про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4821/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
09 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (далі - відповідач) в якій просить суд:
- визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення військово -цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, у розмірі встановленого ч. 5 п. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту населення», за 2020 рік, протиправною;
зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, відповідно до ч. 5 п. 22 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (8190 грн), виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 6800 грн.
За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Оглядом позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено заяву про поновлення строків звернення до суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивач є військовослужбовцем. Отже, специфічність правового статусу військовослужбовця в тому, що його права і свободи, обов'язки та відповідальність визначаються з врахуванням можливостей їх реалізації в умовах Збройних Сил чи інших військових формувань, що тягне за собою певні обмеження військовослужбовця в названих правах та свободах.
Саме обмеження прав та свобод моїх як військовослужбовця і е поважною перешкодою у зв'язку з пропуском мною строку звернення до суду за захистом мого права, а саме отримання компенсацій яка компенсує це обмежене право.
Отримавши щорічну разову грошову допомогу у розмірі 1390,00 грн позивач вважав, що відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" де йдеться про те, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Позивач вважає, що на підставі 17 КАС України особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення позову.
До 1 жовтня 2020 року доплату позивач не отримав. Саме з цієї дати обчислюється 6-ти місячний строк, коли я дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, запроваджено певні обмеження під час дій карантину з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19), які певною мірою стосувалися й військовослужбовців: У ЗСУ здійснили низку необхідних заходів з метою запобігання занесенню і поширенню серед особового складу Збройних Сил України та Міністерства оборони України гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом, більшість необхідних контактів із цивільними службами переведено у дистанційний режим, що також утруднило своєчасно позивачу піти на контакт з адвокатом, надати йому своєчасно необхідні документи, з метою своєчасного пред'явлення позову.
Суд розглянувши заяву, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною сьомою статті 120 КАС України перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
З матеріалів позову судом встановлено та не заперечується позивачем, що позивачу відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту” виплачена щорічна грошова допомога до 05 травня 2020 року у розмірі 1390,00 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 установлено, що: у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Отже, разова грошова допомога, зокрема, учасникам бойових дій виплачується до 05 травня поточного року, тобто, з 06 травня починається перебіг шестимісячного строку визначеного статтею 122 КАС України.
До суду позивач звернувся 07 грудня 2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.
В підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” від 19 лютого 2020 року № 112 (далі - Постанова № 112) установлено, що особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” відповідний статус до 5 травня 2020 р. включно, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня 2020 року.
Вказана норма кореспондується з частиною третьою статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон № 3551).
З аналізу наведеної норми, суд дійшов висновку, що саме у разі не виплати зазначеної допомоги, особи мають право звернутись до органу соціального захисту до 31 вересня.
Суд наголошує, що позивачу виплачено допомогу в розмірі 1390,00 грн, що не заперечується позивачем.
З наведених норм, суд дійшов висновку про безпідставність посилання позивача про обрахування шестимісячного строку з 01 жовтня 2020 року.
Посилання позивача на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), суд вважає безпідставними, оскільки цей Закон, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Суд зазначає, що право на виплату грошової допомоги до 5 травня врегулюванні нормами Закону № 3551 та Постанови № 112, та мають іншу правову природу відмінну від соціальних виплат визначених в Законі № 1058.
Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивача на постанову Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 344/10095/16-а, оскільки предметом розгляду справи були неправомірними дії відповідача та стягнення з відповідача недоплаченої пенсії за період з листопада 2011 року по листопад 2015 року.
Твердження позивача, що специфічність статусу військовослужбовця тягне за собою певні обмеження, суд критично оцінює, оскільки позивачем не надано доказів неможливості звернутися до суду через свій статус військовослужбовця.
Посилання позивача щодо запровадження обмежень під час дій карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, суд відхиляє та зазначає.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-ІХ, серед інших заходів передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину, правил та норм, встановлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними.
З метою удосконалення норм, зокрема КАС України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Верховна Рада України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі Закон № 731-IX), який вступив в законну силу 17 липня 2020 року, пункт 3 Розділу VІ Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України викладено в наступній редакції:
«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.».
З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що суд поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
В наданій позивачем заяві не наведено жодного обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду пов'язаного саме з введенням карантину.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків, оскільки строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, адже після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів, відповідні правовідносини набувають статусу стабільних.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
При цьому шестимісячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати належним чином оформлену заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Крім того, суд наголошує, що спірні правовідносини у відповідності до приписів статті 160 КАС України та законодавства України, не потребують обов'язкового вжиття заходів досудового врегулювання спору.
З урахування викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав визнання причини пропуску строку для звернення до суду викладених в заяві поважними.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З огляду позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду з проханням визнати протиправною бездіяльність щодо недоплати щорічної грошової допомоги до 5 травня відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому доказів звернення позивача до відповідача за перерахунком щорічної грошової допомоги до 5 травня відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відмови у здійсненні зазначеного перерахунку до матеріалів справи не надано.
Тобто з позовної заяви не вбачається наявності відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- належні докази на підтвердження звернення до відповідача за перерахунком щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік та відмови відповідача у здійсненні зазначеного перерахунку;
- належним чином оформлену заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню окремо не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.В. Смішлива