вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
10 грудня 2020 року Справа № 480/6469/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6469/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (далі по тексту - позивач) з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі по тексту - відповідач), і просить суд визнати протиправними та скасувати:
- рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про видачу Картки відмови UА807290/2020/00575 від 22.09.2020 у прийнятті митної декларації №UА807290/2020/022922 від 22.09.2020, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів;
- рішення службової особи Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UА807000/2020/002003/2 від 22.09.2020 - М'ята стебло в кількості 17925,00 кг, заявленої позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИФІТОФАРМАЦІЯ» (IBAN НОМЕР_1 В ПАТ АБ „Укргазбанк” м.Київ, МФО 320478, код ЄДРПОУ 31397624, ІПН 313976218190, св. №200126310) згідно митної декларації №UA807290/2020/022931 від 22.09.2020, в результаті чого позивачем необхідно надмірно сплатити до Державного бюджету України податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (20%) - 36402,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Сумифітоформація" здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - м'ята стебло. Продавцем товару у відповідності до контракту №EG-260820 від 26.08.2020 являється компанія Alfanar Со/For import &export Єгипет. У відповідності до пункту 2.2 контракту, загальна сума контракту складає 45000,00 доларів США. Згідно пункту 4.1. контракту оплата здійснюється у відповідності до умов, зазначених в специфікаціях. У відповідності до пункту 1.1. специфікації №1 від 26.08.2020 предметом постачання являється м'ята стебло в кількості 17925,00 кг за ціною 0,5дол.США/кг на загальну суму 8962,5дол./США. Відповідно до п.1.3 зазначеної специфікації умови поставки товару CFR Одеса Україна. Згідно пункту 1.4. Специфікації №1 оплата за цією специфікацією здійснюється на протязі 30 днів з моменту отримання та митного очищення товару. Для митного оформлення представником декларанта (позивача) подано декларацію №UA807290/2020/022922 від 22.09.2020, разом з якою, для підтвердження заявленої митної вартості, надано наступні документи: контракт №EG260820 від 26.08.2020, специфікацію №1 від 26.08.2020 до контракту, комерційний Інвойс № 20-UKR-14 від 26.08.2020 з перекладом, пакувальний лист б/н від 26.08.2020/ з перекладом, сертифікат якості №01/09 від 26.08.2020 з перекладом, сертифікат походження №А0679195 від 09.09.2020 з перекладом, фітосанітарний сертифікат №0924536 від 01.09.2020, CMR №1 від 20.09.2020, коносамента COEU9014170480 від 01.09.2020, лист-пояснення Продавця від 09.09.2020 щодо уточнення дати коносаменту з перекладом. Однак відповідач не погодився із визначеною позивачем митною вартістю, видав картку відмови UА807290/2020/00575 від 22.09.2020 у прийнятті митної декларації №UА807290/2020/022922 від 22.09.2020, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2020/002003/2 від 22.09.2020, яким визначив митну вартість, виходячи із ціни товару 0,86дол.США/кг, застосувавши 6-й (резервний) метод визначення митної вартості.
Позивач вважає відмову в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості протиправними, оскільки ним дотримано вимоги ч.2 ст.53 Митного кодексу України, та надано документи, що підтверджують заявлену митну вартість і дають можливість митному органу перевірити числові значення складових заявленої митної вартості. Втім, відповідач безпідставно, без будь-яких обґрунтувань, пославшись на ст. 53 Митного кодексу України, направив запит позивачеві про надання документів, що підтверджують митну вартість, а у подальшому прийняв оскаржувані рішення.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19.11.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. При цьому зазначає, що в процесі порівняння рівня заявленої декларантом позивача митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено посадовою особою митниці виявлено, що рівень цін подібних товарів значно перевищує заявлену декларантом позивача митну вартість. У зв'язку з чим, 22.09.2020 до спецпідрозділу митниці (відділу митної вартості), був направлений запит № 0538 «щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів». Співробітником відділу митної вартості по результатам вивчення запиту були встановлені наступні обставини: подані до митного оформлення документи не підтверджують у повній мірі задекларований рівень митної вартості товару №1. У зв'язку з відсутністю додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості ч. 3. ст. 53 МКУ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи. Згідно електронного повідомлення, яке було відправлено митницею, було запропоновано надати інформацію, зокрема:
- попередні оформлення (рахунок, МД);
- копію митної декларації країни відправлення;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями
- декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару
22.09.2020 листом б/н від 22.09.2020 ТОВ “Сумифітофармація” повідомила, що інших документів у своєму розпорядженню не має і в подальшому надати не може.
При здійсненні аналізу наданих до митного оформлення документів, порівняння фактурної вартості з рівнем митної вартості подібних товарів, оформлених раніше, було встановлено:
- подані до митного оформлення документи не підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості товару;
- декларантом замість коносамента була надана проформа;
- в сертифікаті походження вказана інша дата коносаменту;
- декларантом не надано жодного додаткового документу підтверджуючого числові значення складових митної вартості
22.09.2020 митним органом було проведено консультацію, та було доведено рівень митної вартості, який є в наявності у митного органу, а саме: 0,86 USD/кг (відповідно до фактів митних оформлень). 22.09.2020, враховуючи вищевикладене, та керуючись частиною 6 статті 54, статтями 57-64 Митного кодексу України Слобожанською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 22.09.2020 №UА807000/2020/002003/2 за резервним методом.
