Справа № 367/5215/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10467/2020
02 грудня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Волошиної В.М., Рейнарт І.М.,
за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Кравченко Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2020 року у складі судді Оладько С.І.,
у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг по ексклюзивному продажу об'єкта нерухомості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про надання послуг,-
У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг по ексклюзивному продажу об'єкта нерухомості, в якому просив: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 84 857 грн. 50 коп., пеню у розмірі 4 843 грн. 15 коп., інфляційне збільшення у розмірі 594 грн., 3% річних у розмірі 279 грн. , судовий збір у розмірі 905 грн. 74 коп. та витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг по ексклюзивному продажу об'єкта нерухомості № 27/29 від 26 квітня 2019 року.
Фактичне надання позивачем вищевказаних послуг відповідачу підтверджується електронними доказами листування між представником виконавця ОСОБА_3, ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_4 .
На виконання умов договору представником виконавця ОСОБА_3 був знайдений покупець ОСОБА_4 , готовий купити об'єкт нерухомості, з яким 08.05.2019 року ОСОБА_1 було укладено попередній договір щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на суму 1 975 500 грн., що еквівалентно за курсом НБУ на момент підписання 75 000 дол. США.
В подальшому 14.05.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на суму 1 697 150 гривень, що еквівалентно 65 000 дол. США за курсом НБУ на день укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості.
Згідно пунктів 6.1., 6.2. договору відповідач зобов'язаний оплатити ціну послуг наданих позивачем у розмірі 5 % від грошової суми, реально отриманої замовником за продаж об'єкта нерухомості, тобто, 14.05.2019 р., а саме: 5 % від 65 000 дол. США (ціна договору) = 3 250 дол. США, що еквівалентно 84 857 грн. 50 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2019 року (день укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості).
Таким чином, відповідач безпідставно в односторонньому порядку ухиляється від виконання своїх зобов'язань по своєчасному внесенню плати, згідно п. 6.1, 6.2 договору, у розмірі 3 250 дол. США, що еквівалентно 84 857 грн. 50 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2019 року (день укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості), що призводить до того, що позивач отримує збитки в своїй господарській діяльності.
В порядку досудового вирішення спору позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості по договору про надання послуг по ексклюзивному продажу об'єкта нерухомості № 27/29 від 26 квітня 2019 року. Але відповіді на даний час не отримано і кошти за надані послуги не сплачено.
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася у суд з зустрічною позовною заявою, відповідно до якої зазначила, що 26 квітня 2019 року між нею та особою, яка назвалася ріелтором ОСОБА_3 відбулася зустріч за адресою об'єкту продажу в квартирі АДРЕСА_1 . Під час зустрічі ОСОБА_3 запропонував по максимально вигідних умовах здійснити продаж об'єкта нерухомості. Зокрема, швидкий продаж квартири, максимальне дотримання ціни продажу, визначеної продавцем.
В результаті розмови, ОСОБА_3 надав для підписання бланк договору про надання послуг по ексклюзивному договору №27/29 від 26.04.2019 року, з частково заповненими графами, в тому числі який містив підпис зі сторони виконавця, та запропонував дозаповнити графи відомостей про замовника та об'єкту нерухомості (його характеристик та вартості продажу). В результаті чого, на зустрічі між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг за договором по ексклюзивному продажу об'єкта нерухомості № 27/29, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання комплексу послуг з метою ексклюзивного пошуку покупця на належний замовнику об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 .
Пунктом 1.5 договору відображено бажану вартість продажу квартири, встановлену замовником розмірі 76 000 дол. США або її еквівалент в гривні на день здійснення продажу. За результатами переговорів з Виконавцем (відповідачем за зустрічним позовом), в розумінні замовника позивача за зустрічним позовом) дана вартість продажу квартири - це сума коштів, які замовник мала б отримати з реалізації квартири - прибуток.
Під час підписання позивач за зустрічним позовом звернула увагу па пункт 6.1. договору, в якому було визначено вартість послуг в розмірі 5% від реально отриманої замовником суми з продажу квартири.
На запитання замовника, чому вартість послуг відображена 5%, а не 1%, як про те було обумовлено в усних переговорах між сторонами, третя особа - ОСОБА_3 , повідомив, що дана цифра нічого не означає, і що вона була зазначена в бланку договору, раніше, ще до зустрічі із позивачем за зустрічним позовом. Також запевнив, що зобов'язанням перед ним, як ріелтором замовник буде сплачувати в розмірі 1 %, як то було обумовлено в усному порядку.
03 травня 2019 року, третя особа, в viber-листуванні повідомив про можливість економії на податках, шляхом виготовлення оцінки вартості об'єкту продажу ціною 20 000 дол. США (із додатковою оплатою за таку оцінку в розмірі 300 дол. США, замість 2500-3000 грн.). При цьому як і в смс-повідомленнях, так і в телефонних розмовах почав повідомляти про необхідність сплатити за його послуги не раніше обговорений 1% за послуги ріелтора, а про 5%, які зазначені в договорі.
Після підписання 08.05.2019 року попереднього договору купівлі-продажу та отримання позивачем за зустрічним позовом завдатку від майбутнього покупця, ОСОБА_3 повідомив про розрахунок витратної частини ОСОБА_1 , при укладенні основного договору купівлі-продажу, зокрема і про те, що розрахунок податку па прибуток буде здійснюватись від суми 65 000 дол. США.
Відмовлятись від таких умов ОСОБА_1 не мала змоги, оскільки прийняла на себе зобов'язання за попереднім договором купівлі-продажу від 08.05.2019 року, у вигляді штрафних санкцій в розмірі еквівалентному 3 000 дол. США, що встановлено п. 7 попереднього договору.
В результаті чого, уклавши 14.05.2019 року основний договір купівлі-продажу, позивачкою за зустрічним позовом були понесені витрати на оплату 7,5% податку в розмірі еквівалентному 4 875 дол. США., замість раніше запропонованих 1500 дол. США (при умові сплати 5% винагороди ріелтору). Дане призвело до того, що із запланованої вигоди з продажу квартири в розмірі 75 000 дол. США, фактично виручила з продажу 69 000 дол. США, тобто суму меншу майже на 10%.
Враховуючи зазначене, просила визнати недійсним договір про надання послуг по ексклюзивному продажу об'єкта нерухомості № 27/29 від 26.04.2019 року.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2020 року позовну заяву ФОП ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість у сумі 90 573 грн. 65 коп. та судові витрати в розмір 905 грн. 74 коп.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокат Кравченко В.В. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на невірне встановлення обставин справи внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги задовольнити, визнавши недійсним договір про надання послуг по ексклюзивному продажу об'єкта нерухомості № 27/29 від 26 квітня 2019 року.
В обґрунтування апеляційної скарги, за змістом зазначено, що суд однобічно підійшов до розгляду справи та при винесенні рішення врахував лише обставини та докази надані стороною позивача за первісним позовом. Натомість докази надані стороною відповідача за первісним позовом були оцінені судом, як неналежні та недопустимі.
Вказала, що на момент підписання договору про надання послуг по ексклюзивному продажу об'єкту нерухомості, позивачка за зустрічним позовом не володіла достовірною інформацією про послугу, її вартість, була введена в оману виконавцем, щодо способів економії на оцінці майна, що позбавило її можливості свідомого і компетентного вибору. Вартість наданої послуги є несправедливою та такою, що порушує усні домовленості між сторонами спору та обумовлена власним розсудом відповідача за зустрічним позовом.
Також зазначила, що надана послуга відповідачем за зустрічним позовом є неякісною, оскільки об'єкт нерухомості був відчужений за заниженою ціною, що не відповідає специфіці договору. Власне сама підприємницька діяльність відповідача за зустрічним позовом є нечесною, оскільки ОСОБА_1 була введена в оману, щодо вартості послуги, а продаж квартири відбувся із застосування тиску.
У відзиві на апеляційну скаргу Несін Л.П. в інтересах ФОП ОСОБА_2 просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
За змістом у відзиві зазначено, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», які дають підстави вважати, що договір, укладений між сторонами є несправедливим до неї, оскільки при підписанні даного договору скаржниця ознайомилась та погодилась з його умовами, а відтак можна зробити висновок про відсутність в ньому несправедливих умов та істотного дисбалансу прав споживача, а всі твердження представника відповідача в апеляційній скарзі є лише способом захисту інтересів ОСОБА_1 .
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6 , які просили апеляційну скаргу задовольнити, ОСОБА_3 та адвоката Несін Л.П. в інтересах ФОП ОСОБА_2 , які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 26 квітня 2019 року між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг по ексклюзивному продажу об'єкта нерухомості № 27/29 від 26 квітня 2019 року (а.с.10-14 т. 1).
Встановлено, що позивачем, як виконавцем договору, керуючись п. 4.2., 5.2. договору та на підставі цивільно-правового договору № 11/02 від 11.02.2019 року до виконання вищезазначеного договору було залучено ОСОБА_3 (а.с.24-26 т.1).
У відповідності до п. 6.1. договору ціна послуг, вказаних у п.1.1. договору по домовленості сторін становить 5 % від грошової суми, реально отриманої відповідачем за продаж об'єкта нерухомості.
На виконання мов договору, представником виконавця ОСОБА_3 був знайдений покупець ОСОБА_4 , з яким 08.05.2019 року ОСОБА_1 уклала попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на суму 1 975 500 грн., що еквівалентно за курсом НБУ на момент підписання 75 000 дол. США.
У подальшому, 14.05.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено основний договір купівлі-продажу, відповідно до якого зазначену квартиру продано за 1 697 150 грн., що еквівалентно 65 000 дол. США за курсом НБУ на день укладення договору (а.с.81-82 т.1) .
Згідно пунктів 6.1., 6.2. договору про надання послуг по ексклюзивному продажу об'єкта нерухомості № 27/29 від 26 квітня 2019 року відповідач зобов'язана оплатити ціну послуг наданих позивачем у розмірі 5 % від грошової суми, реально отриманої замовником за продаж об'єкта нерухомості.
Відповідно до справи, об'єкт нерухомості було продано за 1 697 150 грн., 5 % від якої становить 84 857 грн. 50 коп.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення по справі, районний суд визнав обґрунтованими позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 й відмовив у задоволенні зустрічного позову з підстав його недоведеності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду з наступних підстав.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом.1.1. оспорюваного договору замовник, в порядку і на умовах визначених цим договором, доручає виконавцю прийняти на себе ексклюзивне зобов'язання по наданню комплексу послуг з метою ексклюзивного пошуку покупця, готового купити об'єкт нерухомості (квартиру) за адресою: АДРЕСА_2 наданий замовником, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх.
Згідно п.3.7 договору, замовник зобов'язаний на протязі 2-х робочих днів з моменту знаходження виконавцем потенційного покупця, що виявив бажання придбати об'єкт нерухомості, дати виконавцю згоду чи мотивовану відмову від укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості.
У відповідності до п. 6.1. договору ціна послуг, вказаних у п.1.1. договору по домовленості сторін становить 5 % від грошової суми, реально отриманої відповідачем за продаж об'єкта нерухомості.
Пунктом 6.2. договору визначено, що відповідач зобов'язаний оплатити ціну послуг, вказану у п. 6.1. договору, позивачу в безготівковій або готівковій формі в день отримання грошових засобів за об'єкт нерухомості від покупця. Кінцевий розрахунок відповідача і позивача повинен бути виконаний не пізніше моменту укладення договору купівлі-продажу на об'єкт нерухомості.
Зазначена угода була підписана ОСОБА_1 , як замовником та ФОП ОСОБА_2 , як виконавцем, в особі ОСОБА_3 .
Факт досягнення згоди між сторонами стосовно всіх умов ексклюзивного договору, з якими ОСОБА_1 погодилася, підтверджується його підписанням без будь-яких застережень.
Отже, при укладенні ексклюзивного договору ОСОБА_1 вільно та свідомо погодилася виконувати усі зазначені в ньому зобов'язання.
Матеріалами справи доведено виконання ФОП ОСОБА_2 умов договору, пошук покупця й відчуження ОСОБА_1 об'єкту нерухомості.
За таких обставин, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав до стягнення з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість, яка виникла у зв'язку з невиконанням умов договору, на загальну суму 90 573 грн. 65 коп., яка складається з заборгованості, у розмірі 84 857 грн. 50 коп., передбачену п.8.3 договору пеню у розмірі 4 843 грн. 15 коп., а також на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України: інфляційне збільшення у розмірі 594 грн. та 3% річних у розмірі 279 грн.
