ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 грудня 2020 року м. Київ №640/11997/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доФонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєва Анна Миколаївна;
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн. в порядку, передбаченому частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладі фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського вкладу №43242 від 27 червня 2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у розмірі 190000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення прав та інтересів останнього внаслідок бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Крім того, позивач посилається на те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки протиправними рішеннями (діями, бездіяльністю) відповідача порушено права та законні інтереси позивача як вкладника.
Також позивач зазначає, що у зв'язку з невиплатою Фондом гарантування вкладів гарантованої суми відшкодування за вкладом позивача, останнім порушено як норми права, так і спотворено саму суть створення Державою та існування вказаного Фонду, що має забезпечити збереження коштів вкладників після ліквідації Банку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, не погоджуючись з аргументами, викладеними позивачем в позовній заяві, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказав на відсутність правових підстав для здійснення виплати позивачу гарантованої суми відшкодування за вкладом позивача в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», з огляду на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018101060000066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, а тому відповідна виплата коштів можлива лише після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Третя особа не скористалась своїм правом на надання письмових пояснень щодо свого відношення до позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, що 27 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) №43242 «Планер», згідно якого Банк приймає від клієнта (Позивача) на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 гривень у тимчасове строкове користування на строк в один календарний місяць та зобов'язується сплачувати проценти за їх використання.
Як підтверджує квитанція №ТR.57543.17827.4 від 27 червня 2014 року позивач виконав умови Договору та вніс на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 190000,00 грн.
14 серпня 2014 року постановою Правління Національного банку України № 491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 119 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», згідно з яким 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».
10 листопада 2014 року Постановою Правління Національного банку України № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 13 листопада 2014 року № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» Гончарова Сергія Івановича.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» Гончарова С.І. № 6 від 18 листопада 2014 року визнано нікчемними транзакції та Договір банківського вкладу (депозиту), що укладений між Банком та Позивачем та застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), що є нікчемним з підстав, викладених у пункті 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Не погоджуючись з вказаним Наказом № 6 від 18 листопада 2014 року Фонду про віднесення Договору банківського вкладу (депозиту), що укладений між Позивачем та ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» до категорії нікчемних, позивач звернувся з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року по справі №826/25965/15 позовні вимоги позивача задоволені частково та вирішено:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №43242 від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом №6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку);
- зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року по справі № 826/25965/15 залишено без змін.
Станом на даний час вказані рішення судів по справі №826/25965/15 набрали законної сили, якими визнано позивача вкладником, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року по справі №826/25965/15, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» звернулася з листом до Фонду про уточнення переліку вкладників та необхідності включення до Загального реєстру Позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 190000,00 грн. згідно договору банківського вкладу № 43242 від 27 червня 2014 року.
На виконання рекомендацій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», Фонд здійснив включення позивача до Загального Реєстру вкладників, однак здійснення виплати не було вчинено, що про зазначено в листі вих. №27-216/19 від 04 січня 2019 року.
На підставі зазначеного вище відповідачем, відповідно до вказаного листа, в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» включено Позивача до Загального Реєстру вкладників, однак суму вкладу не виплачено.
Водночас, листом вих. №27-216/19 від 04 січня 2019 року відповідач повідомив позивача, що «слідчим СВ Печерського УП ГУ НП в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018101060000066 і кошти, розміщені на рахунку ОСОБА_1 в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» постановою прокурора у кримінальному проваджені Київської місцевої прокуратури №6 від 21 березня 2018 року визнані речовим доказом відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, тому виплата відшкодування буде можливою лише після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному проваджені».
Як випливає з наданого листування між позивачем та відповідачем, останнім неправомірно заблоковано Позивачу, як вкладнику, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму вкладу, що являється протиправним та порушує права Позивача з наступних підстав.
06 березня 2020 року позивачем отримано лист від Відповідача за вих. №02-036-3604/20, відповідно до змісту якого вбачається « 05 червня 2019 року уповноваженою особою Фонду було подано документи державному реєстратору для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З огляду на те, що передбачений статтею 26, 28 Закону строк виплати коштів відшкодування вкладниками ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» закінчився, правові підстави для виплати Фондом гарантованих сум відшкодування за вкладами відсутні».
Фондом гарантування вкладів було прийнято рішення не виплачувати гарантовану суму відшкодування за вкладом позивача, яку включено до реєстру на виплату на виконання рішення суду, у зв'язку з ліквідацію ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ».
Не погоджуючись з вищевикладеними діями та рішенням Фонду, які полягають у невиплаті Фондом гарантування вкладів гарантованої суми відшкодування за вкладом позивача, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, яким визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За визначенням пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 та 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26 травня 2016 року № 823), (далі по тексту - Положення) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 5 до цього Положення;
3) переліки рахунків за формою, визначеною у додатку 6 до цього Положення: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.
Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.
Переліки на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) складаються в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та засвідчуються підписами уповноваженої особи Фонду, головного бухгалтера банку та відбитком печатки банку (за наявності), в електронному вигляді - у csv-файлах. Дані на паперових носіях та в електронному вигляді повинні бути ідентичними.
Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.
Переліки в електронному вигляді можуть бути передані до Фонду засобами електронної пошти Національного банку України.
Перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, формується на підставі файла «N» та включає інформацію тільки про осіб, які були вкладниками (мали вклади у банку) та поіменовані у файлі «N».
Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною у додатку 7 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону, а також про рахунки, здійснення банком операцій за якими обмежено.
Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Пунктами 2, 3 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодування вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.
Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора- розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду.
Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє суду дійти висновку, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року по справі №826/25965/15 позовні вимоги позивача задоволені частково та вирішено:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №43242 від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку);
- зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року по справі №826/25965/15 залишено без змін.
Рішення судів по справі №826/25965/15 набрали законної сили, якими визнано позивача вкладником, та який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року по справі №826/25965/15, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» звернулася з листом до Фонду про уточнення переліку вкладників та необхідності включення до Загального реєстру Позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 190000,00 грн. згідно договору банківського вкладу №43242 від 27 червня 2014 року.
На виконання вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», Фонд здійснив включення позивача до Загального Реєстру вкладників, однак виплати не було здійснено без наявних на те законних підстав, про що зазначено в листі вих. №27-216/19 від 04 січня 2019 року.
На підставі зазначеного вище відповідачем, відповідно до вказаного листа, в межах Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» включено позивача до Загального Реєстру вкладників, утім не вплачено суму вкладу без наявних на те законних підстав.
Тобто, виходячи з аналізу вищевикладеного вбачається, що позивача включено до Загального Реєстру вкладників.
Разом із тим, листом вих. №27-216/19 від 04 січня 2019 року відповідач повідомив позивача, що «слідчим СВ Печерського УП ГУ НП в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018101060000066 і кошти, розміщені на рахунку ОСОБА_1 в ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» постановою прокурора у кримінальному проваджені Київської місцевої прокуратури № 6 від 21 березня 2018 року визнані речовим доказом відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, тому виплата відшкодування буде можливою лише після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному проваджені».
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Утім, з аналізу наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів визнання грошових коштів у розмірі 190000,00 грн. гарантованої суми відшкодування позивачу за рахунок Фонду, які перебували на рахунку позивача у ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018101060000066.
Крім того, ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/61890/19-к від 16 грудня 2019 року скасовано арешт коштів на рахунку ОСОБА_1 , відкритому у ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2019 року по справі № 757/21167/19-к.
З огляду на зазначені обставини суд дійшов висновку, що зазначені Фондом обставини як такі, що унеможливлюють виплату позивачу гарантованої суми відшкодування, відсутні, тоді як сам факт включення позивача до загального Реєстру вкладників ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми не заперечується.
При цьому, матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність у межах спірних правовідносин обставин, які б перешкоджали виплаті на користь позивача гарантованої суми відшкодування за вкладом у ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ».
З огляду на викладене позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити позивачу гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодування вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Згідно зі статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).
Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
З аналізу наведених положень вбачається, що виплата відшкодування коштів проводиться після затвердження реєстру відшкодування вкладникам для здійснення виплат.
У матеріалах справи відсутні докази затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», однак, згідно розміщеної на офіційному сайті Фонду інформації з 21 листопада 2014 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює відшкодування коштів вкладникам ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» за договорами банківського вкладу незалежно від дати їх закінчення та за договорами банківського рахунку (включаючи карткові рахунки) в межах 200 тисяч гривень засобами Автоматизованої системи виплат Фонду (оголошення розміщено 20 листопада 2014 року).
Оскільки початок виплати коштів в межах гарантованої суми неможливий без затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, то початок процедури виплат свідчить про наявність вказаного реєстру, і залучення до матеріалів справи доказів його затвердження не є необхідним.
Вказана інформація є доказом в розумінні частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки являє собою дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також суд зазначає, що оскільки вказана інформація розміщена на офіційному сайті Фонду, на якому відображено всю інформацію щодо проведення процедур тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», вона є загальновідомою в розумінні частини 3 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про зобов'язання Фонду виплатити на користь позивача гарантовану суму відшкодування підлягають задоволенню також.
Стосовно вимоги позивача стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12749,08 грн, суд зазначає наступне.
Частинами 3-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 червня 2018 у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем не надано суду відповідного документа, що свідчить про оплату витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, внаслідок чого останнє є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у п'ятнадцятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, приписами наведеної статті суду надано право, а не обов'язок зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За встановлених у даній справі обставин, судом не вбачається підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
В той же час, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. Відтак суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн. в порядку, передбаченому частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
3. Зобов'язати Фонд гарантування вкладі фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського вкладу №43242 від 27 червня 2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у розмірі 190000,00 грн.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, код ЄДРПОУ 21708016) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко