вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" грудня 2020 р. Справа№ 910/2006/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Попікової О.В.
Пашкіної С.А.
за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Maters Marketing Limited Liability Company
на рішення Господарського суду міста Києва
від 24.06.2020 (дата повного тексту 30.06.2020)
у справі № 910/2006/20 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Maters Marketing Limited Liability Company
до Фізичної особи-підприємця Павлова Юрія Миколайовича
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення штрафу у розмірі 5000 доларів США
Maters Marketing Limited Liability Company звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Павлова Юрія Миколайовича про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення штрафу у розмірі 5000 доларів США.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.06.2020 у справі №910/2006/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення обґрунтовано тим, що оцінюючи зміст інформації, яку було розміщено відповідачем на сайті https://solidbunch.com/, суд не вбачає підстав вважати її конфіденційною у розумінні договору №5 від 01.03.2018р.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Maters Marketing Limited Liability Company подало апеляційну скаргу, у якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення у даній справі, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2020 у справі №910/2006/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог. За твердженням апелянта інформація, яку було розміщено відповідачем на сайті https://solidbunch.com/, є конфіденційною, а отже нарахування відповідачу штрафу є правомірним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 01.03.2018р. між Maters Marketing Limited Liability Company (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Павловим Юрієм Миколайовичем (виконавець) було укладено договір підряду №5, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Роботи, що виконуються за цим договором, можуть включати в себе наступні види робіт: роботи з комп'ютерного програмування; роботи з розроблення стандартного програмного забезпечення; інші послуги у сфері розроблення програмного забезпечення; консультування з питань інформатизації; робота з базами даних; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах, і пов'язана з ними діяльність; інші роботи в сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, необхідні замовнику, відповідно до його статутної діяльності, за узгодженням із замовником.
Для виконання робіт у рамках даного договору замовник надає виконавцеві технічні завдання в письмовій або в усній формі, які містять перелік, обсяги та строки виконання робіт. Технічне завдання також може містити ціну конкретних робіт та порядок їх оплати. Роботи виконуються виконавцем винятково у відповідності із технічним завданням замовника, які після підписання їх сторонами, стають невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору №5 від 01.03.2018р.).
За умовами п.3.3 договору №5 від 01.03.2018р. з метою підтвердження факту виконання робіт виконавцем в цілому або виконання конкретного етапу на певну дату сторони складають відповідний акт прийому-передачі виконаних робіт, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з виконавцем.
Згідно п.2.1 договору №5 від 01.03.2018р. загальна ціна договору визначається як сума вартості всіх виконаних робіт, відповідно до підписаних сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт за цим договором протягом всього строку його дії.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 01.03.2019р., але не раніше повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.10.1 договору №5 від 01.03.2018).
У розділі 6 договору №5 від 01.03.2018р. сторонами визначено умови щодо конфіденційності.
Зокрема, згідно п.6.1 договору №5 від 01.03.2018р. сторони зобов'язуються не розголошувати третім особам будь-яку інформацію, що стала їм відомою у зв'язку із підписанням даного договору та виконанням зобов'язань за ним без попередньої письмової згоди другої сторони. Зобов'язання по конфіденційності, покладені на сторін за цим договором, є дійсними протягом всього строку дії договору та протягом 5 років після розірвання/припинення терміну його дії. Не вважється порушенням положень цього договору, надання інформації третім особам за згодою замовника, для реалізації п.3.1 цього договору.
Згідно п.6.2 договору №5 від 01.03.2018р. під конфіденційною інформацією розуміється будь-яка інформація, представлена виконавцеві замовником документально (у паперовій, електронній або усній формі), включаючи але не обмежуючись цим: наукові, ділові та комерційні дані, ноу-хау, формули, процеси, розробки, ескізи, фотографії, плани, малюнки, технічні вимоги, зразки звітів, моделі, списки клієнтів, прайс-листи, дослідження, отримані дані, комп'ютерні програми, винаходи, ідеї, а також будь-яка інша інформація, що надається в рамках даного договору; інформація, що міститься у даному договорі та інформація про укладання даного договору.