Відповідно до справи, представник ФОП ОСОБА_2 , уклавши 26.04.2019 року договір про надання послуг, оперативно вчинив дії щодо пошуку покупця й 08.05.2019 року між ОСОБА_1 та майбутнім покупцем - ОСОБА_4 , було укладено попередній договір, а 14.05.2019 року - основний договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.10-14, 79-84 т.1).
Згідно вимог ч. 1,2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Як свідчать матеріали справи, під час укладання спірного договору, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, вони досягли всіх істотних умов договору, їх волевиявлення відповідало внутрішній волі. Після підписання договору, у випадку незгоди з певними умовами, ОСОБА_1 не ініціювала питання внесення змін до договору, а після наданих представником ФОП ОСОБА_2 послуг, скористалася ними, за наслідками якого об'єкт нерухомості нею було продано.
За таких обставин, твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не володіла повною та достовірною інформацією про надану послугу, була введена виконавцем в оману, вартість наданої послуги є несправедливою, а сама послуга - неякісною, колегія суддів визнає безпідставними, необґрунтованими.
Не заслуговують на увагу й посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_3 пояснював про необхідність оплати послуг лише у розмірі 1% від суми продажу, а не 5%, як зазначено у договорі, оскільки вони спростовуються змістом договору, який не містить будь-яких застережень чи доповнень, а згідно положень ст.ст. 629, 526 ЦК України, досягнуті у договорі домовленості підлягають до виконання.
Відповідно до п 10.5 договору договір може бути достроково розірваний за ініціативою однієї сторони у разі письмового попередження другої сторони не раніше ніж за 7 робочих дні до передбачуваної дати дострокового розірвання договору. У разі якщо виконавцем до моменту дострокового розірвання договору знайдений покупець, з яким замовник має намір укласти договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості, то вартість послуг виконавця зазначена у п 6.1 договору сплачується замовником в повному обсязі в порядку ,передбаченому договором.
Разом з тим, до справи не долучено жодного належного та допустимого доказу на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 у порядку, передбаченому п.10.5 договору, зверталась до позивача з вимогою про розірвання договору.
Колегія суддів визнає безпідставними твердження апеляційної скарги про невиконання ФОП ОСОБА_2 умов договору щодо зменшення оцінки вартості, оскільки вони спростовуються змістом умов оспорюваного договору, відповідно до яких ФОП ОСОБА_2 не брав на себе такі зобов'язання, до того ж, такі побажання (наміри) скаржника є порушенням чинного законодавства, спрямовані на зменшення суми оподаткування.
Згідно положень ч. 4,5 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції, що включає в себе: час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції; вживан6ня загрозливих висловів; загроза здійснити незаконні або неправомірні дії; створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати; здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла; здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача; вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.
Посилання ОСОБА_1 про укладення договору під примусом належними доказами не підтверджено й спростовуються долученими до справи матеріалами переписки, яка здійснювалася між сторонами протягом періоду дії договору .
При цьому, колегія суддів враховує й ту обставину, що саме з тим покупцем, який розшукано за результатом виконання умов оскаржуваного договору, ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин на які вона посилається в своїй скарзі, а тому відсутні підстави для визнання недійсним договору про надання послуг по ексклюзивному продажу об'єкта нерухомості № 27/29 від 26 квітня 2019 року.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Не вбачає колегія суддів і підстав для скасування рішення суду з урахуванням посилань на процесуальні порушення з обґрунтуванням їх в апеляційній скарзі не взяттям до уваги районним судом наданих скаржником доказів, оскільки вони не спростовують обставину підписання вказаного вище договору та доведеність матеріалами справи підстав до визнання його недійсним.
Отже, звертаючись до суду з апеляційною скаргою та в процесі апеляційного провадження, відповідачка реалізувала свої процесуальні права щодо наведення обґрунтованих доводів та заперечень у справі, проте не спростувала належними та допустимими доказами висновків суду першої інстанції.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Кравченко Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 грудня 2020 року.
Суддя-доповідач:
Судді: