Справа №:755/11942/20
Провадження №: 1-кс/755/5199/20
"17" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, українцю, громадянину України, середньою освітою, не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040004798 від 20.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчої ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
17.11.2020 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040004798 відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Вимоги клопотання слідчого обґрунтовані тим, що 20 серпня 2020 року, приблизно о 04-00 годині, ОСОБА_7 , спільно з ОСОБА_8 та спільно з ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб , перебували поблизу будинку АДРЕСА_3 , де у останніх виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, та вони обрали об'єктом свого протиправного посягання чуже майно, яке знаходилось в приміщенні квартири АДРЕСА_4 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, пов'язаного з проникненням до житла, з метою особистого протиправного збагачення, за попередньою змовою групо осіб ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 діючи за заздалегідь розподіленими між собою ролями, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 проникли у приміщення вищевказаної квартири АДРЕСА_5 попередньо пошкодивши скло вікна шляхом розбиття що на другому поверсі будинку АДРЕСА_3 . Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_4 проникли всередину квартири АДРЕСА_4 , а ОСОБА_11 , згідно попередньо розподілених заздалегідь ролей, залишився в дворі будинку АДРЕСА_3 та спостерігав за протиправними діями, а також за навколишньою обстановкою, маючи намір попередити ОСОБА_9 , та ОСОБА_4 в разі появи на місці події мешканців будинку або інших осіб які могли бути свідками злочину. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, маючи на меті незаконне збагачення ОСОБА_9 , та ОСОБА_4 діючи за заздалегідь розробленим планом дій та розподіленими між собою ролями, перебуваючи у приміщенні вищевказаної квартири здійснили її обшук, де виявили наступне майно яке таємно викрали, після чого ОСОБА_4 , діючи за чітким розподілом ролей міняється ролями з ОСОБА_10 , таким чином за зовнішньою обстановкою починає спостерігати ОСОБА_12 а ОСОБА_11 проникає до вище вказаної квартири через розбите вікно та спільно з ОСОБА_9 перебувають в квартирі в пошуку цінних речей. Після чого ОСОБА_11 з частиною викраденого з квартири майна, відчинив вхідні двері вищевказаної кватири з середини та направився на вихід з під'їзду, вийшовши через вхідні двері виніс частину викраденого майна та біля під'їзду передав його ОСОБА_4 . Слідом за ним з під'їзду вийшов ОСОБА_7 з частиною викраденого майна. Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , викрадене майно зберігаючи при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном, а саме телевізором марки «Самсунг» вартістю 12332,50 грн.; монітором марки «Делл» вартістю 4121,88 грн.; процесором марки марки «Кор» вартістю 6717,69 грн.; тонометром автоматичний марки «Велл» вартістю 959 грн., розпорядившись на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_14 матеріального збитки на загальну суму 24131 гривень, в подальшому були затримані працівниками поліції біля будинку №9б по проспекту Мира в м. Києві. Підставою для повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, послужила наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується); протоколами допиту потерпілого; протоколом огляду місця пригоди; протоколами допитів свідків; протоколом про проведення обшуку; протоколом особистого обшуку ОСОБА_15 , протоколом особистого обшуку ОСОБА_7 ; протоколом особистого обшуку ОСОБА_4 . 21.08.2020 слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. 16.10.2020 слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
18.11.2020 року закінчується строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4
06.11.2020 року було відкрито матеріали досудового розслідування іншій стороні в порядку ст.290 КПК України.
16.11.2020 року досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було відновлено, у зв'язку з необхідністю зміни раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 та відновлено строк досудового розслідування завершується 01.12.2020 року.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, - на думку слідчого, є всі підстави вважати, що знаходячись на волі, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на свідків, потерпілих, ухилятися від слідства та суду чи іншим шляхом перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. На думку слідчого, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що обвинувачений не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні. Слідчий вважає, що з моменту обрання судом відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до теперішнього часу не з'явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням його під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків та потерпілих). Таким чином, ризики, які існували на час обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися, що свідчить про необхідність продовжити строки тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою. Строк дії попереднього рішення суду про тримання ОСОБА_4 під вартою завершується 18.11.2020, разом з тим строк досудового розслідування Керівником київської місцевої прокуратури № 4 продовжено до 3-х місяців. На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що досудовим слідством зібрано достатньо доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, та враховуючи, що відсутні підстави для зміни відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, з метою забезпечення досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, слідчий просить задовольнити клопотання. Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити. На думку прокурора обґрунтованість підозри підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження належними та допустимими доказами, заявлені раніше ризики не зменшилися. 06.11.2020 року було відкрито матеріали досудового розслідування іншій стороні в порядку ст.290 КПК України. 16.11.2020 року досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було відновлено, у зв'язку з необхідністю зміни раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 та відновлено строк досудового розслідування завершується 01.12.2020 року. Тому просить продовжити тримання під вартою саме до 01.12.2020 року.
На даний час існують зазначені в клопотанні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного, підвищену суспільну небезпеку злочину та ризики, які існують. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання слідчого та доводів прокурора про неможливість застосування до ОСОБА_4 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, заперечувала. Захисник вважає, що підозра не обґрунтована, ризики відсутні, просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний ОСОБА_4 позицію свого захисника підтримав, додав, що має доньку та буде проживати разом з нею. Відповідно до ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. Згідно зі ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Судом було встановлено, що 20.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12020100040004798).
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040004798, оформлене відповідно до вимог ст.199 Кримінального процесуального кодексу України.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження. Таким чином, слідчим виконані вимоги ст.199 КПК України.
20.08.2020 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м .Києва від 21.08.2020 року відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з визначенням розміру застави. 16.10.2020 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 продовжено до 18.11.2020 року.
Постановою керівником Київської місцевої прокуратури №4 від 13.10.2020 року строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців. Строк досудового розслідування завершується 01.12.2020 року.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується); протоколами допиту потерпілого; протоколом огляду місця пригоди; протоколами допитів свідків; протоколом про проведення обшуку; протоколом особистого обшуку ОСОБА_15 , протоколом особистого обшуку ОСОБА_7 ; протоколом особистого обшуку ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності, які підтверджують існування фактів та інформації, що можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред'явленої підозри, тому слідчий суддя вважає безпідставними заперечення сторони захисту з цих питань.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст.199 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Крім того, слідчий суддя враховує наявність об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою від 16.10.2020 року, та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання до шести років позбавлення волі, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.199 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, тому клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді від 16.10.2020 року в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12020100040004798.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011). При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховані слідчим суддею при вирішенні даного клопотання.
Ухвалюючи рішення про продовження строків тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне залишити без змін визначену в ухвалі від 21.08.2020 року заставу підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 87880 гривень 00 копійок та покладенні на нього обов'язки у випадку внесення визначеної раніше судом застави. Саме такий розмір застави та зазначені вище обов'язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, захищеного законного інтересу, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного та належний контроль з боку можливих заставодавців під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов'язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).
Керуючись ст.ст.3, 176-178, 180, 182-183, 184, 194, 196-199, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040004798 відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді від 16.10.2020 року в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12020100040004798 до 20 листопада 2020 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 87880 (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у вказаному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_4 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження,
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Встановити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя