Справа № 758/11878/19 Головуючий у 1 інстанції: Васильченко О.В.
Провадження № 22-ц/824/13841/2020 Доповідач: Савченко С.І.
01 грудня 2020 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Савченка С.І., розглянувши матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу відмовлено.
Не погодившись з вказаним заочним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Ромаданова Т.В. 06 жовтня 2020 року подала апеляційну скаргу, яка не відповідала вимогам п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України, оскільки не оплачена судовим збором.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків, а саме оплатити апеляційну скаргу судовим збором у розмірі 1152 грн.60 коп. або надати належні та допустимі докази на підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 (а.с.63-64).
Копію ухвали Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Ромаданова Т.В. отримала електронною поштою 09 листопада 2020 року, що підтверджується листом про отримання ухвали (а.с.67).
18 листопада 2020 року від представника ОСОБА_1 адвоката Ромаданової Т.В. до апеляційного суду засобами електронного зв'язку надійшла заява, в якій представник скаржника зазначила, що з метою отримання інформації про доходи ОСОБА_1 10 листопада 2020 року до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі було спрямовано адвокатський запит (а.с.70,71), однак станом на 18 листопада 2020 року відповіді на запит Управлінням надано не було, що є основною причиною неможливості вчасно надати докази на підтвердження матеріального стану скаржниці.
30 листопада 2020 року адвокат Ромаданова Т.В. засобами електронного зв'язку направила до суду довідку Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі, яким Управління повідомляє, що з згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відсутні дані про доходи, отримані фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 30.06.2020 (а.с.84).
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зменшити розмір належного до сплати судового збору за подання апеляційної скарги на половину.
У задоволенні клопотання щодо звільнення від сплати судового збору в повному обсязі слід відмовити, оскільки надавши суду апеляційної інстанції довідку Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі про відсутність у ОСОБА_1 доходів за період з 01.01.2019 по 30.06.2020, ні представник, ні сама позивачка не надали доказів того, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в службі зайнятості як безробітна, тобто, як особа, яка не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстрована у державній службі зайнятості як така, що шукає роботу (ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»). Відтак скаржниця самостійно забезпечує себе матеріально, а тому підстави для звільнення від сплати судового збору в повному обсязі відсутні.
Окрім того, суд враховує, що необхідний до сплати зменшений розмір судового збору не є обтяжливим.
Однією з основних засад судочинства, визначених п. 1,8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"роз'яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентна практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", наголошує на тому, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи зазначені положення, судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
З поданої до суду довідки Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі вбачається, що з згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відсутні дані про доходи, отримані фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 30.06.2020.
Отже, представник ОСОБА_4 надала до суду належний та допустимий доказ на підтвердження скрутного майнового стану позивачки. За таких обставин суд вважає за можливе зменшення розміру судового збору.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до п.п. «1.2» «1.6» ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017) за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, розмір судового збору належний до сплати за подання апеляційної скарги повинен становити 1152,60 грн.
Разом з тим, враховуючи те, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд апеляційної інстанції вважає за можливе зменшити заявнику розмір судового збору на 50 % , тобто до 576 грн. 30 коп.
Отже, скаржник ОСОБА_1 має сплатити судовий збір в розмірі 576 грн. 30 коп.
Згідно реквізиту рахунків зі змінами станом на 2020 рік для сплати судового збору апеляційної скарги на судове рішення до Київського апеляційного суду оплата коштів має здійснюватися на рахунок UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету 22030101, одержувач коштів: УК у Солом. р-ні/Солом'ян. р-н/22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Код отримувача (код за ЄДРПОУ 38050812).
При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
« * ;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: судовий збір, за а/с ОСОБА_1 Київський апеляційний суд. »
Відповідно до п.3 ч.4 та ч.5 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За правилами ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 названого Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних недоліків, а саме: сплатити судовий збір.
Керуючись ст.185, 357 ЦПК України, суддя,-
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги -задовольнити частково.
Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання апеляційної скарги до 576 грн. 30 коп.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року залишити без руху та надати строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для сплати судового збору, в іншому випадку скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду С.І. Савченко