Справа № 560/3647/20
іменем України
10 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісогринівецької сільської ради Хмельницького району про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) від 27 листопада 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,075 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із земель запасу Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту с. Лісові Гринівці, з метою передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- зобов'язати Лісовогринівецьку сільську раду Хмельницького району Хмельницької області на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:001:1334, загальною площею 0,075 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із земель запасу Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту с. Лісові Гринівці, та передати зазначену земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що розробивши та погодивши у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, вона неодноразово зверталася до відповідача із заявами про затвердження проекту, однак відповідач протягом 2018-2019 років фактично відмовляв позивачці у затвердженні поданого проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки, у зв'язку із ненабранням необхідної кількості голосів під час голосування депутатів міської ради з даного питання.
Ухвалою від 03 серпня 2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх належними доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі №560/4354/19, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, та наявних у матеріалах даної адміністративної справи доказів встановлено, що рішенням 28-ї сесії Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району п'ятого скликання від 25 лютого 2009 року №161 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,075 га по АДРЕСА_2 із земель запасу Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту с. Лісові Гринівці, з метою передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У пункті 2 рішення зазначено, що розроблений проект відведення подати на розгляд сесії Лісовогринівецької сільської ради для прийняття рішення про передачу земельної ділянки.
На підставі вказаного рішення сільської ради та на його виконання позивач замовила та виготовила в ліцензованій землевпорядній організації ПП "Діоріт Плюс 1" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 .
Проект землеустрою погоджено відділом архітектури та землеустрою виконавчого комітету Лісовогринівецької сільської ради, що підтверджується висновком про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 від 23 червня 2017 року.
Також, висновком державної експертизи землевпорядної документації від 13 жовтня 2017 року №18949/82-17 зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 був визнаний таким, що відповідає вимогам земельного законодавства України і прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Зауваження та пропозиції до проекту в державного експерта відсутні.
Сформована на підставі вказаного проекту землеустрою, земельна ділянка з кадастровим номером 6825083600:01:001:1334 була зареєстрована у Державному земельному кадастрі за рішенням державного кадастрового реєстратора 07 листопада 2017 року, витяг з якого наявний у матеріалах справи.
Сторонами не заперечується, що позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами про затвердження поданого проекту землеустрою.
Проте, Лісовогринівецькою сільською радою проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_1 " відхилявся, у зв'язку з ненабранням необхідних більшості голосів депутатів, що підтверджується копіями повідомлень Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району від 20 лютого 2018 року, 05 квітня 2018 року, 21 травня 2018 року, 04 січня 2019 року, 09 вересня 2019 року про результат розгляду заяв позивача.
Вищезгаданим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі №560/4354/19, визнано протиправною бездіяльність Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,075 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із земель запасу Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту с. Лісові Гринівці, з метою передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та зобов'язано відповідача повторно розглянути на пленарному засіданні сесії заяву ОСОБА_1 від 06 червня 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,075 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із земель запасу Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту с. Лісові Гринівці, з метою передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із прийняттям обґрунтованого і законного рішення.
Доказів виконання вказаного судового рішення відповідачем надано не було, однак 26 березня 2020 року на адресу ОСОБА_1 відповідачем було направлено письмове повідомлення за вих.№432, з якого вбачається, що її заява від 27 листопада 2019 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,075 га була розглянута на засіданні земельної комісії Лісовогринівецької сільської ради та в подальшому черговою 58 сесією Лісовогринівецької сільської ради від 10 березня 2020 року, але за результатами голосування депутатів сесійного засідання заява ОСОБА_1 не набрала належної кількості голосів, тому, відповідно до чинного законодавства, подана заява до задоволення не підлягає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до пунктів "а" та "б" ч.1 ст.12 Земельного кодексу (далі - ЗК) України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Згідно з ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Пунктом "г" ч.1 ст.121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селах - не більше 0,25 гектара.
Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Частиною 7 ст.118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно із частинами 8, 9 ст.118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частиною 6 ст.186-1 ЗК України, передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Отже, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст.186-1 ЗК України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст.186-1 ЗК України, норми ст.118 ЗК України не містять, а перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.
Як встановив суд, позивач, звертаючись до відповідача із заявами про затвердження проекту землеустрою, додала погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,075 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 6825083600:01:001:1334.
За наслідками розгляду поданих заяв Лісовогринівецька сільська рада вищевказаними листами протягом 2018-2020 років повідомляла ОСОБА_1 , що затвердження поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було розглянуто на черговому пленарному засіданні сесії сільської ради, але рішення не прийнято у зв'язку із не набранням необхідної кількості голосів під час голосування депутатів міської ради з даного питання.
Відтак, оскільки у відповідача не було жодних відомостей про те, що наданий для затвердження проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації чи схем землеустрою, а також те, що зазначений проект землеустрою отримав позитивний висновок Державної експертизи землевпорядної документації, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що неприйняття шостий раз поспіль рішення про затвердження такого проекту землеустрою суперечить положенням ст.186-1 ЗК України та є проявом протиправної бездіяльності відповідача.
Вирішуючи питання про відновлення порушеного права ОСОБА_1 на отримання в приватну власність земельної ділянки шляхом зобов'язання відповідача затвердити поданий проект землеустрою, суд звертає увагу сторін на таке.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
У постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року по справі №823/59/17 зазначив, що умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави.
В матеріалах справи наявні докази, які були досліджені судом, та свідчать про наявність можливості у органу місцевого самоврядування прийняти обґрунтоване та законне рішення. Водночас, оскільки питання про затвердження проекту землеустрою триває з 2018 року, а процес надання відповідачем формальних відмов у затвердженні поданого проекту землеустрою може тривати безкінечно, суд вважає, що належним засобом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:001:1334, передавши її таким чином у власність ОСОБА_1 .
Аналогічний правовий висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, ухвалена по справі №591/5935/17.
З огляду на наведене, позивачем та наявними у матеріалах справи доказами доведено протиправний характер бездіяльності Лісовогринівецької сільської ради щодо не прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір на загальну суму 1681,60 грн., про, що свідчать квитанції №98 від 07 липня 2020 року та №232 від 20 липня 2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Лісовогринівецької сільської ради сплачений судовий збір у сумі 1681,60 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 27 листопада 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,075 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із земель запасу Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту с. Лісові Гринівці, з метою передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Зобов'язати Лісовогринівецьку сільську раду Хмельницького району Хмельницької області на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:001:1334, загальною площею 0,075 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із земель запасу Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту с. Лісові Гринівці, та передати зазначену земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10 грудня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 паспорт НОМЕР_2 )
Відповідач:Лісогринівецька сільська рада Хмельницького району (вул.Центральна, 4,с. Лісові Гринівці,Хмельницький район, Хмельницька область,31340 , код ЄДРПОУ - 04403717)
Головуючий суддя Д.А. Божук