У п.6.6 договору №5 від 01.03.2018р. вказано, що відносини сторін за даним договором щодо дотримання конфіденційності регулюються договором про конфіденційність і нерозголошення інформації, яку сторони укладають одночасно з укладанням даного договору. Виконавець з метою захисту конфіденційної інформації та комерційної інформації про господарську діяльність замовника, без згоди замовника, зобов'язується не мати прямі або опосерковані (через третіх осіб) контакти з будь-якими клієнтами замовника (в тому числі, потенційними - юридичними або фізичними особами - підприємцями, які займаються діяльністю, подібною до діяльності клієнтів замовника), якщо такі контакти завдають або можуть завдати шкоди фінансовим або іншим інтересам замовника, зменшити очікувані ним прибутки.
Відповідно до п.6.4 укладеного між сторонами правочину у випадку розголошення та/або передачі третім особам визначеної у п.6.2 договору конфіденційної інформації без письмового погодження замовника, виконавець зобов'язується сплатити замовнику штраф (грошову компенсацію) в розмірі 5000 доларів США за кожний факт такого порушення, але не менше ніж суму реальних збитків. Даний штраф (грошова компенсація) підлягає сплаті протягом трьох банківських днів з моменту отримання виконавцем відповідного письмового повідомлення.
Сторонами у додатку №1 від 01.06.2018р до договору №5 від 01.03.2018р. було затверджено технічне завдання №4.
Як встановлено судом на виконання договору №5 від 01.03.2018р. Фізичною особою-підприємцем Павловим Юрієм Миколайовичем за завданням Maters Marketing Limited Liability Company було розроблено програмне забезпечення https://coinlist.me/ та https://www.spelsidor.se/, про прийняття якого контрагентами було складено відповідні акти.
У липні 2019р. позивачу стало відомо, що відповідачем на сайті https://solidbunch.com/ було здійснення розголошення конфіденційної інформації, а саме у розділі "Наші роботи" вказано про створення https://coinlist.me/ та https://www.spelsidor.se/ та розміщено фотокартки.
Вказані обставини, на думку позивача вказують на порушення відповідачем умов договору №5 від 01.03.2018р. щодо конфіденційності, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення штрафу в сумі 5000 доларів США та зобов'язання Фізичної особи-підприємця Павлова Юрія Миколайовича видалити з сайту https://www.spelsidor.se/ конфіденційну інформацію щодо програмного забезпечення "Coin List" та "Spelsidor", яке є власністю Maters Marketing Limited Liability Company.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.2 ст. Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) в силу ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як вказано вище, згідно із п.6.4 укладеного між сторонами договору у випадку розголошення та/або передачі третім особам визначеної у п.6.2 договору конфіденційної інформації без письмового погодження замовника, виконавець зобов'язується сплатити замовнику штраф (грошову компенсацію) в розмірі 5000 доларів США за кожний факт такого порушення, але не менше ніж суму реальних збитків. Даний штраф (грошова компенсація) підлягає сплаті протягом трьох банківських днів з моменту отримання виконавцем відповідного письмового повідомлення.
Виходячи із вищенаведеного, позивачем при зверненні до суду з вимогами про зобов'язання відповідача видалити конфіденційну інформацію, що належить позивачу, та стягнення штрафних санкцій за порушення умов конфіденційності, позивачем повинно бути доведено обставини виникнення між сторонами господарських правовідносин, визнання умов щодо конфіденційності та безпосередньо факт порушення відповідних умов з боку відповідача.
Як було встановлено вище, 01.03.2018р. між Maters Marketing Limited Liability Company (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Павловим Юрієм Миколайовичем (виконавець) було укладено договір підряду №5, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Роботи, що виконуються за цим договором, можуть включати в себе наступні види робіт: роботи з комп'ютерного програмування; роботи з розроблення стандартного програмного забезпечення; інші послуги у сфері розроблення програмного забезпечення; консультування з питань інформатизації; робота з базами даних; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах, і пов'язана з ними діяльність; інші роботи в сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, необхідні замовнику, відповідно до його статутної діяльності, за узгодженням із замовником.
У розділі 6 договору №5 від 01.03.2018р. сторонами визначено умови щодо конфіденційності.
Зокрема, згідно п.6.1 договору №5 від 01.03.2018р. сторони зобов'язуються не розголошувати третім особам будь-яку інформацію, що стала їм відомою у зв'язку із підписанням даного договору та виконанням зобов'язань за ним без попередньої письмової згоди другої сторони. Зобов'язання по конфіденційності, покладені на сторін за цим договором, є дійсними протягом всього строку дії договору та протягом 5 років після розірвання/припинення терміну його дії. Не вважається порушенням положень цього договору, надання інформації третім особам за згодою замовника, для реалізації п.3.1 цього договору.
У п.6.6 договору №5 від 01.03.2018р. вказано, що відносини сторін за даним договором щодо дотримання конфіденційності регулюються договором про конфіденційність і нерозголошення інформації, яку сторони укладають одночасно з укладанням даного договору. Виконавець з метою захисту конфіденційної інформації та комерційної інформації про господарську діяльність замовника, без згоди замовника, зобов'язується не мати прямі або опосерковані (через третіх осіб) контакти з будь-якими клієнтами замовника (в тому числі, потенційними - юридичними або фізичними особами - підприємцями, які займаються діяльністю, подібною до діяльності клієнтів замовника), якщо такі контакти завдають або можуть завдати шкоди фінансовим або іншим інтересам замовника, зменшити очікувані ним прибутки.
Проте, за поясненнями представників обох сторін, сторонами окремого договору про конфіденційність і нерозголошення інформації щодо відносин за договором №5 від 01.03.2018р. укладено не було.
Таким чином, правовідносини сторін щодо конфіденційної інформації врегульовано саме розділом 6 договору №5 від 01.03.2018р.
Як вказано вище, відповідачем на сайті https://solidbunch.com/ було здійснення розголошення конфіденційної інформації, а саме у розділі "Наші роботи" вказано про створення https://coinlist.me/ та https://www.spelsidor.se/ та розміщено фотокартки.
На підтвердження вказаних обставин Maters Marketing Limited Liability Company було надано суду експертний висновок №139/2019-ЕВ від 16.08.2019р. Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес".
На думку заявника означені дії вказують на розголошення відповідачем конфіденційної інформації стосовно позивача, яка була отримана в межах договору №5 від 01.03.2018р.
Згідно п.6.2 договору №5 від 01.03.2018р. під конфіденційною інформацією розуміється будь-яка інформація, представлена виконавцеві замовником документально (у паперовій, електронній або усній формі), включаючи але не обмежуючись цим: наукові, ділові та комерційні дані, ноу-хау, формули, процеси, розробки, ескізи, фотографії, плани, малюнки, технічні вимоги, зразки звітів, моделі, списки клієнтів, прайс-листи, дослідження, отримані дані, комп'ютерні програми, винаходи, ідеї, а також будь-яка інша інформація, що надається в рамках даного договору; інформація, що міститься у даному договорі та інформація про укладання даного договору.
Разом із тим на сайті відповідача було розміщено активне посилання на відкриту до загального доступу сторінку у мережі Інтернет та фотокартки сторінок програм https://coinlist.me/ та https://www.spelsidor.se/.
Апелянтом належним засобами доказування суду не доведено суду того, що зображення, які містяться на сайті відповідача, були передані позивачем відповідачу як конфіденційна інформація за договором №5 від 01.03.2018р.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розміщення на сайті відповідачем інформації про програмне забезпечення https://coinlist.me/ та https://www.spelsidor.se/ не порушує прав та законних інтересів позивача та не вказує на розголошення Фізичною особою-підприємцем Павловим Юрієм Миколайовичем конфіденційної інформації, отриманої ним від позивача на виконання договору №5 від 01.03.2018р.
Судова колегія вважає безпідставним посилання апелянта на наявність угоди від 09.09.2019р. про врегулювання порушення, укладеної між Maters Marketing Limited Liability Company та Фізичною особою-підприємцем Болотовим Н.Ю., оскільки вказаний правочин не стосується спірних правовідносин та укладеного між позивачем та відповідачем договору №5 від 01.03.2018р., в тому числі, і його умов щодо конфіденційності.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо недоведеності факту порушення відповідачем умов договору №5 від 01.03.2018р. щодо дотримання конфіденційності, а отже правомірною є відмова у задоволення позовних вимог Maters Marketing Limited Liability Company до Фізичної особи-підприємця Павлова Юрія Миколайовича про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення штрафу у розмірі 5 000 доларів США.
При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, враховуючи обставини, встановлені вище.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Maters Marketing Limited Liability Company , в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі №910/2006/20, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі №910/2006/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Maters Marketing Limited Liability Company на рішення Господарського суду міста м. Києва від 24.06.2020 у справі №910/2006/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста м. Києва від 24.06.2020 у справі №910/2006/20 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 11.12.2020.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді О.В. Попікова
С.А. Пашкіна