Товар був оформлений у митному відношенні по МД від 23.09.2020 №UА807290/2020/022931, згідно частини дев'ятої статті 55 МКУ, під фінансову гарантію.
Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема,- виписку з бухгалтерської документації (в разі здійсненої оплати за товар, в тому числі, частково), платіжні документи;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями
Враховуючи те, що декларантом не надано необхідні документи для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, посадовою особою митниці, після проведення консультацій з декларантом, визначено митну вартість товарів з використанням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Кодексу.
На момент митного оформлення товару, спеціалізований програмно-інформаційний комплекс Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України містила інформацію щодо митного оформлення ідентичних та подібних товарів з рівнем митної вартості 0,86 USD/кг (митні декларації №UА500500/2020/502797 від 21.08.2020).
Таким чином, зважаючи на вищевказані підстави, подані декларантом документи є неповними і такими, що обчисленню не піддаються, враховуючи ненадання декларантом будь-яких додаткових документів для підтвердження правильності обчисленої ним митної вартості оцінюваних товарів, не здійснення жодної спроби підтвердити митниці ціну, що сплачена за товар (неподання основоположного платіжного (чи іншого бухгалтерського) документу, що підтверджує сплачену Продавцеві ціну вартості товару), відповідач зазначає про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 22.09.2020 ТОВ "Сумифітоформація" здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - м'ята стебло. Продавцем товару у відповідності до контракту №EG-260820 від 26.08.2020 являється компанія Alfanar Со/For import &export Єгипет.
У відповідності до пункту 2.2 контракту, загальна сума контракту складає 45000,00 доларів США. Згідно пункту 4.1. контракту оплата здійснюється у відповідності до умов, зазначених в специфікаціях.
У відповідності до пункту 1.1. специфікації №1 від 26.08.2020 предметом постачання являється м'ята стебло в кількості 17925,00 кг за ціною 0,5дол.США/кг на загальну суму 8962,5дол./США. Відповідно до п.1.3 зазначеної специфікації умови поставки товару CFR Одеса Україна. Згідно пункту 1.4. Специфікації №1 оплата за цією специфікацією здійснюється на протязі 30 днів з моменту отримання та митного очищення товару.
Для митного оформлення представником декларанта (позивача) подано декларацію №UA807290/2020/022922 від 22.09.2020, разом з якою, для підтвердження заявленої митної вартості, надано наступні документи:
- контракт №EG260820 від 26.08.2020;
- специфікацію №1 від 26.08.2020 до контракту;
- комерційний Інвойс № 20-UKR-14 від 26.08.2020 з перекладом;
- пакувальний лист б/н від 26.08.2020/ з перекладом;
- сертифікат якості №01/09 від 26.08.2020 з перекладом;
- сертифікат походження №А0679195 від 09.09.2020 з перекладом;
- фітосанітарний сертифікат №0924536 від 01.09.2020;
- CMR №1 від 20.09.2020;
- коносамента COEU9014170480 від 01.09.2020;
- лист-пояснення Продавця від 09.09.2020 щодо уточнення дати коносаменту з перекладом.
Однак відповідач не погодився із визначеною позивачем митною вартістю, видав картку відмови UА807290/2020/00575 від 22.09.2020 у прийнятті митної декларації №UА807290/2020/022922 від 22.09.2020, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2020/002003/2 від 22.09.2020, яким визначив митну вартість, виходячи із ціни товару 0,86дол.США/кг, застосувавши 6-й (резервний) метод визначення митної вартості (а.с.8-9).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Судом встановлено, що митне оформлення товару здійснювалось ТОВ "Сумифітофармація" за основним методом (ціною контракту від 26.08.2020 № EG 260820 та специфікацією №1 від 26.08.2020 до нього).
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 3 вказаної статті передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).
Аналіз положень ч. ч. 2, 3 ст. 53, ст. 57 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.
Крім того, п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
У даному випадку, митному органу були надані документи, які передбачені ст. 53 МК України, що містять дані, на підставі яких кількість і ціна партії товару повністю ідентифікуються.
Зокрема, ціна товару, що відображена в митній декларації, становить 8962,50 євро, кількість 717 шт., вага 17925 кг, що узгоджується із даними, зазначеними у специфікації № 1 до контракту (а.с.15), інвойсу від 26.08.2020 (а.с.16-17) та пакувальному листі (а.с.18-19).
Водночас митним органом у цій справі не доведено, що митну вартість неможливо встановити на підставі поданих Товариством документів (зовнішньоекономічного контракту та специфікації до нього, інвойсу, тощо).
Так само, в порушення частини другої статті 55 Митного кодексу України, спірне рішення відповідача не містить і обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; посилань на наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття спірного рішення; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, суд виходить з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
За приписами положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На переконання суду, відповідач не довів правомірності свого рішення.
За таких обставин, перевіривши рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості на відповідність вимогам частини 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Оскільки картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів прийнята на підставі протиправного рішення відповідача про визначення митної вартості товарів, вона також є протиправною і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 4204,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про видачу Картки відмови UА807290/2020/00575 від 22.09.2020 у прийнятті митної декларації №UА807290/2020/022922 від 22.09.2020, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.
Визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/002003/2 від 22.09.2020, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" згідно митної декларації №UA807290/2020/022931 від 22.09.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (вул. Заливна, 11, поверх 1, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 31397624) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, 16 Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) суму судового збору в розмірі 4204,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька