10 грудня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1881/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В., розглянувши заяву про прийняття додаткового рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
16 липня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивачка, ОСОБА_1 ), від імені якої діє адвокат Буженко Ю.С. (надалі - представник позивачки) звернулась до суду з позовом до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (надалі - відповідач-1), Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (надалі - відповідач -2) у якому просить:
- визнати протиправним та скасування рішення № 2363 від 25.06.2020 року, прийняте 121 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 05.06.2020 року;
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 05.06.2020 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 2363 від 25.06.2020 року, прийняте 121 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 05.06.2020 року.
Зобов'язано Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 17.06.2020 р. (вх. № Б/250-01.01) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозтошуванням, із урахуванням висновків суду.
Стягнуто з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Стягнуто з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн.
В іншій частині позову - відмовлено.
08.12.2020 року представником позивача подана до суду заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останній просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат в частині стягнення витрат, передбачених п.9-1 розділу "Гонорар" договору про надання правничої допомоги від 01.06.2020 року №01/06/2020 з урахуванням додаткової угоди від 17.07.2020р., стягнувши їх на користь ОСОБА_1 в сумі 1500,00 грн.
Згідно із ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на те, що судове рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заява про ухвалення додаткового рішення ухвалюється в тому самому порядку, тобто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вирішуючи питання щодо винесення додаткового судового рішення у справі, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 252 КАС України встановлено - суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, у разі якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, в даному конкретному випадку, представник позивачки обґрунтовує необхідність прийняття додаткового судового рішення тим, що умовами договору про надання правничої допомоги, укладеному між ОСОБА_1 та її адвокатом передбачена сплата "гонорару успіху", підстави для сплати якого з'явились лише після прийняття судом рішення на користь позивачки.
Порушення п'ятиденного строку подання до суду додаткових доказів щодо судових витрат, передбаченого ч.7 ст.139 КАС України пояснює тим, що рішення від 30.11.2020 року прийнято в письмовому провадженні та отримано представником позивача 03.12.2020 року.
Надаючи оцінку аргументам представника позивача суд виходить з наступного.
Щодо клопотання ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку звернення до суду з клопотання про прийняття додаткового судового рішення стосовно судових витрат, суд зазначає наступне.
Так, згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.
Відповідно, ч.1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, перебіг строку на подання документів щодо судових витрат розпочався 01.12.2020 року (наступного дня після прийняття рішення суду) та закінчився 06.12.2020 року. Проте, очевидною та такою, що підлягає обов'язковому врахуванню є та обставина, що рішення від 30.11.2020 року прийнято в порядку письмового провадження, тобто без участі позивачки та її представника, а тому необізнаність ОСОБА_1 з результатом розгляду справи є поважною підставою для поновлення відповідного процесуального строку.
Щодо суті поданої заяви.
Так, витрати, додатково заявлені позивачкою до відшкодування, передбачені додатковою угодою від 17.07.2020 року до договору про надання правничої допомоги №01/06/20 від 01.06.2020 року.
Пунктом 2 наведеної додаткової угоди визначено внести зміни до розділу "Гонорар" доповнивши його пунктом "9-1" наступного змісту: "У разі, якщо буде досягнуто мету представництва по будь-якій справі в Херсонському окружному адміністративному суді (прийнято судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування протиправного рішення Щасливцевської сільської ради № 2363 від 25.06.2020), клієнт додатково сплачує адвокату гонорар в розмірі 1500 (півтори тисячі) гривень."
Таким чином, договір передбачає обов'язок ОСОБА_1 сплатити додаткові кошти за вже надану правову допомогу в разі прийняття судом рішення на користь позивачки.
Представник позивачки стверджує, що заявлена ним сума в 1500,00 грн є "гонораром успіху", який згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №904/4507/18 є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.
З приводу наведеного суд зазначає, що рішення Великої Палати Верховного Суду, на яке посилається представник позивача, є прийнятим на підставі Господарського процесуального кодексу України, тобто в рамках господарського судочинства, яке суттєво відрізняється від адміністративного судочинства, зокрема, наявністю в адміністративному судочинстві принципу офіційного з'ясування обставин у справі, який передбачає активну роль суду в збиранні доказів по справі. Тоді як в господарському судочинстві відповідні повноваження в суду відсутні (згідно ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи), превалює принцип змагальності сторін, за яким обов'язок доказування в покладено на сторін по справі.
Тобто, реальна роль адвокатського представництва в господарському та в адміністративному судочинстві відмінні, що робить недоцільним розповсюдження висновків з приводу порушених процесуальних питань, зроблені Великої Палатою Верховного Суду в господарській справі на справи, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що інтереси ОСОБА_1 як сторони договору (клієнта), безумовно, не обмежуються отриманням власне послуг адвоката ОСОБА_2 , а спрямовані на досягнення певного результату - "позитивного рішення", проте, досягнення такого результату виходить за межі предмету договору, яким є лише надання правових послуг.
Рішення суду в адміністративній справі є результатом вирішення спору, що виник між його учасниками, актом органу судової влади, що приймається, складається і підписується виключно суддями відповідно до чітко визначених процедур судочинства іменем України на засадах верховенства права, згідно вимог законодавства. Розглядаючи справу, суд доходить висновку про задоволення позову, в разі виявлення протиправних дій або рішень з боку відповідача, що, відповідно, в такому випадку не є досягненням результату адвокатом, а є діяльністю суду.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику з цього питання і сформулював основні положення стосовно угод в яких виплачується гонорар успіху. Суд зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 06.11.1980, скарга №6538/74), відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, до яких позивачем включено й витрати зі сплати адвокату "гонорару успіху", суд як і у випадку з іншими судовими витратами повинен оцінити їх реальність, необхідність та розумність.
Так, в даному конкретному випадку, суд вже розглядав питання розподілу судових витрат заявлених позивачкою до відшкодування та вирішив, що з загального розміру заявлених витрат на суму 7000,00 грн обґрунтованою та такою, що підлягає відшкодуванню є сума в 2000,00 грн.
Таким чином, гранична сума витрат, які мають бути відшкодовані позивачці вже визначена судом.
Додатково суд зазначає, що за змістом ст.27 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 р., кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. При виконанні доручення адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.
Окремо суд зауважує, що поняття "гонорар успіху" не закріплено на законодавчому рівні. Проте, як вбачається з Правил адвокатської етики, адвокат зобов'язаний приділяти розумно необхідну увагу для успішного виконання кожного доручення, незалежно від розміру обумовленого гонорару. Отже, уклавши договір про надання правової допомоги, адвокат визначає гонорар, тобто вартість своїх послуг за виконання доручення (надання послуг) і при цьому адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та успішно здійснити його захист або представництво.
Тобто, згідно наведених правил адвокатської етики, адвокат не потребує додаткового фінансового стимулу для належного виконання взятих на себе та оплачених клієнтом зобов'язань з представництва.
Більш того, суд звертає увагу, що адвокат Буженко Ю.С. протягом тривалого часу здійснює представництво інтересів фізичних осіб в справах з аналогічними сторонами, предметом та підставами (до прикладу справи: №№ 540/145/20, 540/422/20, 540/439/20, 540/626/20, 540/637/20, 540/685/20). Результат вказаних судових проваджень ідентичний в кожному випадку та становить усталену судову практику, а тому встановлення в договорі додаткових стимулів для досягнення результатів, які є очікуваними та передбачуваними, суд не вважає необхідним та розумним.
На підставі наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про стягнення з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради витрат, передбачених п.9-1 Розділу "Гонорару" договору про надання правничої допомоги від 01.06.2020 року №01/06/2020 року з урахуванням додаткової угоди від 17.07.2020 року в сумі 1500,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про стягнення з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради витрат, передбачених п.9-1 Розділу "Гонорару" договору про надання правничої допомоги від 01.06.2020 року №01/06/2020 року з урахуванням додаткової угоди від 17.07.2020 року в сумі 1500,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 109040000