ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 грудня 2020 року м. Київ № 640/23368/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основаного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 1 січня 2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому у п. 2 пенсії за вислугу років.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивачеві було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, однак, в подальшому на виконання приписів постанови КМУ від 21.02.2018 №103 позивачеві було проведено перерахунок пенсії в результаті якого, всупереч вимогам законодавства, зменшено основний розмір його пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 05 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (суддя Васильченко І.П).
Відповідно до розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2020 року №613 справу передано для повторного автоматизованого розподілу справ між суддями. в зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Васильченко І.П.
Згідно із витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020 року, справу розподілено для розгляду судді Вєкуа Н.Г.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2020 адміністративну справу №640/23368/19 прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г. та визначено, що розгляд справи буде проведено в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати з 01.05.2014 року 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивачем було надано відповідь на відзив, де наголошено, що процедури перерахунку та призначення пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення, а зміни, внесені до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не стосуються перерахунку вже призначених пенсій. Також позивач підкреслив наявність рішення у зразковій справі Верховного Суду, в якій викладено аналогічні висновки.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка до її перерахунку відповідно до приписів постанови КМУ від 21.02.2018 №103, виплачувалась в розмірі 90% від сум грошового забезпечення.
Внаслідок зміни грошового забезпечення відповідних категорій осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, позивачу проведено перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу).
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007)
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2262-XII (в чинній редакції) визначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років, а згідно з ч. 2 цієї статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
До цього, згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Судом встановлено, що норми пенсійного законодавства, які визначали розмір пенсійних виплат громадянам, державою неодноразово змінювались.
Так, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно яких цифри "90" замінено цифрами "80". У той же час згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж закону обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
У подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими цифри "80" ( відсотків) замінено цифрами "70".
Саме така, змінена редакція ст. 13 Закону № 2262-XII і була застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку, хоча до часу проведення перерахунку пенсії у 2018 році йому пенсія обчислювалась виходячи з розміру 90% грошового забезпечення.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права. У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Суд звертає увагу на те, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. У той же час зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносились.
Постанови Кабінету Міністрів України №45 і №103 також не містять положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Зважаючи на це, суд приходить до висновку про те, що внесені Законами №3668-VІ та №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення.
У той же час ці норми не стосуються і не поширюються на випадки перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям вищезгаданих Законів не зазнала.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.
Відтак, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 відсотками грошового забезпечення згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується випадку з позивачем, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена раніше і виплачувалась.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 по зразковій справі №240/5401/18 зроблено наступні висновки:
«… на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
31. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
32. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.".
За змістом частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, частиною 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основаного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення
є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, суд виходить з наступного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 виходячи з 70% сум грошового забезпечення, то суд з метою поновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, що стосується нарахування компенсації втрати частини доходу, суд зазначає, що згідно зі ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто сума компенсації може бути обрахована саме на суму, яка нарахована. Проте, на момент звернення до суду сум, які були б нараховані, але не виплачені позивачу немає. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Отже, вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на теперішній час є передчасними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Водночас, враховуючи встановлені судом обставини щодо протиправності зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% сум грошового забезпечення, суд приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача, доцільним буде задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 1 січня 2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому у п. 2 пенсії за вислугу років.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково.
Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, ст. ст.241-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основаного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 1 січня 2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому у п. 2 пенсії за вислугу років.
5. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа