23 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Суддів: Бутенка В. І.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. І.,
Сороки М. О.,
Штульмана І. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за заявою про перегляд рішення військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону від 21 жовтня 2004 року за нововиявленими обставинами, за касаційною скаргою ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 05 травня 2006 року та ухвалу військового апеляційного суду Західного регіону від 26 червня 2006 року, -
Рішенням військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону від 21 жовтня 2004 року визнано наказ командира військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 про звільнення з військової служби у запас старшого сержанта контрактної служби ОСОБА_2 у зв'язку із скороченням штатів та проведенням організаційних заходів таким, що виданий відповідно до закону, в межах повноважень службової особи та таким, що не порушує законних прав і свобод ОСОБА_2 У задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання неправомірним наказу командира військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 про її звільнення з військової служби у запас та про поновлення її на військовій службі відмовлено.
Ухвалою військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 05 травня 2006 року заяву ОСОБА_1 що діє в інтересах ОСОБА_2, про перегляд рішення військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону від 21 жовтня 2004 року за нововиявленими обставинами визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою військового апеляційного суду Західного регіону від 26 червня 2006 року апеляційна скарга ОСОБА_1 що діє в інтересах ОСОБА_2, залишена без задоволення, а ухвала військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 05 травня 2006 року - без змін.
У касаційній скарзі на ухвалу військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 05 травня 2006 року та ухвалу військового апеляційного суду Західного регіону від 26 червня 2006 року ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
В обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що нововиявлена обставина (начальник штабу Західного оперативного командування своїм розпорядженням за № НОМЕР_3 від 27.07.2004 р. вніс зміни в наказ про звільнення ОСОБА_2 з військової служби і остання вважалася такою, що звільнена з лав Збройних Сил в зв'язку з реформуванням останніх) має принципово важливе значення для ОСОБА_2, оскільки її в порушення вимог командувача військами Західного оперативного командування було звільнено з військової служби за рік до набуття права на військову пенсію.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 18 квітня 2006 року заява ОСОБА_1 про перегляд рішення військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону від 21 жовтня 2004 року за нововиявленими обставинами була залишена без руху і зобов'язано заявника надати суду нововиявлені обставини, які існували на час ухвалення рішення і про них не знали і не могли знати заявник і суд, сплатити судовий збір та обґрунтувати підстави пропущення строку звернення до суду.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що обставина, на яку посилається представник заявника, не є нововиявленою, оскільки запис про звільнення в запас з військової служби ОСОБА_2 в зв'язку з реформуванням Збройних Сил України не впливає на дату звільнення та виключення із списків особового складу військової частини військовослужбовця ОСОБА_2, так як лише уточнює підстави звільнення і дає роз'яснення працівникам кадрових органів щодо формулювання у особових справах звільнених військовослужбовців цих підстав.
Оскільки дана обставина відповідно до вимог ст. 248 КАС України не є істотною обставиною, яка могла б вплинути на судове рішення, то суди обґрунтовано визнали заяву ОСОБА_1 неподаною та повернули її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, залишити без задоволення, а ухвалу військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 05 травня 2006 року та ухвалу військового апеляційного суду Західного регіону від 26 червня 2006 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України.
Судді :
В. І. Бутенко
Т. О. Лиска
О. І. Панченко
М. О. Сорока
І. В. Штульман