03 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1567/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Нікітенко А.В.,
за участю:
представника позивача - Мінаєвої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради в особі Управління містобудування та архітектури про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач зазначає, що 17.12.2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Петрук Ларисою Миколаївною прийняте рішення №322/х, яким скасовано дію містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва № 84 від 27.09.2019 р., затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 105 від 27.09.2019 р. по об'єкту "Реконструкція (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані будинку) власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , з влаштуванням вхідної групи консольного типу, під магазин по АДРЕСА_2 ", замовник - ОСОБА_1 .
Вважає вказане рішення про скасування містобудівних умов та обмежень протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Оскаржуване рішення відповідача № 322/х від 17.12.2019 р. мотивоване тим, що рішення по надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 84 від 27.09.2019 р. затверджені наказом Управління № 105 від 27.09.2019 р. прийнято з порушенням вимог п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме ст. 42 Земельного Кодексу України, додатку "Е4"; п.3.13, 6.1.14 ДБН Б 2.2-12:2018 "Планування та забудова територій"; п. 2.52 ДБН В. 2.2-15-2005 "Житлові будинки", п. 8.14 ДБН 3.2.2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт".
Опис виявленого порушення міститься в акті перевірки від 13.12.2019 р. на стор. 8-9: "Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту будівництва № 84 від 27.09.2019 р. затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 105 від 27.09.2019 р. по об'єкту "Реконструкція (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані будинку) власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , з влаштуванням вхідної групи консольного типу, під магазин по АДРЕСА_2 ", замовник - ОСОБА_1 , надано за відсутності копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію. Під час надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва не враховано положення п. 2.52 ДБН В. 2.2-15-2005 "Житлові будинки", Додатку "Е 4" ДБН Б.2.2- 12:2018 "Планування та забудова територій", а саме: вбудовані приміщення для розташування в них підприємств і закладів громадського призначення повинні проектуватися згідно з чинними будівельними нормами на ці заклади; п. 3.13, 6.1.14 ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування та забудова територій", що площа забудови об'єкта вираховується в контурах, що виступають (балкони, лоджії, вхідні групи, відмощення, проїзди на стоянки для тимчасового зберігання автомобілів) та вимоги ст. 42 Земельного Кодексу України, згідно якої земельні ділянки на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку. Не враховано вимоги п. 8.14 ДБН 3.2.2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", а саме: при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку".
Надання управлінням містобудівних умов та обмежень на будівництво об'єктів, визначених частиною четвертою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за відсутності копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію жодним чином не порушує вимог законодавства України, та не може бути підставою для скасування містобудівних умов. Відповідно у даному випадку позивачем були надані всі необхідні документи для отримання містобудівних умов та обмежень у відповідності до вимог ч. 3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Містобудівні умови та обмеження № 84 від 27.09.2019 р. для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані будинку) власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , з влаштуванням вхідної групи консольного типу, під магазин по АДРЕСА_2 " в повній мірі відповідають вимогам законодавства до їх складу та змісту і були отримані позивачем із дотриманням законної процедури.
У даному випадку відповідач допустив порушення порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, та непропорційно втрутився у право позивача.
За загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень скасовується.
Прийняття рішення про скасування є крайнім заходом, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень.
Скасування містобудівних умов та обмежень тягне за собою скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт в силу п. 3 ч. 9 ст. 35 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", що в свою чергу призведе до зупинення будівництва та понесення позивачем матеріальних збитків, і тим самим істотно порушуються законні права та інтереси ОСОБА_1 .
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № 322/х від 17.12.2019 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва № 84 від 27.09.2019 року, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської № 105 від 27.09.2019 року по об'єкту "Реконструкція (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані будинку) власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , з влаштуванням вхідної групи консольного типу, під магазин по АДРЕСА_2 ", замовник ОСОБА_1 .
Ухвалою від 18.06.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 06.07.2020 року.
06.07.2020 року до суду надійшли пояснення Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради. Представник третьої особи зазначає, що посадовими особами відповідача проігноровано положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 29 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", від 19.08.2015 № 698 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітертурно - будівельного нагляду". Містобудівні умови а обмеження від 27.08.2019 № 84 видані з дотриманням діючих державних будівельних норм, стандартів і правил, а дії третьої особи є повністю законними та правомірними.
06.07.2020 року відкладено розгляд справи на 22.07.2020 року.
22.07.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що за результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.12.2019 року, яким, зокрема, зафіксовано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта № 84 від 27.09.2019 затверджені наказом Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради №105 від 27.09.2019 по об'єкту "Реконструкція (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані будинку) власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , з влаштуванням вхідної групи консольного типу, під магазин по АДРЕСА_2 " замовник ОСОБА_1 надано з порушенням.
Так, згідно форми, встановленої Порядком № 698, посадовими особами Управління в описовій частині зазначено які саме порушення норм містобудівного законодавства не враховано під час затвердження вище зазначених містобудівних умов та обмежень, а саме: містобудівні умови та обмеження надано за відсутності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію. Під час надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва не враховано положення п. 2.52 ДБН В2.2-15-2005 "Житлові будинки", Додатку "Е 4" ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування та забудова територій", а саме: вбудовані приміщення для розташування в них підприємств і закладів громадського призначення повинні проектуватися згідно з чинними будівельними нормами на ці заклади; п.3.13, 6.1.14 ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", площа забудови об'єкта вираховується в контурах, що виступають (балкони, лоджії, вхідні групи, відомщення, проїзди та стоянки для тимчасового зберігання автомобілів) та вимогами статті 42 Земельного кодексу України, згідно якої земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку.
Не враховано й вимоги п.8.14. ДБН В.3.2.2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", а саме: при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку, а також улаштування вхідних груп до вбудованих (прибудованих) приміщень тільки за архітектурно-планувальними завданнями.
Проектування будь-якого громадського об'єкту без оформлення права користування земельною ділянкою призводить до порушення ряду будівельних норм.
Однією з підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є їх невідповідність містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам та стандартам, які виявлені при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду уповноваженими особами на проведення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 22.07.2020 року вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 28.09.2020 року.
Ухвалою суду від 28.09.2020 року у задоволенні клопотання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зупинення провадження у справі відмовлено. Наступне підготовче засідання призначено на 21.10.2020 року.
Ухвалою суду від 21.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.11.2020 року.
16.11.2020 року відкладено розгляд справи на 03.12.2020 року за клопотанням представника позивача.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним.
Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Заслухавши представника позивача та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко В.В., реєстр № 1083, та квартири АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко В.В., реєстр № 894.
27.09.2019 року ОСОБА_1 отримала видані Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради містобудівні умови та обмеження № 84 від 27.09.2019 р. для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані будинку) власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , з влаштуванням вхідної групи консольного типу, під магазин по АДРЕСА_2 ", які були затверджені наказом управління містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 105 від 27.09.2019 року.
10.10.2019 року Управлінням з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради зареєстроване повідомлення ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів за незначними наслідками (СС1) № ХС 061192830464 від 10.10.2019 року.
У період з 04.11.2019 року по 13.12.2019 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил управління містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради за період 2018 рік та І-ІІІ квартали 2019 року.
За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.12.2019 року.
Перевіркою дотримання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", будівельних норм, стандартів і правил під час надання Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради містобудівних умов та обмежень для проектування об'єктів будівництва встановлено:
містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва № 84 від 27.09.2019 затверджені наказом Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 105 від 27.09.2019 по об'єкту "Реконструкція (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані будинку) власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , з влаштуванням вхідної групи консольного типу, під магазин по АДРЕСА_2 ", Замовник ОСОБА_1 надано за відсутності копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфініш. Під час надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва не враховано положення п.2.52 ДЕН В.2.2- 15-2005 "Житлові будинки", Додатку "Е 4" ДБН 5.2.2-12:2018 "Планування та забудова територій", а саме: вбудовані приміщення для розташування в них підприємств і закладів громадського призначення повинні проектуватися згідно з чинними будівельними нормами на ці заклади; п.3.13, 6.1.14 ДБН 5.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", що площа забудови об'єкта вираховується в контурах, що виступають (балкони, лоджії, вхідні групи, відмощення, проїзди та стоянки для тимчасового зберігання автомобілів) та вимоги ст.42 Земельного Кодексу України, згідно якої земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку. Не враховано вимоги п.8.14 ДБН В.3.2.2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", а саме: при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку.
17.12.2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Петрук Ларисою Миколаївною прийняте рішення № 322/х, яким скасовано дію містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва № 84 від 27.09.2019 року, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 105 від 27.09.2019 року по об'єкту "Реконструкція (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані будинку) власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , з влаштуванням вхідної групи консольного типу, під магазин по АДРЕСА_2 ", замовник - ОСОБА_1 .
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Пункт 4 статті 1 Закону № 3038 зазначає, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Пунктом 8 статті 1 Закону № 3038 визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до п. 6 та п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038 управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів): центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.
Стаття 29 Закону № 3038 визначає основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження. Частиною 2 даної статті визначено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Згідно частини 3 статті 29 Закону № 3038 містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Пунктом 27 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" № 446 від 13.04.2011р. (далі - Порядок № 446) дозвіл на виконання будівельних робіт видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.
Пункт 28 Порядку № 446 передбачає, що замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку. Даний пункт передбачає документи, які подаються з відповідною заявою та зокрема, в ньому зазначено - "До заяви додаються: витяг (витяги) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявного права власності або землекористування земельною ділянкою (земельними ділянками) (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку).
Пункт 7 Порядку № 446 передбачає наступне - "Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою".
Судом встановлено, що наказом № 105 від 27.09.2019 року Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради затверджено містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкту, по вул. Стрітенській (Люксембург Рози), 21, м. Херсон -"Реконструкція власних Судом встановлено, що наказом № 105 від 27.09.2019 року Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради затверджено містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкту, по АДРЕСА_2 - "Реконструкція власних квартир АДРЕСА_4 , з влаштуванням вхідної групи консольного типу, під магазин". квартир № 1 та № 1-а (один "а"), з влаштуванням вхідної групи консольного типу, під магазин".
З містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний № 84 від 27.09.2019, вбачається, що реконструкція здійснюється згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", з урахуванням листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 18.06.2018 № 8/14.3-708-18. Функціональне призначення території: Згідно з Планом зонування території м. Херсона затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 20.05.2015 № 1724, об'єкт розташований на території - Ж-3 в зоні змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови.
Наміри реконструкції відповідають затвердженій містобудівній документації.
07.10.2019 за вхідним № 425/04-02/2019П до Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_1 подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
В акті перевірки від 13.12.2019 р. відповідачем зазначено про те, що містобудівні умови та обмеження надані позивачу ОСОБА_1 за відсутності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію.
Суд вважає дані твердження необґрунтованими, виходячи з такого.
Частина четверта статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VІ передбачає, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плани реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
На офіційному сайті Міністерства розвитку громад та територій України розміщено роз'яснення Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 18.12.2017 "Щодо надання містобудівних умов та обмежень на об'єкти будівництва, передбачені частиною четвертою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в якому зазначено про те, що "відповідно до статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1. копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2. копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3. викопіювання з топографо-геодезичного плану М1.2000; 4. витяг із Державного земельного кадастру".
Також в даному роз'ясненні зазначено положення частини четвертої статті 34 Закону № 3038-VІ, що передбачає необхідні дії для замовника здійснювати за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У такому випадку у відповідних пунктах містобудівних умов та обмежень, оформлених згідно з додатком до наказу Мінрегіону від 31.05.2017 № 135 "Про затвердження Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2017 за № 714/30582, уповноваженими органами містобудування та архітектури може зазначатися: "не визначено згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Суд вказує на те, що відповідачем не надано до справи належних доказів щодо спростування положень ч. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та роз'яснень Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України, та виходячи з вищезазначеного, вважає необґрунтованим та безпідставним твердженням відповідача щодо необхідності ОСОБА_1 разом з поданням заяви на надання містобудівних умов та обмежень документу, що засвідчує право власності на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт реконструкції.
Щодо вимоги відповідача у наданні договору суперфіцію, суд зазначає що вказані правовідносини залежать від наявності базового правовстановлюючого документа на земельну ділянку (оренда, власність) та має виключно місце при сформованій відповідній земельній ділянці.
Відповідно до ст. 1021 Земельного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Частиною 6 вказаної статті визначено, що укладення договорів, зокрема для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
За домовленістю сторін договори про надання права користування земельною ділянкою для забудови можуть бути посвідчені нотаріально.
Стаття 791 розділу 161 Земельного кодексу України регламентує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Згідно Земельного кодексу України договір суперфіцію може бути укладений виключно за умови виділення в натурі і формування земельної ділянки, що неможливо з причин, викладених вище в розділі 161.
Як встановлено судом, об'єкти нерухомого майна ОСОБА_1 , що є предметом реконструкції, а саме квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 в нежитловій багатоповерховій будівлі. До суду не надано жодного письмового доказу наявності документів щодо права власності чи права користування (оренди) земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 та з яких саме підстав позивач мала надати документи, що посвідчують право власності чи договір суперфіцію, відповідач належних обґрунтувань до суду не надав.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що надання управлінням містобудівних умов та обмежень на будівництво об'єктів, визначених частиною четвертою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за відсутності копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію жодним чином не порушує вимог законодавства України, та не може бути підставою для скасування містобудівних умов.
Згідно ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон № 3038) підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні від 17.12.2019 р. № 322/х, а також в акті перевірки від 13.12.2019р. зазначено про прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень з порушенням вимог п.2.52 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки", а саме: вбудовані приміщення для розташування в них підприємств і закладів громадського призначення повинні проектуватися згідно з чинними будівельними нормами на ці заклади, але разом з тим, зі змісту акту перевірки та з оскаржуваного рішення залишається незрозумілим, у чому ж саме полягає вказане порушення, відповідно, не враховано частину третю статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в якій визначено вичерпний перелік документів, що надаються замовником для отримання містобудівних умов та обмежень, та при цьому документи, які надаються замовником не дають можливості визначити відповідність намірів забудови всім вимогам державних будівельних норм.
Дані обставини відносяться також і до зауваження у рішенні та акті відповідача про надання містобудівних умов та обмежень прийнято з порушенням вимог п. 8.14 ДБН В.3.2.2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", а саме: при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку. При цьому не враховано продовження даного пункту, яке звучить наступним чином: "а також улаштування вхідних груп до вбудованих (прибудованих) приміщень тільки за архітектурно-планувальними завданнями". Відповідачем не конкретизовано, в чому саме полягає порушення позивачем норм п. 8.14 ДБН.
Відповідно до Державних будівельних норм України, Будинки і споруди, Житлові будинки, Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 року № 80, набрав чинності згідно наказу Держбуду України від 28.09.2005 року № 175 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) вбачається, що ці норми поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків з позначкою рівня підлоги верхнього поверху до 73,5 м (як правило, до 25 поверхів включно при висоті поверху 2,8 м): одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки. Норми не регламентують умови заселення житла різних форм власності та володіння, а також форми володіння нежитловими приміщеннями, розташованими у житловому будинку, які визначаються правовими, нормативними та методичними документами, чинними на території України. У випадку розміщення в першому поверсі багатоквартирних житлових будинків вбудованих нежитлових приміщень масового відвідування (магазини, адміністративні приміщення тощо) підходи і під'їзди до них не повинні перешкоджати під'їзду до кожного входу житлового будинку пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб (п. 1.5 ДБН).
Згідно пункту 2.52 ДБН вбудовані приміщення для розташування в них підприємств і закладів громадського призначення повинні проектуватися згідно з чинними будівельними нормами на ці заклади (ДБН В.2.2-3. ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, СНиП 2.09.04, ВСН 45, ВСН 54, ВСН 62, ВБН В.2.2-ЦЗН, СН 512).
Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку України від 29.07.2009 року № 295 затверджено з наданням чинності з 1.01.2010 року ДБН В.2.3-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", розроблені інститутом "НДІпроектреконструкція" норми застосовуються для проектування реконструкції і капітального ремонту одноквартирних і багатоквартирних житлових будинків із умовною висотою до 73,5 м включно, гуртожитків, спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку і маломобільних груп населення, окремих квартир, надбудованих, вбудованих і прибудованих приміщень незалежно від періоду їх будівництва, конструктивних систем, об'ємно-планувальних рішень, застосованих будівельних матеріалів і виробів, а також поширюються на проектування реконструкції будинків і приміщень різного призначення, що переобладнуються у житлові. Норми обов'язкові для застосування усіма юридичними і фізичними особами на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.
"Реконструкція житлового будинку - перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників (Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду").
Згідно п. 8.14 ДБН при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку, а також улаштування вхідних груп до вбудованих (прибудованих) приміщень тільки за архітектурно-планувальними завданнями. Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що виникає потреба улаштування вхідної групи з елементами доступності для мало мобільних груп населення.
Суд звертає увагу на те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Форма містобудівних умов та обмежень міститься у додатку до Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.05.2017 № 135. Така форма не містить графи, до якої слід вносити вимоги щодо характеру фасадів будівлі. Виходячи з цього можна зробити висновок, що управління не повинно зазначати такі вимоги, а проектувальник має дотримуватися їх згідно з п. 8.14 ДБН В.3.2.2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт".
При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено та не зобов'язано забудовника надавати до органів архітектури будь-які документи, пов'язані із п. 8.14 ДБН В.3.2.2-2009 під час отримання містобудівних умов і обмежень. Водночас органи архітектури відповідно до вищевказаної ч. 3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не вправі витребувати будь-які документи, що не передбачені вказаною нормою. Як наслідок, у органів архітектури немає підстав відмовляти забудовникам у отриманні містобудівних умов і обмежень на підставі відсутності у документах, зокрема плану комплексних фасадів, розроблення улаштування вхідної групи з елементами доступності для мало мобільних груп населення, як це зазначено у п. 8.14 ДБН В.3.2.2- 2009 під час отримання містобудівних умов і обмежень.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-ХІV (далі - Закон № 687-ХІV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон № 3038), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до статті 411 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Пунктом 6 ч. 4 ст. 411 Закону № 3038 передбачено, що головні інспектори будівельного нагляду у разі виявлення порушень, наділені повноваженнями скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Разом з тим, зазначене право не є абсолютним. Так, механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року за № 698 (далі - Порядок № 698).
Відповідно до п. 32 Порядку № 698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Таким чином, за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень скасовується.
Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Частина 8 ст. 29 Закону № 3038 передбачає, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється, зокрема: 1) за заявою замовника; 3) за рішенням суду.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що прийняття рішення про скасування є крайнім заходом, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень. Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 11.04.2018р. по справі № 821/3/17.
Разом з тим, у даному випадку, в порушення вказаних вимог, відповідач в процесі проведення перевірки не встановив, що виявлені ним в ході контрольного заходу порушення не можливо усунути, більш того, в оскаржуваному рішенні також не зазначено чи підлягають виявлені порушення усуненню або є такими, що усунути неможливо, у зв'язку з чим, суд погоджується з тим, що відповідачем порушено право позивача на можливості усунення виявлених в ході перевірки порушень чи надання належного обґрунтування відсутності порушень чинного законодавства під час реконструкції належного позивачу нерухомого майна.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з наданих до справи представниками сторін доказів, відповідно до вимог КАС України, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність та достатність в межах встановлених обставини справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність прийнятого відповідачем спірного рішення № 322/х від 17.12.2019 року та приходить до висновку про його скасування.
Керуючись статтями 9, 14, 72-76, 90, 139, 242 - 246, 250, 255, 257-258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Херсонській області № 322/х від 17.12.2019 року "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництві № 84 від 27.09.2019 року, затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 105 від 27.09.2019".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 грудня 2020 р.
Суддя С.О. Варняк
кат. 109010000