ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 грудня 2020 року м. Київ №640/12199/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1178853-3313-2615 від 01 квітня 2020 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб, на загальну суму 48909,96 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем не надано достатніх доказів в підтвердження факту володіння (використання) позивачем земельної ділянки, щодо якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, виходячи з того, що згідно з даними ІС «Податковий Блок» та ПК «Кадастр» за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка під нежитловим приміщенням, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,02076 га, що зумовлює наявність у позивача обов'язку зі слати земельного податку, згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2020 року №1178853-3313-2615, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 48909,96 грн.
Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
У свою чергу об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (пункт 270.1 статті 270 Податкового кодексу України).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (стаття 285 Податкового кодексу України).
Приписами пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
При цьому, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу України).
Слід також зазначити, що у силу пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
За твердженнями представника відповідача, викладеними у відзиві, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували дані ІС «Податковий Блок» та ПК «Кадастр», згідно з якими за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка під нежитловим приміщенням, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,02076 га.
У той же час, згідно з пунктом 4 Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року №1386, Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:
Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;
Мін'юст - про землевласників або землекористувачів, зокрема про найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), назву, номер та дату правовстановлюючого документа, кадастровий номер земельної ділянки, площу відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дату державної реєстрації речового права, цільове призначення, місцезнаходження земельної ділянки (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розмір частки у праві спільної власності на земельну ділянку (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності), а також про об'єкти незавершеного будівництва.
На підтвердження наявності у позивача обов'язку із сплати земельного податку, встановленого оскаржуваним податковим повідомленням-рішення представником відповідача не надано суду жодного доказу.
У той же час, згідно з викладеною Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві у листі від 21 листопада 2017 року №31-26.0.22-8321/2-17 інформацією, станом на момент надання вказаної відповіді відомості щодо державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі на території м. Києва та рішення про передачу їх у власність/користування громадянки ОСОБА_1 в Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутні.
Крім того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів на підтвердження наявності у позивача права власності на будівлю, споруду (їх частину), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене суд звертає увагу, що у силу частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про не підтвердження достатніми доказами факту наявності у позивача обов'язку зі сплати земельного податку, визначеного оскарженим податковим повідомленням-рішенням, відтак останнє є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги, як наслідок, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., який підлягає присудженню на користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1178853-3313-2615 від 01 квітня 2020 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб, на загальну суму 48909,96 грн.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко