Справа № 265/6385/20
Провадження № 3/265/2930/20
09 грудня 2020 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Копилова Лариса Вікторівна,розглянувши матеріали, які надійшли з Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 023050 від 24 вересня 2020 року вбачається, що 14 вересня 2020 року о 19:10 год. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній вчинив правопорушення передбачене ст.178 КУпАП, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином.
Частина 3 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4цього Кодексу
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Разом із тим, стаття 150 Сімейного Кодексу України містить обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, серед яких зокрема, виховування дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка до самостійного життя; повага до дитини; заборона будь-яких видів експлуатації батьками своєї дитини; заборона фізичних покарань дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ст.184 ч.3 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами доданими до протоколу.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 при розгляді справи судом не встановлені.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст. 184 ч. 3 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 гривень.
На підставі ст.184 ч.3 КУпАП та керуючись ст.ст.221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст.184 ч.3 КпАП України та покласти на неї стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 гривень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з моменту винесення постанови.
Суддя Л.В. Копилова