дату проведення судових дебатів на 17.10.2019 на о 10:30 год.
Відтак, наведеними обставинами підтверджується, що суд першої інстанції 24.09.2019 перейшов до розгляду справи по суті.
При цьому, зважаючи на норму частини 3 статті 195 ГПК України, колегія суддів констатує, що з її змісту вбачається, що йдеться саме про таку стадію судового процесу як розгляд справи по суті, котра зважаючи на умови статті 201 ГПК України, у даній справі, як встановлено судом апеляційної інстанції, на момент постановлення оскарженої ухвали вже настала.
Тобто, право суду на зупинення провадження у справі, зважаючи на вичерпний перелік підстав зупинення, невід'ємно пов'язане із моментом переходу до розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведені приписи процесуального законодавства, з 24.09.2019 суд першої інстанції мав право зупинити провадження у справі виключно з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, які розширеному тлумаченню не підлягають.
Разом з тим, під час розгляду справи по суті судом першої інстанції з власної ініціативи, в порушення вимог ч.3 ст. 195 ГПК України, було прийнято ухвалу про зупинення провадження у справі з підстави, визначеної п. 5 ч. 1 ст.227 ГПК України (в редакції, чинній на час вчинення зазначених процесуальних дій), відповідно до якої суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Таким чином, на стадії розгляду справи по суті у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі з підстави, визначеної п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
На переконання колегії суддів, зазначені процесуальні порушення слугують самостійною та достатньою підставою для скасування ухвали суду з передачею справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що у судовому засіданні від 08.10.2019 суд призначив дату проведення судових дебатів на 17.10.2019 на 10:30.
Натомість, оскаржена ухвала постановлена судом 16.10.2019, тобто за день до дати призначеного судового засідання.
При цьому сторони в порушення вимог ч. 2 ст. 196 ГПК України про час та місце судового засідання з розгляду питання про зупинення провадження у справі не повідомлялись. Відповідно до положень статті 196 ГПК України розгляд справи відбувається у судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (ч.ч. 1, 2). Статтею 8 ГПК України передбачено, що розгляд справ у господарських судах проводиться усно та відкрито, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Протокол судового засідання, який би свідчив про те, що 16.10.2019 відбувалось судове засідання, в матеріалах справи відсутній.
Тобто, ці обставини свідчать про те, що оскаржена ухвала про зупинення була прийнята поза межами судового засідання, без належного повідомлення учасників справи в порушення вимог ч.1 ст. 8 та ч.2 ст. 196 ГПК України.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Статтею 233 ГПК України визначено порядок ухвалення судових рішень.
Із зазначеної норми вбачається процесуальна можливість суду постановляти ухвали як у вигляді окремого документа, так і у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання (про що також зазначено у пункті 7 частини 2 статті 223 ГПК України).
Слід зазначити, що положення Господарського процесуального кодексу України не містять виключного переліку питань, які вирішуються судом шляхом постановлення ухвал у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання чи у вигляді окремого документа.
Також положення Господарського процесуального кодексу України не містять вимог до змісту ухвал суду, постановлених у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання.
Натомість, нормами Господарського процесуального кодексу України, а саме, статтею 234, визначено вимоги до змісту ухвали суду, що викладається окремим документом.
Частина перша статті 234 визначає, що ухвала викладається окремим документом і складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Таким чином, враховуючи приписи статті 234 ГПК України та відсутність у процесуальному законі виключного переліку питань, які вирішуються судом шляхом постановлення ухвал у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, чи у вигляді окремого документа, суду у кожному конкретному випадку при вирішенні питання форми постановлення ухвали слід враховувати ті норми процесуального кодексу, що регулюють наслідки розгляду певного процедурного питання, клопотання, заяви тощо.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
З огляду на викладені норми процесуального права, знайшли своє підтвердження доводи скаржника стосовно порушення порядку прийняття ухвали від 16.10.2019 про зупинення провадження у справі та порушення положень ч. ч. 1, 2 статтей 196, ч. 4. ст. 233 ГПК України.
Зазначене процесуальне порушення суд апеляційної інстанції вважає суттєвим та таким, що також є підставою скасування ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі.
Серед іншого, суд апеляційної інстанції вважає ґрунтовними аргументи скаржника про порушення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. Суд першої інстанції, обмежившись посиланнями на предмет розглядуваного позову у адміністративній справі №826/7432/17, за мотивами ухвали не зазначив та не навів переліку обставин, які неможливо встановити у даній господарській справі; у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили означеним судовим рішення у адміністративній справі.
Таким чином, підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржена ухвала, оформлена окремим документом, однак винесена без судового засідання, без виходу судді до нарадчої кімнати, без повідомлення учасників справи, заслуховування думки учасників справи. Отже, суд не забезпечив учасникам справи можливості реалізувати надані їм процесуальним законом права, що призвело до нівелювання процесуальних та процедурних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в апеляційному порядку з мотивів, викладених у даній постанові.
Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, в числі інших верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу, розумність строків розгляду справи судом, змагальність сторін, диспозитивність. Ці принципи також визначенні положеннями статтей 7, 7, 11, 13, 14, 15 ГПК України.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Крім того, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
У пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення ЄСПЛ "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 № 54111/07).
Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною.
Окрім того, при застосуванні процедурних правил, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).
В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії")
Суд апеляційної інстанції вважає, що процесуальні порушення, допущенні при постановленні оскарженої ухвали суду, якою суд розглянув важливе питання щодо зупинення провадження у справі, пов'язане з рухом справи в суді першої інстанції, є такими помилками, які порушили принцип верховенства права, рівність учасників судового процесу, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів учасників справи, та, як наслідок, не забезпечено справедливого розгляду справи, обмежено учасників справи права на участь у судовому засіданні, права на висловлення їх позиції щодо зупинення провадження у справі, чим порушено право на доступ до правосуддя.
Судові рішення, прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають статті 6 Конвенції про право на справедливий суд.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що ухвала судом першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. (ч.1 п. 6)
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до частини 3 статті 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро", підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/1834/19 скасуванню у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, а справа передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Судові витрати.
У зв'язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/1834/19 скасувати.
3. Справу направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 11.12.2020.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.В. Попікова
О.О. Євсіков