Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 грудня 2020 р. Справа№200/5323/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у 2017 році звернувся до Управління соціального захисту населення з заявою про призначення житлової субсидії. В декларації про доходи не було зазначено дружину, оскільки цього не вимагало законодавство, яке діяло на той час. Рішенням № 42 про відмову в наданні субсидії та стянгнення надмірно отриманих коштів, ОСОБА_1 було відмовлено в наданні субсидії. Позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що порушує його права на отримання допомоги від держави.
Представник відповідача 1 відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк не надав.
Представник відповідача 2 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зокрема зазначив, що на звернення позивача від 15.01.2016 ОСОБА_1 було призначено житлову субсидію з січня 2016 року по грудень 2016 року. Субсидію було продовжено без звернення отримувача з січня 2017 року по квітень 2017 року, з травня 2017 року по квітень 2018 року включно. В червні 2019 року позивач особисто звернувся з оновленою заявою про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ «Ощадбанк» та надав декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії з питань призначення житлової субсидії з 01.05.2019. Тобто, з особистою заявою для подовження призначення субсидії ОСОБА_2 після 2016 року не звертався, та ніякої інформації щодо змін обставин, які могли вплинути на призначення чи розрахунок субсидії позивач до структурного підрозділу не надав. З 01.05.2018 при призначенні житлових субсидій враховуються майновий стан, зайнятість та доходи членів сімей осіб із складу домогосподарства незалежно від адреси реєстрації їх місця проживання (тобто у разі, коли їх зареєстроване місце проживання відмінне від адреси домогосподарства).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2020 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті, призначене підготовче засідання на 23.09.2020.
23.09.2020 відкладено розгляд справи до 20.10.2020 для надання додаткових доказів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2020 залучено у якості другого відповідача по справі - Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради та відкладено розгляд справи до 05.11.2020.
05.11.2020 відкладено розгляд справи до 17.11.2020 у звязку з участю судді у виборчій справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.12.2020.
Сторони по справі до судового засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними повідомленнями.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідно до паспорта громадянина України Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 з 30.12.2011.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.01.2016 позивач звернувся до управління соціального захисту населення Приморського району м. Маріуполь із заявою про призначення житлової субсидії, подав декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії.
В зазначеній декларації ОСОБА_1 вказав двох свої неповнолітніх дітей.
На дане звернення субсидію було призначено з січня 2016 року по грудень 2016 року.
Субсидію ОСОБА_1 було автоматично подовжено, без його особистого звернення з січня 2017 по квітень 2017, з травня 2017 по квітень 2018 року включно, на підставі раніше наданих документів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2015 № 106 «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій».
05.06.2019 позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради із заявою про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ «Ощадбанк» та подав відповідну декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії.
В зазначеній декларації ОСОБА_1 вказав двох свої неповнолітніх дітей та свою дружину.
Відповідно до наявного в матеріалах витягу з протоколу засідання з розгляду питань, пов'язаних з призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, житлових субсидій, надання пільг Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 10.07.2019 № 42, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні субсидії з 01.05.2019 та вирішено повернути до держбюджету суму надмірно виплаченої субсидії, суму субсидії, яка надавалась не у грошовій формі, утримати з житлово-комунальних організацій.
Відповідно до підстав щодо відмови у призначенні субсидії, вказано, що згідно заяви ОСОБА_1 від 05.06.2019, він перебуває у шлюбі. Інформація до Департаменту УСЗН з 01.05.2018 не була надана. Розрахунок житлової субсидії з 01.05.2018 було здійснено без урахування доходів дружини ОСОБА_3 .
На адресу, ОСОБА_1 було направлене повідомлення Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 28.11.2019 про відшкодування надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді субсидії.
Спірним питанням у даній справі є правомірність припинення виплати позивачу субсидії з 01.05.2019 та повернення надмірного сплачених коштів у вигляді субсидії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій визначаються Положенням про порядок призначення житлових субсидій, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848.
Відповідно до п. 13 зазначеного Положення №848 (в редакції від 30.10.2015, що діяла на момент першого звернення позивача до УСЗН), для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у випадках, передбачених абзацом третім пункту 12 цього Положення, а також у разі зазначення у декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням; договір найму (оренди) житла (за наявності).
З зазначеного можна зробити висновок, що при зверненні до управління соціального захисту із заявою про призначення житлової субсидії від 15.06.2016, позивач надав декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, та надав поспорт громадянина України, який посвідчує його особу, як того вимагало Положення №848.
Судом встановлено, що субсидія ОСОБА_1 автоматично подовжувалась, без його особистого звернення з січня 2017 по квітень 2017, з травня 2017 по квітень 2018 року, з травня 2018 року по січень 2019 року включно, на підставі раніше наданих документів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2015 № 106 «Про удосконалення порядку надання житлової субсидії» були внесені зміни в Положення №848.
Пунктом 16 Положення № 848 було встановлено, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).
Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 14 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктом 14 цього Положення.
Відповідно до п. 9 Положення № 848, до складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами при першому зверненні до уповноваженого органу з заявою про призначення субсидії, позивачем був наданий паспорт громадянина України, в якому була наявна інформація, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 з 30.12.2011.
Разом з цим, особисто ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради із заявою про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ «Ощадбанк» 05.06.2019, та подав відповідну декларацію про доходи і витрати осіб, вказавши свою дружину - ОСОБА_3 , як це вже було передбачено Положення № 848 в новій редакції.
Відповідно до п. 22 Положення (у редакції на момент прийняття відповідачем рішення про припинення раніше призначеної субсидії) за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:
- домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);
- громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об'єднанням;
- у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
- громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;
- виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
- під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
- виникнення обставин, зазначених в абзаці сьомому пункту 7 цього Положення;
- громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.
Надання житлової субсидії у зазначених випадках припиняється з місяця, наступного за місяцем, в якому їх виявлено.
Отже, аналізуючи наведені положення, суд доходить висновку про те, що станом на момент призначення позивачу житлової субсидії - січень 2016 року відповідач не здійснив перевірку, наданих позивачем в декларації відомостей, призначивши йому субсидію без перевірки соціального статусу позивача, зокрема не з'ясувавши відомостей щодо перебування позивача у шлюбі, кількості осіб зареєстрованих в приміщенні тощо, та в подальшому до наступного особистого звернення позивача (червень 2019 року), призначав субсидію позивачу в автоматичному режимі.
В протоколі від 10.07.2019 № 42, як підставу для відмови в призначенні житлової субсидії, було зазначено не надання інформації про перебування ОСОБА_1 у шлюбі, проте, дані висновки спростовуються відображеною в паспорті позивача інформацією, а саме, про перебування у шлюбі з 1991 року з ОСОБА_3 .
Тобто, з вищезазначеного вбачається, що відповідачу було відомо про перебування у шлюбі позивача та було достатньо повноважень для з'ясування складу домогосподарства осіб, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні, зокрема, звернутися до позивача з вимогою щодо надання декларації дружини, якщо це було обов'язковою умовою щодо надання субсидії позивачу. Проте, при розгляді питання щодо наданя позивачу житлової субсидії в січні 2016 року та до червня 2019 року це питання не з'ясовувалось відповідачем, субсидію було призначено та її пролонгація здійснювалась в автоматичному режимі, тому, на думку суду, в той час, у декларації щодо доходів дружини не було необхідності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 березня 2019 року у справі №727/5743/15-ц, звернула увагу на те, що сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави. А тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України (ст.ст. 1212 - 1215). Надмірно перерахована (виплачена) субсидія є шкодою.
Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, пенсії, допомоги, інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (п. 1 ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України).
Отже, не може бути повернута сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії зокрема тоді, якщо суб'єкт владних повноважень не доведе, що виплату здійснив добровільно, але внаслідок рахункової помилки з його боку, чи недобросовісності з боку набувача субсидії. Така недобросовісність може проявлятися у несумлінному ставленні до виконання власних обов'язків, зловживанні правом у власних інтересах або в інтересах третіх осіб тощо.
Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаній постанові Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку позивач є добросовісним набувачем, оскільки надмірне перерахування (виплата) субсидії відбулось, через неналежне виконання відповідачем обов'язків щодо перевірки наданих позивачем відомостей.
Враховуючи викладене, суд вважає що дії Управління соціального захисту населення щодо надіслання повідомлень від 28.11.2019 про відшкодування надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді субсидій є протиправними.
Щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову в наданні субсидії та стягнення надмірно отриманих коштів, суд зазначає, в ході розгляду даної справи було встановлено що дане рішення було прийнято комісією у вигляді протоколу № 42 від 10.07.2019, комісія з розгляду спірних питань при призначенні житлових субсидій не наділена правом приймати рішення щодо призначення або припинення житлової субсидії, а питання з цього приводу належить до компетенції і повноважень відповідача, отже вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення про призначення житлової субсидії, та визначення підстав, за яких призначається даний вид субсидії або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вважає, що ефективним способом захисту в даному випадку потрібно буде визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо надіслання ОСОБА_1 повідомлення від 28.11.2019 про відшкодування надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді субсидії та зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради повторно розглянути питання про призначення та надання ОСОБА_1 житлової субсидії відповідно до наданої заяви від 05.06.2019, з врахуванням висновків суду у данній справ. Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 14.05.2020 №35597, позивач за подання адміністративного позову сплатив 840,80 грн. судового збору.
Зважаючи на зазначене, оскільки судом встановлені протиправні дії саме Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, суд вважає що судові витрати повинні бути стягнуті саме з відповідача 2.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ: 33852448; Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70), Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065) щодо надіслання ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_2 ) повідомлення від 28.11.2019 про відшкодування надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді субсидії.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065) повторно розглянути питання про призначення та надання ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_2 ) житлової субсидії відповідно до наданої заяви від 05.06.2019, з врахуванням висновків суду у данній справ.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 01 грудня 2020 року.
Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець