Постанова від 09.12.2020 по справі 266/5526/20

Справа № 266/5526/20

Провадженя№ 3/266/2143/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2020 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Курбанова Н.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянки України, працюючої поваром ФОП ОСОБА_2 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 44-3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20.10.2020 року о 12 год. 07 хв., перебуваючи на своєму робочому місці ФОП ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , знаходилась без засобів індивідуального захисту, зокрема захисної маски, чим порушила правила щодо карантину людей, а саме п.п.1п.10 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020р., та розпорядження міського голови № 206 від 22.06.2020р., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КпАП України.

ОСОБА_1 будучі повідомленою про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилася, у зв'язку з чим справа розглянута без її участі.

Дослідивши матеріали та всі обставини адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

За статтею 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Санкція даної статті передбачає накладення штрафу як на посадових осіб так і на громадян.

Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Згідно з п.п.1п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КпАП України, а її вина в здійсненні даного адміністративного правопорушення доведена: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 023335 від 20.10.2020 року, поясненнями ОСОБА_1 , в яких остання не заперечувала своєї провини, однак зазначила, що вона погано себе почувала, тому забула вдягнути маску, довідкою про результати розгляду повідомлення працівника поліції від 21.10.2020р., поясненнями ОСОБА_2 , випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 , трудовим договором між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 15.01.2019р., диском з відеофіксацією подій.

Із переглянутого судом відеозапису події, встановлено, що поліцейській повідомив, що перебуває 20.10.2020р. о 12год.07хв. на ринку «АС-2». ОСОБА_1 перебуває сама на кухні, без захисної маски.

Судом встановлено, що розмір щомісячної заробітної плати ОСОБА_1 складає 4200,00грн., на грані мінімальної заробітної плати, яка до адміністративної відповідальності не притягалася, правопорушенням матеріальну шкоду не заподіяно, та оскільки на момент вчинення правопорушення відвідувачів в будівлі не було, ОСОБА_1 нікого не піддала ризику зараження, тому будь-яких негативних, суспільно-небезпечних наслідків вчинене ОСОБА_1 правопорушення не потягло і шкоди не спричинено.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Згідно з вимогами ст. ст. 23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

За таких обставин, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн., із врахуванням особи правопорушника, її майнового стану та обставин даної справи, є непомірним тягарем для ОСОБА_1 , не є співмірним вчиненому правопорушенню, і суперечить принципам співмірності та достатності відповідальності за скоєне, неодноразово викладеним в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведені обставини, вважаю за можливе визнати вказане правопорушення малозначним та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 44-3, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, у зв'язку з його малозначністю на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі - закрити.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя Курбанова Н. М.

Попередній документ
93416147
Наступний документ
93416149
Інформація про рішення:
№ рішення: 93416148
№ справи: 266/5526/20
Дата рішення: 09.12.2020
Дата публікації: 11.12.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Приморський районний суд м. Маріуполя
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.10.2020)
Дата надходження: 29.10.2020
Розклад засідань:
17.11.2020 09:00 Приморський районний суд м.Маріуполя
09.12.2020 09:00 Приморський районний суд м.Маріуполя
Учасники справи:
головуючий суддя:
КУРБАНОВА НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
КУРБАНОВА НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Ворожеєва Віра Георгіївна