ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
09 грудня 2020 року Справа № 160/14532/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн.; зобов'язання здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 31 711,56 грн., -
06.11.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн., зобов'язання здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 31 371,56 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 09.11.2020 р. провадження у справі №160/14532/20 відкрито, та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
31.10.2020 р. ОСОБА_1 отримав податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн.
Позивач - ОСОБА_1 зазначає, що з 12.07.2011 р. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2340.
При цьому, позивач зазначив, що останній в період з січня 2017 р., як фізична особа, відповідно до діючого законодавства, реалізував себе не як самозайнята особа, а як найманий працівник, уклавши трудовий договір і виконував обов'язки директора юридичного департаменту в Приватному акціонерному товаристві «Телевізійна служба Дніпропетровська» ЄДРПОУ 20264089.
Відповідно до трудового договору та правил внутрішнього трудового розпорядку у позивача був 40 годинний робочий тиждень з понеділка по п'ятницю, (субота та неділя - вихідні) з початком робочого дня о 09-00 годині і закінченням о 17-45 годині.
Позивач зазначає, що із зазначеного вище графіку роботи, часу для заняття адвокатською діяльністю у якості самозайнятої особи, у ОСОБА_1 не було.
Протягом 2017 р., ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» щомісячно сплачувало єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника, тобто за ОСОБА_1 , в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що складало: 38 581,81 грн.
Протягом 2018 р., ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» та філія ПАТ «НСТУ «Дніпровська регіональна дирекція» сплачували єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника, за ОСОБА_1 , в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що складало: 45 751,52 грн.
Протягом 2019 р., філія ПАТ «НСТУ «Дніпровська регіональна дирекція» сплачувало єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника, за ОСОБА_1 , в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що складало: 70835,12 грн.
Загальна сума ЄСВ у вказаний період з 01.01.2017 р. по січень 2020 р. складала 155168,45 грн., а середньомісячна 4310,23 грн., тобто в сумі що перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Позивач зазначає, що оскільки відповідач не вказав у вимозі, за який саме період виникла недоїмка, останній вказує суми ЄСВ сплачені за ОСОБА_1 роботодавцями за весь період з моменту набуття чинності ЗУ від 06.12.2016 р. № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодав¬чих актів України».
Додатково зазначає, що у період часу з 01.01.2017 р. та по 06.11.2020 р., ОСОБА_1 неодноразово призупинялась дія свідоцтва у зв'язку з різними особистими та службовими обставинами.
29.01.2020 р. позивач звернувся із заявою до контролюючого органу про припинення діяльності як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю та надав форму 8-ОПП, однак виходячи зі змісту вимоги та збільшенню суми заборгованості яку вказав відповідач, останній продовжує нараховувати протиправно ЄСВ.
На підставі викладеного вище, та з урахуванням відповідних норм чинного ПК України, позивач вважає податкову вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню; зобов'язати здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 31 371,56 грн.
26 листопада 2020 р., повноважним представником відповідача, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду було подано відзив на позовну заяву від 26.11.2020 р. вх.№ 15989/20-ел, в тексті якого зазначено наступне.
Відповідно до даних інформаційної системи органу доходів і зборів, ОСОБА_1 взято на облік до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як особу що займається незалежною професійною діяльністю на підставі самостійно поданої заяви від 18.07.2011 р. № 2340 за формою 5-ОПП.
Законом України № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464, які набули чинності з 01 січня 2017 р., зокрема у першому реченні п.2 ч.1 ст.7 слова «має право самостійно» замінено словом «зобов'язаний».
Таким чином, з 01.01.2017 р., особи - які провадять незалежну професійну діяльність, які перебувають на загальній системі оподаткування зобов'язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок незалежно від того, отримували вони дохід (прибуток) чи ні. У випадку, якщо фізична особа - підприємець не отримувала дохід (прибуток) від підприємницької діяльності, вона повинна нараховувати та сплачувати єдиний внесок у розмірі 22 відсотки від мінімальної заробітної плати.
Згідно п. 16 розділу IV Порядку № 435 фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5 таб. 3).
Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (п. 16 розділу II Порядку № 435).
Згідно до п.З Розділу VI Інструкція №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Відповідно до п.З p.VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема як однієї із підстав, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Крім того, вищезазначеною інструкцією зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 грн.
Отже, на підставі вищезазначеного, податковий орган вважає, що вимоги є законними з наступних підстав:
Податкова звітність Позивачем не подавалась, доходів він не отримував, як наслідок, повинен був сплачувати (враховуючи зміни до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01 січня 2017 року, що стосується платників, які перебувають на загальній системі оподаткування та якими не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року) суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Отже, за 2017 рік у сумі 8448 грн. (704 грн. * 12 місяців). За 2018 рік був нарахований єдиний соціальний внесок на загальну суму 9828,72 грн. (819,06 грн. * 12 місяців). Також, 2019 рік був нарахований єдиний соціальний внесок на загальну суму 8262,54 грн. (918,06 грн.* 9 місяця).
Нарахування єдиного внеску контролюючим органом: за 2017 р. загальна суму заборгованості складає 8448 грн.: нараховано єдиний внесок від 09.02.2018 р. на загальну суму 8448 грн.; за 2018 р. загальна суму заборгованості складає 9828,72 грн.; 1 квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.04.2018; 2 квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.07.2018; 3 квартал 2018 р. у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.10.2018; 4 квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 21.01.2018; за 2019 р. загальна суму заборгованості складає 11016,72 грн.; 1 квартал 2019 р. у сумі - 2754,18 грн., граничний строк сплати до 19.04.2019 р.; 2 квартал 2019 р. у сумі - 2754,18 грн., граничний строк сплати до 19.07.2019 р.; 3 квартал 2019 р. у сумі - 2754,18 грн., граничний строк сплати до 21.10.2019 р.; 4 квартал 2019 р. у сумі - 2754,18 грн., граничний строк сплати до 20.01.2020 р.
А також, нараховано штрафні санкції за несвоєчасну подачу декларації з єдиного внеску на на за загальну суму 340 грн.
За 2020 рік загальна суму заборгованості складає 2078,12 грн.: нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю нарахування єдиного внеску №2943515 від 21.04.2020 термін сплати 21.04.2020 р. на суму 1039,06 грн.; Нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю Нарахування єдиного внеску №4442830 від 20.07.2020 термін сплати 20.07.2020 на суму 1039,06 грн. (8448 грн. + 9828,72 грн. + 11016,72 грн. + 340 грн. + 2078,12 грн.) = 31711,56 грн.
Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був взятий на облік контролюючих органів як адвокат 12.07.2011 р.
Щодо зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки платника податків представник відповідача зазначив наступне.
Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, а саме: інформація з рішення суду, прийнятого по суті (п.п.4).
Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано").
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано" при частковому скасуванні.
При частковому скасуванні формується нове повідомленШя-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
При збільшенні зазначених у податковому повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані в пункті 2 глави 1 цього розділу).
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повід омлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Вручено, судовий розгляд"), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
На підставі викладеного вище, представник відповідача зазначає, що при оскаржені вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до інформаційних системах органів ДФС має вноситься відомості відносно результатів судового оскарження таких вимог, а не вирішуватися питання відносно виправлення некоректних первинних записів щодо нарахування сум єдиного внеску.
Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерство фінансів України №422 від 07.04.2016 р.
На підставі зазначеного вище, та з урахуванням відповідних норм чинного податкового законодавства, представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
04.12.2020 р., представником відповідача, було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду відзив на позовну заяву від 04.12.2020 р. вх.№80679/20 ідентичний за змістом відиву від 26.11.2020 р. вх.№15989/20-ел.
Відповідно до ст.263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Отже, рішення у даній адміністративній справі, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р., зі змінами, якою визначено, що на усій території України з 12 березня по 31 серпня 2020 року було встановлено карантин, та враховуючи п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення», яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), приймається 09.12.2020 р.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , копія якого міститься в матеріалах справи.
В матеріалах справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_3 , в тексті якої визначено трудовий шлях останнього.
08.10.2020 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області виставлено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.10.2020 р. № Ф - 5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , відповідно до рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №7 від 12.07.2011 р. має право на зайняття адвокатською діяльністю з 12.07.2011 р., що підтверджується свідоцтвом №2340, копія якого міститься в матеріалах справи.
В матеріалах справи містяться відомості, що з 05.07.2018 р. право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльнісь» на підставі заяви останнього, що підтверджується відповідним записом в профілі адвоката ОСОБА_1 на офіційній сторінці Національної асоціації адвокатів України.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_3 , останній виконував обов'язки директора юридичного департаменту в Приватному акціонерному товаристві «Телевізійна служба Дніпропетровська» ЄДРПОУ 20264089.
Протягом 2017 р., ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» щомісячно сплачувало єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника, тобто за ОСОБА_1 , в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що складало: 38 581,81 грн.
Протягом 2018 р., ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» та філія ПАТ «НСТУ «Дніпровська регіональна дирекція» сплачували єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника, за ОСОБА_1 , в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що складало: 45 751,52 грн.
Протягом 2019 р., філія ПАТ «НСТУ «Дніпровська регіональна дирекція» сплачувало єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника, за ОСОБА_1 , в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що складало: 70835,12 грн.
Загальна сума ЄСВ у вказаний період з 01.01.2017 р. по січень 2020 р. складала 155168,45 грн., а середньомісячна 4310,23 грн., що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу Форми ОК-5 за період з 2005 р. по 2020 р., копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника податків, копія якої наявна в матеріалах справи, станом на 30.11.2020 р. за позивачем обліковується борг зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 2017 р. по 2020 р. у сумі 15 819,54 грн.
На підставі вищенаведених відомостей, 08.10.2020 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тощо.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються. (п.55.2 ст.55 ПК України).
Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).
Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до абзацу 7 пункту 1 часини 1 статті 4 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI, нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного податкового законодавства, суд зазначає наступне.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.
Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний соціальний внесок не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення правових норм, якими врегульована сплата єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм Закону №2464-VI був зроблений Верховним Судом в постанові від 27.11.2019 року у справі №160/3114/19, в постанові від 04.12.2019 року в адміністративній справі №440/2149/19, в постанові від 17.06.2020 року в адміністративній справі №400/2263/19.
При цьому, як встановлено судом під час розгляду справи позивач - ОСОБА_1 , відповідно до записів трудової книжки Серії НОМЕР_3 , виконував обов'язки директора юридичного департаменту в Приватному акціонерному товаристві «Телевізійна служба Дніпропетровська» ЄДРПОУ 20264089.
Так, протягом 2017 р., ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» щомісячно сплачувало єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника, тобто за ОСОБА_1 , в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що складало: 38 581,81 грн.; протягом 2018 р., ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» та філія ПАТ «НСТУ «Дніпровська регіональна дирекція» сплачували єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника, за ОСОБА_1 , в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що складало: 45 751,52 грн.; протягом 2019 р., філія ПАТ «НСТУ «Дніпровська регіональна дирекція» сплачувало єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника, за ОСОБА_1 , в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що складало: 70835,12 грн.
Загальна сума ЄСВ у вказаний період з 01.01.2017 р. по січень 2020 р. складала 155168,45 грн., а середньомісячна 4310,23 грн., що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу Форми ОК-5 за період з 2005 р. по 2020 р., копії яких містяться в матеріалах справи.
Відтак, роботодавець позивача щомісячно сплачував за останнього, як найманого працівника, ЄСВ у розмірі не менше мінімального від суми нарахованої йому заробітної плати за місця, що підтверджується підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу Форми ОК-5 за період з 2005 р. по 2020 р., копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника податків, копія якої наявна в матеріалах справи, станом на 30.11.2020 р. за позивачем обліковується борг зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 2017 р. по 2020 р. у сумі 15 819,54 грн.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному стахуванню та за який щомісяця сплачені стахові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне стахування, встановлене законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.
Суд зазначає, що позивачу зараховувався страховий стаж, а отже, підтверджується сплата страхових внесків, а саме ЄСВ.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вказана вище юридична особа як роботодавець, нараховуючи позивачу заробітну плату, сплачувала за неї, як страхувальник, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Доказів отримання позивачем у спірний період доходів від провадження адвокатської діяльності відповідачем не надано.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за неї в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець, що виключає обов'язок по сплаті у цей період внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем ще і як фізичною особою-підприємцем, яка має право провадити господарську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19; від 23.01.2020 року у справі №480/4656/18; від 03.04.2020 року у справі № 140/642/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, встановивши та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн. необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування як дій контролюючого органу щодо винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн., так і визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску, шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 31 371,56 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Приписами статті 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.
Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється відповідно до Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Порядок), який затверджено наказом Міністерством фінансів України від 07 квітня 2016 року №422.
Так, приписами пункту 2 частини 1 розділу 6 Порядку встановлено, що первинними документами, на підставі яких в інтегрованій картці платника здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).
Таким чином, вказаний Порядок зобов'язує контролюючий орган відобразити у інтегрованій картці позивача, як платника податків, зменшення суми податкового боргу з юридичних осіб у розмірі, який вона прагнула скасувати в судовому порядку з урахуванням штрафів та пені, на підставі судового рішення яке визнає відсутність такого податкового боргу.
Отже, вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску, шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 31 371,56 грн. є передчасними та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) заявлених до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн.; зобов'язання здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 31 711,56 грн. саме в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до квитанції № 0. 0. 1892995647.1 від 03.11.2020 р. позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн.; зобов'язання здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 31 711,56 грн., суд вважає за необхідне відшкодувати ОСОБА_1 суму, сплачену у якості судового збору за подання даної позовної заяви з Державного бюджету України в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн., 80 коп.), відповідно до квитанції № 0. 0. 1892995647.1 від 03.11.2020 р.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн.; зобов'язання здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 31 711,56 грн., - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 08.10.2020 р. №Ф-5129-57 на загальну суму 31 711,56 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн., 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова