про відмову в поновленні пропущеного строку для
пред'явлення виконавчого листа до виконання
09 грудня 2020 року м. Київ № 810/1691/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі №810/1691/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період липень-грудень 2010 року у сумі 1288 грн. 80 коп. (вимога від 5 лютого 2014 р. № 389).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі. 28 квітня 2014 р. Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у цій справі.
26 листопада 2020 р. до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа в адміністративній справі №810/1691/14. В обґрунтування заяви зазначено, що "при пересилці поштою від відділу ДВС до Головного управління у Київській області виконавчий лист № 810/1691/14 від 28 квітня 2014 р. було втрачено. Заборгованість по даному виконавчому листі не стягнута".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 р. призначено судове засідання з розгляду цієї заяви на 8 грудня 2020 року, а також запропоновано органу ПФУ надати додаткові докази.
8 грудня 2020 р. у судове засідання сторони не прибули.
Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 та ч. 3 ст. 376 КАС України, розгляд заяви здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження.
При розгляді заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання суддею взято до уваги таке.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
З аналізу наведеної статті, у сукупності із загальними вимогами до форми та змісту письмових заяв, встановлених ст. 167 КАС України, слід зробити висновок, що визначальним фактором при прийнятті рішення про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є обґрунтованість відповідної заяви та достатність наведених підстав для можливості суду зробити висновок про поважність пропуску такого строку.
Суддя зазначає, що у заяві Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання взагалі не зазначено обґрунтування причин пропуску цього строку, отже суд позбавлений можливості зробити висновок про наявність поважних причин пропуску такого строку.
При вирішенні цього питання суд бере до уваги, що з часу винесення рішення у справі та видачі виконавчого листа у квітні 2014 року і його отримання органом ПФУ у травні 2014 р. пройшло понад шість років, а постанова суду підлягала негайному виконанню. Проте, відповідний орган Пенсійного фонду України тривалий час - упродовж майже 6 років - не вживав заходів до виконання зазначеного рішення суду.
Суд враховує також, що стягувачем спочатку був інший орган - Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області, а потім - його правонаступник - Головне управління ПФУ у Київській області. Разом з тим, ця обставина не надає жодних переваг Головному управлінню ПФУ у Київській області у питанні поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Адже названі вище органи Пенсійного фонду України є рівними в своїх правах та обов'язках і здійснюють свої повноваження безперервно, незважаючи на будь-які організаційні перетворення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Рисовський проти України" (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) підкреслив особливу важливість дотримання принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування" покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.
Суддя зазначає, що орган Пенсійного фонду України у даному випадку не дотримався вимог принципу "належного урядування", оскільки не діяв вчасно і послідовно, не реалізував у встановлений строк (до 28 квітня 2015 р.) виконавчий лист, та у подальшому, незважаючи на власну недбалість і допущені помилки, через 6 років продовжує вживати заходів щодо стягнення заборгованості у сумі 1288 грн. 80 коп. з фізичної особи.
Суд бере до уваги, що ухвалою суду від 1 грудня 2020 р. було запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області подати до суду додаткові докази: отримання ним чи Управлінням Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області постанови органу ДВС про повернення виконавчого листа, копію супровідного листа органу ДВС до цієї постанови, інші докази та аргументи, які можуть бути підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та свідчать про наявність поважних причин пропуску цього строку. Разом з тим, на виконання цієї ухвали органом ПФУ жодного документа до суду подано не було.
Ураховуючи наведене, подана до суду заява Головного управління ПФУ у Київській області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248 та 376 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,
1. У задоволенні Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі №810/1691/14 - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Журавель В.О.