Іменем України
10 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4383/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі також - відповідач, УПФУ в Станично-Луганському районі), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 11.03.2020 «Про відмову в призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області призначити пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 з дня звернення за призначенням пенсії.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках 2 категорії, в березні 2020 року звернувся до УПФУ в Станично-Луганському районі із заявою про призначення пенсії згідно з частиною першою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням УПФУ в Станично-Луганському районі від 11.03.2020 відмовлено позивачу в призначенні пенсії в зв'язку з тим, що згідно наданих документів загальний стаж складає 15 років 10 місяців 11 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Згідно розрахунків відповідача необхідний пенсійний стаж для позивача на дату звернення повинен складати 19 років.
Позивач вважає, що рішення УПФУ в Станично-Луганському районі про відмову в призначенні пільгової пенсії є таким, що порушує його права з наступних причин.
Вік виходу на пенсію учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визначається відповідно до пункту 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:
Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:
- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років;
- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів на 8 років;
- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальновстановлений вік виходу на пенсію становить 60 років.
Стаж позивача у зоні відчуження складає 4 місяці 25 днів, а загальний трудовий стаж, згідно поданих документів, 15 років 10 місяців 11 днів.
На думку позивача, він має право на призначення пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке (арк. спр. 31-32).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся за призначенням пенсії за віком 02.03.2020.
Для призначення пенсії були надані документи: заява від 02.03.2020; паспорт НОМЕР_1 від 02.07.1996; трудова книжка НОМЕР_2 від 23.07.1985; довідка про присвоєння ідентифікаційного номера від 22.04.1998; диплом НОМЕР_3 від 19.07.1985; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986- 1987р. серія НОМЕР_4 від 15.12.1992; архівна довідка № 36/6-1 від 21.01.1999; архівна довідка № 36/6-249 від 04.05.2018; довідка № 118 від 03.05.2018; довідка № 131 від 18.05.2018; типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування № О 2012299100001 від 27.01.2020; звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів від 10.02.2020; військовий квиток НОМЕР_5 від 04.12.1985; заява про виплату пенсії або грошової допомоги від 25.02.2020.
Оскільки, ОСОБА_1 мав би право на зменшення пенсійного віку на 8 років, необхідний страховий стаж для нього на дату звернення складає 19 років ( 27 - 8 ). Згідно наданих документів ОСОБА_1 має загальний стаж 15 років 10 місяців 11 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (стаж у зоні відчуження складає 4 місяці 25 днів).
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в призначенні пенсії ОСОБА_1 управлінням було відмовлено.
На підставі викладеного, УПФУ в Станично-Луганському районі у даному випадку забезпечувало реалізацію своїх повноважень в межах, визначених нормативно-правовими актами, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними і необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності (арк. спр. 27, 28, 29).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Ухвалою від 16.11.2020 справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справа призначена на 09.12.2020 (арк. спр. 22-230).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987років 2 категорії (арк. спр. 3-4, 8, 47).
01.11.2019 позивач досяг 52-річного віку та вважаючи, що має право на призначення пенсії зі зниженням віку, відповідно до пункту 1 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ, звернувся 02.02.2020 до УПФУ в Станично-Луганському районі із заявою про призначення пенсії (арк. спр. 37).
Рішенням УПФУ в Станично-Луганському районі від 11.02.2020 відмовлено позивачу в призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 мав би право на зменшення пенсійного віку на 8 років, необхідний страховий стаж для нього на дату звернення - 19 років ( 27 - 8 ). Згідно наданих документів позивача має загальний стаж 15 років 10 місяців 11 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону. (Стаж у зоні відчуження складає 4 місяці 25 днів) (арк. спр. 16).
Відповідно до військового квитка від 04.12.1985 серія НОМЕР_5 , архівної довідки Головного управління командувача внутрішніх військ МВС Республіки Білорусь від 04.05.2018 № 36/6-299, довідок військової частини НОМЕР_7 Національної гвардії України від 03.05.2018 № 118 та від 18.05.2020 № 131 позивач у період з 30.01.1987 (наказ командира військової частини 3214 % 025 с/ч від 30.01.1987) по 24.06.1987 (наказ командира військової частини НОМЕР_8 № 0146 с/ч від 24.06.1987) виконував службово-бойові завдання з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30 кілометровій зоні в населених пунктах Савичи, Соболи, Сувиди, Пристанське, Чикаловичи, Петьковщина Брагинського району Гомельської області (арк. спр. 7, 38-43, 51, 52, 53).
Загальний стаж позивача складає 15 років 10 місяців 11 днів, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_2 від 23.07.1985, типовим договором про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування № О 2012299100001 від 27.01.2020, звітом про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті та квитанцією про доплату до органів доходів і зборів від 10.02.2020 (арк. спр. 5-6, 10-15, 44-46, 48-49), що також не оспорюється відповідачем (арк. спр. 34-35).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшення пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення, зокрема, чоловіками 60 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років.
Відповідно до абз. 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали па територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження у 1987 р. не менше 14 календарних днів, мають право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років.
Абзацом 7 пп. 5 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, встановлено, що при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", документами, які засвідчують особливий статус особи є, зокрема: 1) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітет) СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року за № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участі, у ліквідації наслідків аварії па Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З аналізу вказаної норми вбачається, що довідка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.
Судом встановлено, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою 02.03.2020 про призначення йому пенсії, надав архівну довідку Головного управління командувача внутрішніх військ МВС Республіки Білорусь від 04.05.2018 № 36/6-299, в якій зазначено, що позивач в період з 30.01.1987 по 24.06.1987 виконував службово-бойові завдання з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Пристанське, Чикаловичи, Петьковщина Брагинського району Гомельської області, якій відповідачем надано оцінку при прийнятті спірного рішення.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення. В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 22 березня 2018 року у справі № 588/538/16-а та від 27 лютого 2018 року у справі № 344/9789/17.
Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Статтею 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Станом на день звернення із заявою про призначення пенсі відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 02.03.2020 позивач досяг 52 років, стаж у зоні відчуження складає 4 місяці 25 днів, що дає право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років, загальний трудовий стаж складає 15 років 10 місяців 11 днів.
Позиція відповідача стосовно того, що позивач не досяг необхідного віку є незмістовною, оскільки за спірних відносин до позивача згідно положень абз. 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII застосовується виключно пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якій складає 60 років та не залежить від страхового стажу.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня звернення за призначенням пенсії.
Як наслідок, в наявності підстави для визнання протиправним та скасування судом рішення відповідача від 11.03.2020 б/№ про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, а згідно частини першої статті 139 КАС України судові витрати підлягали оплаті, судовий збір у розмірі 768,40 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (ідентифікаційний номер 21792637, місцезнаходження: 93600, Луганська обл., Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. 1 Травня, буд. 20) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 11.03.2020 «Про відмову в призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 .
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня звернення за призначенням пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до Державного бюджету України судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця