08 грудня 2020 року м. Ужгород№ 260/3426/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 від 14 липня 2020 року № 94/03-04/20, які затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 14 липня 2020 року № 166-М.
Рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 352 від 13 жовтня 2020 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 та наказу управління містобудування та архітектури № 166-М від 14 липня 2020", скасовано вищевказані містобудівні умови та обмеження та наказ, яким вони затверджені. Позивач вважає, що таке рішення є протиправним з огляду на те, що скасування містобудівних умов та обмежень не належить до компетенції органів виконавчої влади.
30 жовтня 2020 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року визначено належним відповідачем у справі - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з тим, що Виконавчий комітет Ужгородської міської ради мав передбачені п. 3 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування" повноваження скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані підпорядкованим йому органом - Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.
Позивачем до суду подано заперечення на відзив.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 14 липня 2020 року Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради надало ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження № 94/03-04/20 для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція індивідуального житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва" від 14 липня 2020 року № 166-М затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція індивідуального житлового будинку" по АДРЕСА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13 жовтня 2020 року № 352 "Про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 та наказу управління містобудування та архітектури № 166-М від 14.07.2020", скасовано вищенаведені містобудівні умови та обмеження, видані ОСОБА_1 та наказ Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, якими вони були затверджені.
Наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт" від 27 жовтня 2020 року № 24 скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого 16.09.2020 № ЗК051200916777 на реконструкцію індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі - Закон №3038).
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері регулювання містобудівної діяльності.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону №3038 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
У відповідності до ст.26 Закону №3038 забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.29 Закону №3038, містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних.
У відповідності до ч.2 ст.29 Закону №3038 фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Відповідно до ч.3 ст.29 Закону №3028 містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Згідно з ч.8 ст.29 Закону №3028 містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.
Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) абзац п'ятий частини восьмої статті 29 виключено (згідно із Законом України від 17.10.2019 р. N 199-IX); 3) за рішенням суду.
У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
Наведений у ст.29 Закону №3038 перелік суб'єктів, що мають право на скасування містобудівних умов та обмежень, є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.
Спір в даній адміністративній справі виник з приводу скасування виданих уповноваженим органом містобудівних умов та обмежень виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування.
В обґрунтування правомірності оскарженого рішення від 13 жовтня 2020 року № 352 відповідач посилається на положення п.3 ч.2 ст.52 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280) відповідно до яких виконавчий комітет ради має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону № 280 виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
У відповідності до ч.1 ст.52 Закону № 280 виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
При цьому, статтею 31 Закону №280 віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва віднесено повноваження, в тому числі, щодо надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Однак нормами ст.31 Закону №280, як і будь-якої іншої статті зазначеного законодавчого акту, не передбачено право виконавчого комітету ради скасовувати надані містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що положеннями п.3 ч.2 ст.52 Закону №280/97 виконавчому комітету ради надано право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
Разом з тим, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №807/736/18, що також стосувалося питання правомірності скасування рішенням виконавчого комітету органу місцевого самоврядування виданих суб'єкту містобудування містобудівних умов та обмежень.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що у даній справі, на підставі містобудівних умов у позивача на час прийняття оскарженого рішення вже виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів та позивач заперечує проти зміни чи припинення таких правовідносин.
Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання наявності у суб'єкта містобудування права на скасування містобудівних умов та обмежень слід керуватися нормами ч.8 ст.29 Закону №3038, оскільки саме вони є спеціальними у спірних правовідносинах.
З аналізу ч. 8 ст. 29 Закону № 3038 вбачається, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: за заявою замовника або за рішенням суду, та вказаною нормою не передбачена можливість скасування містобудівних та обмежень на підставі рішення виконавчого комітету міської ради.
За таких обставин, суд не може вважати оскаржене рішення таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13 жовтня 2020 року № 352 "Про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва по вул. Тараса Шевченка, 47 та наказу управління містобудування та архітектури № 166-М від 14.07.2020" прийняте за відсутності законних підстав, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як протиправне.
Щодо позовної вимоги про скасування наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 27 жовтня 2020 року № 24 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт", суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що вказаним наказом скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого 16 вересня 2020 року № ЗК 051200916777 на реконструкцію індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 . (замовник будівництва ОСОБА_1 ).
Як вбачається із вказаного наказу, він прийнятий на підставі абз. 6 п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13 квітня 2011 року № 466.
Так, відповідно до абз. 6 п. 15 вищевказаної постанови у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про протиправність наказу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13 жовтня 2020 року № 352, яким скасовано містобудівні умови та обмеження на проектування об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 , то виданий у зв'язку із скасуванням містобудівних умов та обмежень наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 27 жовтня 2020 року № 24 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт" також підлягає скасуванню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржених рішень, вимоги позову відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.
У відповідності до ст.139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірім 1681,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.
На підставі наведеного та керуючись ст. 139, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13 жовтня 2020 року № 352 "Про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 та наказу управління містобудування та архітектури № 166-М від 14.07.2020".
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 27 жовтня 2020 року № 24 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт"
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 04053699) судові витрати у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк