м. Вінниця
09 грудня 2020 р. Справа № 120/5080/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі - Військовий інститут танкових військ НТУ "ХПІ", позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач). За змістом позову позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" суму у розмірі 341497,01 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання та витрат щодо сплати судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у Військовому інституті танкових військ НТУ "ХПІ" у розмірі 341497,01 грн. Заборгованість виникла у зв'язку з відрахуванням відповідача зі списків курсантів Військового інституту через відмову від подальшого проходження служби та достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) з 31.08.2020 відповідно до наказу № 176 від 21.08.2020.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Ухвалою від 13.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Зокрема встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Про можливість отримання ухвали про відкриття провадження у справі відповідача було повідомлено засобами телефонного зв'язку 16.10.2020, що підтверджується телефонограмою, складеною секретарем судового засідання 16.10.2020.
Крім того, копія зазначеної ухвали була направлена 16.10.2020 на електронну адресу відповідача, про що секретарем судового засідання складено довідку від 16.10.2020.
З огляду на викладене відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про відкриття провадження у справі та про встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву.
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ НТУ "ХПІ" у період з 01.08.2018 по 31.08.2020.
Наказом начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" № 134 від 31.07.2019 відповідача із 01.08.2018 зараховано на навчання на другий курс за спеціальністю "Озброєння та військова техніка".
Наказом начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" № 177 від 31.07.2020 відповідача зараховано на наступні курси навчання.
27.08.2018 між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі т.в.о. начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Абзацом 6 пункту 1 вказаного контракту передбачено, що курсант зобов'язаний відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" від 21.08.2020 за № 19-К (по особовому складу) відповідач відрахований з числа курсантів у зв'язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу.
Відповідно до наказу начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" від 21.08.2020 № 176 (по стройовій частині) ОСОБА_1 з 31.08.2020 виключено зі списків особового складу інституту та всіх видів забезпечення.
Підставою для прийняття зазначеного наказу стали наказ начальника інституту (по особовому складу) від 21.08.2020 за № 19-К, протокол засідання Вченої ради інституту від 30.07.2019 за № 15, дозвіл командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 17.08.2020 № 28405, довідки-розрахунки витрат, пов'язаних з навчанням, рапорт ОСОБА_1 про добровільне відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням.
Як видно із витягів з наказів начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" від 31.07.2019 № 134, від 31.07.2020 № 177, від 21.08.2020 № 176, а також довідок-розрахунків витрат, пов'язаних з навчанням ОСОБА_1 , загальна сума витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання, складає 341497,01 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" видами військової служби є: військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Положеннями статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Згідно з частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Пунктами 3 та 4 Порядку №964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 964 витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах", яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
Водночас, відповідно до пункту 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Згідно з абзацом 6 пункту 1 контракту від 27.08.2018 про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі ТВО начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" та відповідачем, останній взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту, остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення здійснюється на підставі довідок-розрахунків, складених відповідними службами забезпечення навчального процесу.
Як встановлено під час розгляду адміністративної справи, підставою для розірвання контракту з відповідачем стало не бажання останнього проходити подальше навчання в Військовому інституті танкових військ НТІ "ХПІ", у зв'язку з відмовою від проходження служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання, що зумовило розірвання контракту з відповідачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача наявний обов'язок відшкодувати позивачу витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі системи Міністерства оборони України.
При цьому суд зазначає, що у даному випадку відповідач перебував на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання, пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи.
Відтак, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби належить до питання проходження публічної служби такою особою.
Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 по справі № 810/2610/16 та від 13.03.2019 по справі № 723/18/17, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 по справі № 804/285/16, яка є обов'язковою для врахування в силу частини 5 статті 242 КАС України.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що загальна сума витрат на утримання відповідача склала 341497,01 грн.
Як видно з матеріалів справи, курсанти, що навчаються у даному вищому навчальному закладі, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Суд зазначає, що відповідач є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов'язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання та відповідному рапорті, проте, вказану суму витрат, пов'язаних з утримання ОСОБА_1 під час навчання у навчальному закладі (позивача), станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано.
Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 341497,01 грн.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Враховуючи вище наведене, беручи до уваги відсутність добровільної сплати відповідачем коштів на його утримання в Військовому інституті танкових військ НТУ "ХПІ", та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.
Відповідно до положень статті 139 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" суму на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання, у розмірі 341497,01 грн. (триста сорок одна тисяча чотириста дев'яносто сім гривень одна копійка).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Полтавський Шлях, 192, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ 07905262)
ОСОБА_1 (2 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович