09 грудня 2020 року Справа № 280/4805/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м.Запоріжжя, 69057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
16.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у врахуванні довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №160-с від 30.07.2008, виданої Закритим акціонерним товариством «Металургмонтаж-204», при розрахунку пенсії позивачу; зобов'язати відповідача врахувати при розрахунку пенсії позивачу довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №160-с від 30.07.2008, видану Закритим акціонерним товариством «Металургмонтаж-204», провести перерахунок пенсії, починаючи з дня призначення пенсії, з урахуванням виплачених сум та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.
Крім того просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у вересні 2019 року він звернувся до відповідача з заявою па призначення пенсії за віком. До заяви про призначення пенсії було додано оригінал довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 30 липня 2008 року №160-с, яка видана Закритим акціонерним товариством «Металургмонтаж-204». Проте, зазначена довідка не була врахована відповідачем. На звернення ОСОБА_1 про причини неврахування довідки відповідач повідомив, що підстави для врахування довідки №160-с про заробітну плату для обчислення пенсії відсутні, оскільки, підприємство, яке видавало довідку, ліквідовано 04.01.2010, а місце знаходження архіву підприємства невідомо, тому неможливо здійснити підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Позивач зазначає, що дана відмова є необґрунтованою, оскільки відомості зазначені в довідці підтверджуються відомостями з Пологівського ГУ ДПС у Запорізькій області про отримані доходи під час роботи на ЗАТ «Металургмонтаж-204» та довідкою територіального органу Пенсійного фонду України форми ОК-1.2. Вважає, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плані за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Іншого чинним законодавством не передбачено. Проте відповідачем безпідставно та протиправно не перевірені відомості зазначені в довідці та вона не взята до уваги при призначенні та розрахунку пенсії. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 21.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4805/20. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
03.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому пенсійний орган зазначив, що 11.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком. Разом із заявою про призначення пенсії позивачем була надана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №160-с від 30.07.2008, яка видана ЗАТ «Металургмонтаж-204» за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999. Оскільки, ЗАТ «Металургмонтаж-204» було ліквідоване 04.01.2010, а місцезнаходження архіву підприємства невідоме, тому неможливо здійснити підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. У зв'язку з викладеним відсутні підстави для врахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії позивачу. Також вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Також 04.08.2020 від відповідача надійшли матеріали пенсійної справи ОСОБА_1
06.08.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він додатково обґрунтовує заявлені вимоги.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, 11.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком.
Разом із заявою про призначення пенсії позивачем була надана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №160-с від 30.07.2008, яка видана ЗАТ «Металургмонтаж-204» за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 (а.с. 17).
З 11.09.2019 позивачу призначено пенсію за віком, проте при розрахунку розміру пенсії вищезазначена довідка врахована не була.
09.12.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням зарахувати довідку №160-с від 30.07.2008 та здійснити перерахунок пенсії.
Листом №70/К-4 від 12.12.2019 відповідач повідомив позивача, що підстави для врахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №160-с від 30.07.2008, видану ЗАТ «Металургмонтаж-204», за період з січня 1995 року по грудень 1999 року відсутні. Оскільки, підприємство, яке видавало довідку, ліквідовано 04.01.2010, а місце знаходження архіву підприємства невідомо, тому неможливо здійснити підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами (а.с. 18).
14.05.2020 позивач звернувся до Пенсійного фонду України з проханням врахувати довідку №160-с від 30.07.2008 та перерахувати пенсію.
Листом від 18.06.2020 за №16791-13988/К-03/8-2800/20 Пенсійний фонд України повідомив, що підстави обчислення пенсії з урахуванням довідки №160-с від 30.07.2008 відсутні, оскільки це суперечить вимогам ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (а.с. 21).
Додатково позивач звернувся до Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області для отримання відомостей про отримані доходи за період з 12.02.1981 року по 31.10.2001.
08.07.2020 позивач отримав від Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області витяг з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів. (а.с. 22).
Відповідно з отриманих відомостей ОСОБА_1 отримував заробітну плату від ЗАТ «Металургмонтаж-204», з якою сплачувались податки.
Крім того, Пенсійним фондом України була надана позивачу довідка форми ОК-1.2 про відомості, що накопичені в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за звітами страхувальників по роках трудових відносин. З даної довідки також вбачається, що ОСОБА_1 працював па ЗАТ «Металургмонтаж-204» та отримував заробітну плату, з якої були сплачені страхові внески (а.с. 23).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1)
Відповідно до абз.2, 3 підпункту 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
Згідно з абх.1 п.2.10 розділу ІІ Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плані за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у первинних документах відносно позивача за відповідний період.
Як вбачається з довідки про заробіток для обчислення пенсії від 30 липня 2008 року №160-с, виданої ЗАТ «Металургмонтаж-204», за період роботи з січня 1995 року по грудень 1999 року, вона відповідає вимогам встановленим Порядком №22-1, а саме: видана на підставі особових рахунків за 1995-1999 роки, містить печатку підприємства та підписи уповноважених на це осіб (керівника та головного бухгалтера).
На підтвердження зазначених в довідці відомостей позивачем також надано до суду: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, з якої вбачається що в період з 1998 по 2000 роки ЗАТ «Металургмонтаж-204» нараховувало та виплачувало ОСОБА_1 заробітну плату, з якої відраховувались податки та внески до бюджету (а.с. 22).
Також, позивачем надано довідку Пенсійного фонду України про відомості, що накопичені в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за звітами страхувальників по роках трудових відносин форми ОК-1.2 з якої вбачається, що ЗАТ «Металургмонтаж-204» сплачувало за позивача страхові внески (а.с. 23).
Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, відповідно до зазначеного пункту відповідач мав право перевірити відповідність відомостей зазначених в довідці відповідача, як по інформації яка знаходиться в Пенсійному фонді України так і зробивши відповідний запит до податкового органу, що їм зроблено не було.
Відсутність відомостей про місцезнаходження архіву підприємства (ЗАТ «Металургмонтаж-204») не може бути підставою для неврахування наданої позивачем довідки.
Суд зазначає, що саме на відповідача покладено обов'язок, при призначенні (перерахунку) пенсії позивачу, щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №607/14668/16-а.
Відсутність у відповідача фактичної можливості здійснити перевірку довідки ЗАТ «Металургмонтаж-204», на підставі первинних документів підприємства, не є підставою для неврахування виданої ним довідки для обчислення пенсії позивача.
Ризик неможливості здійснення такої перевірки з незалежних від людини причин не може бути покладений па особу, що звернулась за призначенням пенсії, якщо вимоги до форми довідки про заробітну плату були дотримані підприємством, що її видало, а сам факт роботи в цьому підприємстві підтверджений записами у трудовій книжні.
Вимоги до форми довідки підприємством дотримані. Проти вказаної обставини відповідач в наданому відзиві не заперечував. Факт роботи позивача в період з 12.02.1981 по 30.11.2001 на ЗАТ «Металургмонтаж-204» підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 13-14).
Суд звертає увагу, що постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб'єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).
Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов'язку доказування в пенсійних спорах на пенсійний орган, який у відповідності до принципу офіційного з'ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для прийняття свого рішення та/або вчинення дій (бездіяльності).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі №817/149/17, від 29.03.2018 у справі №813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковим для суду при вирішенні даної справи.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («STRETCH v. THE UNITED KINGDOM» № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY» № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).
У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy» № 36813/97).
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовано ст.139 КАС України.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн. (а.с. 7).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057; ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у врахуванні довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №160-с від 30.07.2008, виданої Закритим акціонерним товариством «Металургмонтаж-204», при розрахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області врахувати при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №160-с від 30.07.2008, видану Закритим акціонерним товариством «Металургмонтаж-204», провести перерахунок пенсії, починаючи з дня призначення пенсії, з урахуванням виплачених сум та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривен 80 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль