ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
07 грудня 2020 року м. Київ № 640/30027/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Кузьменко А.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення боргу
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути податковий борг в сумі 15 555,62 грн.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб'єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2020 року - 2102,00 грн.
Отже, даний спір є спором майнового характеру отже за подання такого позову належить до сплати судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Проте, позивачем в порушення частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позову документ про сплату судового збору не додано. Натомість позивач клопоче про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на положення статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Розглянувши зазначене клопотання, Окружний адміністративний суд місті Києва дійшов до наступних висновків.
За визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Одночасно статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеними правовими нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Суд зауважує, що позивач не є суб'єктом, визначеним статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 27).
Одночасно у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання процедури звільнення від сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у триденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. (Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101),
Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без руху.
3. Встановити позивачу триденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Кузьменко