04 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1959/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Нікітенко А.В.,
за участю:
представника позивача - Лодиги М.Т.,
представника відповідача - Рибкіної Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення № 213050013994 від 18.06.2020 р. та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що з 21 грудня 2000 року по сьогоднішній день працює в Херсонській обласній психіатричній лікарні.
Досягнувши віку 50 років, 15 червня 2020 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 розділу XXIV постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року за № 461.
Рішенням від 18 червня 2020 року за № 213050013994 позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з посиланням на недосягнення віку встановленого абз. 1 п. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме 54 років 6 місяців.
При цьому у рішенні від 18 червня 2020 року за № 213050013994 наведено, що вона має страховий стаж роботи за списком № 2 за період з 21.12.2000 по 31.05.2020 року, який становить 22 роки 5 місяців. Загальний стаж складає 36 років 7 місяців 10 днів.
Рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивач вважає незаконним із наступних норм права.
До 2018 року спірні правовідносини були врегульовані лише ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", яка визначає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у 2018 році норми щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах були внесені і до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", шляхом його доповнення розділом XVI-1 "Про пенсійне забезпечення окремих категорій громадян", зокрема ст. 114, яка визначає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Норми ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", в редакції по стану на 2015 рік та ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що була прийнята у 2018 році, мали до 23 січня 2020 року, абсолютно однакові умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
23 січня 2020 року Конституційним судом України з нижче наведених мотивів було визнано неконституційною норму ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", в редакції по стану на 2015 рік.
Таким чином, на сьогодні мається колізія, нормативно-правових актів, що мають однакову юридичну силу та по-різному регулюють відносини, щодо умов призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка має тлумачитися на користь дотримання конституційного принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність для мене як особи, яка з 2000 року має очікування стосовно права на призначення пенсій при наявності відповідно стажу роботи у шкідливих і важкими умовами праці, - за списком № 2 із застосуванням норми ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" в редакції по стану на січень 2020 рік.
Позивач наполягає на тому що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 18 червня 2020 року за № 213050013994;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати подання заяви, а саме з 15.06.2020 року.
Ухвалою суду від 29.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 30.09.2020 року.
28.08.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що за записами трудової книжки позивач працювала палатною медсестрою, старшою медсестрою, сестрою медичною приймального відділення, сестрою медичною (палатною) психіатричного відділення з 21.12.2000 року та по теперішній час працює в Херсонській обласній психіатричній лікарні.
У трудовій книжці не відображені дані, в якому структурному підрозділі Херсонської обласної психіатричної лікарні працювала позивач.
Страховий стаж роботи позивача за списком № 2 за період з 21.12.2000 по 31.05.2000 року становить 22 роки 5 місяців. Загальний стаж складає 36 років 7 місяців 10 днів.
Відповідно до пункту 2-2 статті 114 Закону № 1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення віку 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту (55 років), право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які народились у період з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року після досягнення ними віку 54 роки 6 місяців.
З набранням чинності Закону № 2148-VІІІ питання, пов'язані з призначенням пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, в тому числі по Списках № 1 та № 2, регулюються виключно положеннями Закону № 1058-ІV. Тобто при вирішенні питання про наявність в особи відповідного права на пільгову пенсію підлягають застосуванню положення ст. 114 Закону № 1058-ІV.
Головним управлінням Пенсійного фонду в Херсонській області прийнято рішення № 213050013994 від 18.06.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за списком № 2 відповідно до пункту 2-2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", за відсутності віку 54 роки 6 місяців.
Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), відповідача зазначає, що вказаним рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ.
Отже, зазначеним рішенням визнано неконституційними положення статті 13 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VІІІ, та відновлено дію попередньої редакції статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1- р/2020 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не дає підстав вважати незаконним рішення № 213050013994 від 18.06.2020 року.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 30.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 21.10.2020 року.
Ухвалою суду від 21.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2020 року.
09.11.2020 року відкладено розгляд справи на 04.12.2020 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 21 грудня 2000 року по сьогоднішній день працює в Херсонській обласній психіатричній лікарні, зокрема:
- з 21.12.2000 по 13.05.2002 на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) психіатричного відділення № 11;
- з 14.05.2002 по 31.03.2003 на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) психіатричного відділення № 8;
- з 01.04.2003 по 20.05.2003 на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) психіатричного відділення № 11;
- з 21.05.2003 по 05.10.2003 на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) геронто-психіатричного відділення № 12;
- з 06.10.2003 по 18.09.2007 на посаді старшої сестри медичної геронто-психіатричного відділення № 12;
- з 19.09.2007 по 31.01.2011 на посаді сестри медичної приймального відділення;
- з 01.02.2011 по 01.03.2020 на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) психіатричного відділення № 2;
-з 02.03.2020 по теперішній час працює на посаді сестри медичної приймального відділення.
15 червня 2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 розділу XXIV Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року за № 461.
Рішенням від 18 червня 2020 року за № 213050013994 позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з посиланням на недосягнення віку встановленого абз. 1 п. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме 54 років 6 місяців.
Застосувавши відповідні норми права, суд надає таку правову оцінку спірним правовідносинам.
Спірні правовідносини до 2018 року були врегульовані лише ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", яка визначає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у 2018 році норми щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах були внесені і до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", шляхом його доповнення розділом XVI-1 "Про пенсійне забезпечення окремих категорій громадян", зокрема ст. 114, яка визначає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Норми ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", в редакції по стану на 2015 рік та ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що була прийнята у 2018 році, мали до 23 січня 2020 року, абсолютно однакові умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме :
"На пільгових умовах пенсія за віком призначається; працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років б місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку; встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1квітня 1968 року по 30вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років б місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років б місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років б місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року".
23 січня 2020 року Конституційним судом України було визнано неконституційною норму ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", в редакції по стану на 2015 рік.
Зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Визначено, що застосуванню підлягає ст. 13 "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років б місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років / при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки б місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".
Таким чином, на сьогодні мається колізія, нормативно-правових актів, що мають однакову юридичну силу та по-різному регулюють відносини щодо умов призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка має тлумачитися на користь дотримання конституційного принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність для особи, яка з 2000 року має очікування стосовно права на призначення пенсій при наявності відповідно стажу роботи у шкідливих і важкими умовами праці, - за списком № 2 із застосуванням норми ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" в редакції по стану на січень 2020 рік.
При вирішенні цієї колізії, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" (заява NN 23759/03 та 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Крім того, при вирішенні спору суд також враховує висловлену Європейським судом з прав людини в рішеннях та від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" позицію, згідно якої застосування національного законодавства має відбуватися у найсприятливіший для заявника спосіб у випадку допущення можливості його неоднозначного тлумачення.
Крім того, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).
Легітимні очікування особи у відносинах з публічною адміністрацією неодноразово були предметом розгляду в Європейському суді з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) (див., напр., його рішення у справах "Федоренко проти України" від 01.06.2006, "Україна-Тюмень проти України" від 22.11.2007, "Рисовський проти України" від 20.10.2011).
Так, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51).
Саме тому, при розгляді заяви про призначення пенсії, відповідачем мало бути здійснено зменшення пенсійного віку відповідно до абз. 24 пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який кореспондується із абз. 4 п. "б" ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" на 11 років, тобто до 49 років, так як позивач має страховий стаж за списком № 2 - 22 роки 5 місяців, що відповідно надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 50 років.
Відповідно до положень пункту 4 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Пунктом 3 вказаного Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Таким чином, умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, та документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути, зокрема, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.09.2013р. (справа №21-183а13) та від 25.11.14р. (справа №21-519а14).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач досягла віку визначено ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" в редакції по стану на січень 2020 рік та має необхідний обсяг як загального страхового стажу, так і пільгового стажу за списком № 2, що свідчить про набуття права на призначення пенсії на пільгових умовах, яке було порушено відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 18 червня 2020 року № 213050013994.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005) призначити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах, передбачених розділом XXIV "Охорона здоров'я і соціальна допомога" Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2016 № 461 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати подання заяви - з 15.06.2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005) судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 грудня 2020 р.
Суддя С.О. Варняк
кат. 112010200