Справа № 560/4748/20
іменем України
10 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якій просить суд:
1. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.03.2020 №Ф-518-23 про сплату недоїмки в розмірі 8262,54 грн., штрафу у розмірі 7220,41 грн. та 60221,79 грн. пені.
2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.03.2020 №Ф-518-23 у виконавчому провадженні №67251350.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що був зареєстрований суб'єктом господарювання з 08.01.2009. Головним управління ДПС у Хмельницькій області протиправно, на думку позивача, винесено рішення про застосування санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.01.2020 №0012365805, яким до позивача застосовано: штраф у розмірі 1493,16 грн за період з 03.01.2013 по 21.10.2014, штраф у розмірі 5727,25 грн за період з 21.01.2015 по 09.12.2019 та нараховано пеню у розмірі 60221,79 грн.
Ухвалою суду від 25.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 25.08.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 15.09.2020 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача 30.09.2020 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 05.02.2010 по 04.12.2019, стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку. У період з 01.07.2012 по 31.03.2017 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування. До 01.10.2013 функції адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виконували органи Пенсійного фонду України. З 01.10.2013 дані функції були передані Державній фіскальній службі України. При передачі особових рахунків платників єдиного внеску, по ФОП ОСОБА_1 був переданий залишок несплачених сум єдиного внеску в розмірі 8714,93 грн. У період з 01.04.2017 по 04.12.2019 позивач перебував на загальній системі оподаткування та був зобов'язаний сплачувати єдиний внесок. 09.12.2019 позивач сплатив частину боргу в сумі 43567,67 грн. Зазначає, що відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума заборгованості з єдиного внеску стягується із застосуванням фінансових санкцій та пені. А тому, ГУ ДПС у Хмельницькій області було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 03.01.2013 по 22.01.2019 №0012365805/21 від 30.01.2020 на суму 67442,20 грн та вручено платнику 12.02.2020. Станом на 25.09.2020 в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 по платежу єдиний внесок рахується заборгованість в сумі 75704,74 грн.
Судом встановлено такі обставини справи.
ОСОБА_1 04.02.2010 зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису 26730000000035070.
У період з 01.07.2012 по 31.03.2017 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування.
У період з 01.04.2017 по 04.12.2019 позивач перебував на загальній системі оподаткування.
04.12.2019 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , номер запису: 26730060003035070, підстава внесення власне рішення.
Однак, дані щодо зняття з обліку платника податків в АІС "Податковий блок" відсутні.
Головним управління ДПС у Хмельницькій області винесено рішення про застосування санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.01.2020 №0012365805, яким до позивача застосовано: штраф у розмірі 1493,16 грн за період з 03.01.2013 по 21.10.2014, штраф у розмірі 5727,25 грн за період з 21.01.2015 по 09.12.2019 та нараховано пеню у розмірі 60221,79 грн.
В подальшому відповідачем винесено вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.03.2020 №Ф-518-23 про сплату недоїмки в розмірі 8262,54 грн, штрафу у розмірі 7220,41 грн та 60221,79 грн пені.
Позивач вважає вказану вимогу протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що процедура взяття на облік платників податків регламентується Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за 1562/20310 від 29.12.2011 із змінами та доповненнями.
Згідно з розділом XI Порядку №1588 підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою N 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою N 6-ОПП.
Дані про зняття з обліку фізичної особи - підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Врегулювання питань погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Таким чином, з 04.12.2019 після внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за власним рішенням, позивач був зобов'язаний провести остаточні розрахунки з бюджетом.
З матеріалів справи суд встановив, що 04.12.2019 позивач сплатив частину боргу по ЄВ в сумі 43567,67 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частинами 1-4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Згідно п. 2 ч.11 ст. 25 Закону №2464-VІ, податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Отже позивач, як фізична особа-підприємець був зобов'язаний здійснювати сплату єдиного соціального внеску. Несвоєчасна сплата платником єдиного внеску передбачає застосування контролюючим органом до такої особи штрафу та пені.
Функції по адмініструванню єдиного внеску передані від органів Пенсійного фонду України до органів ДФС, починаючи з 01.10.2013 року.
При передачі особових рахунків платників єдиного внеску по ФОП ОСОБА_1 був переданий залишок несплачених сум єдиного внеску в розмірі 8714,93 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №2464-VІ реєстр страхувальників - автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску - страхувальників.
Реєстр страхувальників формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Користувачами цього реєстру є податкові органи, Пенсійний фонд та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Матеріалами справи підтверджується, що в ІКП 71040000 позивачеві автоматично нараховані суми ЄВ за період з 2013 по 2019 роки на загальну суму 51830,21 грн.
Суд також вважає хибними твердження позивача стосовно порушення відповідачем строку давності визначеного ст. 102 ПК України, оскільки відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону №2464-VІ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_1 належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону №2464-VІ, щодо своєчасності сплати єдиного внеску, у зв'язку з чим ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.01.2020 №0012365805, яким до позивача застосовано: штраф у розмірі 1493,16 грн за період з 03.01.2013 по 21.10.2014, штраф у розмірі 5727,25 грн за період з 21.01.2015 по 09.12.2019 та нараховано пеню у розмірі 60221,79 грн.
Враховуючи вищевикладене, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.01.2020 №0012365805 та вимога Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.03.2020 №Ф-518-23 є правомірними та не підлягають скасуванню.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність своїх дій, відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - відсутні.
На підставі ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя О.О. Михайлов