09 грудня 2020 року Справа № 280/4412/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів за податковим боргом,
06.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 21 635,54 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6 439,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла в результаті несплати донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 28 075,20 грн.
Ухвалою суду від 10.07.2020 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до першого робочого дня включно після завершення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не менше, ніж протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.
За правилами частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
ГУ ДПС у Запорізькій області у позовній заяві зазначено місце проживання відповідача: АДРЕСА_2 .
Згідно листа-відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вх. від 18.08.2020 №38009) ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
У зв'язку із перебуванням судді Бойченко Ю.П. у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі вирішувалося першого робочого дня - 14.09.2020.
Ухвалою суду від 14.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/4412/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач відзиву на позов не направив.
Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до даних довідки про податковий борг та інтегрованої картки платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 21 635,54 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6 439,66 грн., яка виникла на підставі наступного.
Так, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, правонаступником якого є позивач, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за ознакою доходу «114» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016,за результатами якої складено акт від 15.04.2019 №268/08-01-13-05/ НОМЕР_1 .
На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:
від 14.06.2019 №0014651305, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 170,00 грн.;
від 14.06.2019 №0014641305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 17 288,00 грн. (у т.ч. 13 830,40 грн. - за податковими зобов'язаннями та 3 457,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);
від 14.06.2019 №0014661305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 5 186,40 грн. (у т.ч. 4 149,12 грн. - за податковими зобов'язаннями та 1 037,28 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Вказані податкові повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 , проте повернуто контролюючому органу із зазначенням причин невручення.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України встановлено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
На підставі пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 відповідачу нараховано пеню, несплачений залишок якої складає: 4 177,54 грн. - з податку на доходи фізичних осіб, 1 253,26 грн. - з військового збору.
У зазначені строки податкове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 21 635,54 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6 439,66 грн. вважається сумою податкового боргу.
Разом із тим, пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пп. 95.1- 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Вирішуючи спір по суті, суд, серед іншого, керується вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи надано копію податкової вимоги форми «Ф» від 16.01.2020 №1557-50/828 на суму 28 075,20 грн., яку направлено на адресу: АДРЕСА_2 , та повернуто контролюючому органу із зазначенням причин невручення.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацем другим пункту 45.1 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Разом із тим, як свідчить лист-відповідь Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вх. від 18.08.2020 №38009) ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 12.12.2014 по теперішній час.
Жодного належного та достовірного доказу, що податковою адресою відповідача на момент направлення вищезазначеної податкової вимоги була адреса: АДРЕСА_2 , до суду не надано.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, враховуючи, що позивачем не надано доказів дотримання обов'язкової передумови для стягнення коштів з платника податків - направлення податкової вимоги в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, та сплив 60 календарних днів з дня її надіслання (вручення) такому платнику, позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат не здійснюється у зв'язку із відмовою у задоволенні позову та на підставі ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 09.12.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко