ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2020Справа № 910/11245/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма»
про стягнення 65 529,93 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" про стягнення 65529,93 грн заборгованості за надані послуги з приймання додаткового об'єму стічних вод через приєднані мережі за період з 01.12.2017 по 31.05.2020, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору на послуги водопостачання та водовідведення №06617/1-5-11 від 14.04.1999.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором на послуги з водопостачання та водовідведення № 06617/1-5-11 від 14.04.1999, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 (суддя Маринченко Я.В.) справу № 910/11245/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" про стягнення 65 529,93 грн направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/18518/17 про банкрутство Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма".
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану справу з присвоєнням їй єдиного унікального номеру судової справи № 910/18518/17(910/11245/20) 18.09.2020 було передано судді Баранову Д.О. для подальшого її розгляду в межах справи № 910/18518/17 про банкрутство Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма".
Втім, у судовому засіданні 16.09.2020 судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження у справі № 910/18518/17 про банкрутство Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2020 самовідвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи № 910/18518/17(910/11245/20) за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" про стягнення 65 529, 93 грн. - задоволено, справу № 910/18518/17(910/11245/20) передано уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2020, справу № 910/11245/20 передано для розгляду судді Грєховій О.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11245/20. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 05.10.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв'язку до суду з поміткою «адресат відсутній».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 09.10.2020 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
14 квітня 1999 року між Державним комунальним об'єднанням «Київводоканал» (перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»), (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма» (далі - абонент, відповідач) укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 6617/1-5-11 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65.
01 вересня 2011 року сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, за умовами якої сторони домовились доповнити Договір додатковими умовами щодо водовідведення додаткового об'єму стічних вод від абонента, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів, а саме:
- постачальник надає абоненту послуги з водовідведення додаткового об'єму стічних вод від об'єкта абонента за адресою: 1 пл. пр. Паладіна, 46, 2 пл., вул. Малинська, 4, 872, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів в періоди дощів та сніготанення, в порядку передбаченому Правилами користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190; Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.08.2009 № 876; ДСТУ 3013-95 Гідросфера «Правила контролю за відведенням дощових і снігових вод з територій міст і промислових підприємств» затвердженим наказом Держстандарту України від 23.02.1995 № 58 та даними гідрометеослужби і паспорту водного господарства абонента;
- вартість послуг розраховується постачальником щомісячно (в інших випадках на квартал або рік) в залежності від об'ємів відведених вод та на підставі тарифів на послуги з водовідведення, встановлених уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України, і величини рівня атмосферних опадів за даними Гідрометцентру України. В разі зміни тарифів у період дії Договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до Договору стосовно строків їх введення та розмірів;
- оплата послуг здійснюється абонентом на підставі розрахункового документа, який постачальник направляє абоненту в електронному вигляді (дебетове повідомлення) або у паперовому вигляді (вимоги-доручення, рахунки тощо) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальник щомісячно (в інших випадках один раз на квартал або рік)у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа абоненту або до банківської установи абонента. В разі неотримання від постачальника поточного розрахункового документа, абонент самостійно отримує його у постачальника та здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним періодом. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документів призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу;
- абонент має право отримати безпосередньо в Розрахунковому департаменті ПАТ «АК «Київводоканал» розрахунок вартості додаткового об'єму стічних вод, за який від здійснює плату.
Пунктом 3.7 Договору узгоджено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів направити повноваженого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконання цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
Цей Договір укладається строком на 10 років з 14.04.1999 по 14.04.2009 і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить закінчення строку його дії (п. 5.1 та п. 5.2 Договору).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором в частині надання відповідачу послуг з приймання додаткового об'єму стічних вод через приєднані мережі за період з 01.12.2017 по 31.05.2020 на загальну суму 134 720,75 грн., з яких відповідачем було сплачено лише 69 190,82 грн., в зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 65 529,93 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положенням ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою є Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» №2918-III від 10.01.2002.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» державна політика у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення будується на принципах, зокрема: державного управління і регулювання відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення; невідворотності відповідальності у разі порушення законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення; додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення.
Статтею 13 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать, в тому числі: затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів; встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).
Згідно із частиною 1 статті 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», в тому числі, на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.
Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання та/або водовідведення або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Водним кодексом України, а саме у статті 1 закріплено визнання стічної води, відповідно до якого вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627, якими визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Відповідно п. 2.1 Правил, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 4.9 Правил, каналізаційні випуски стічних вод до міської мережі водовідведення повинні бути обладнані запломбованими запірними пристроями. У разі їх відсутності споживач в узгоджені з виробником строки зобов'язаний виконати роботи з обладнання випусків пристроями, що дозволяють припинити приймання стічних вод у міську мережу водовідведення та здійснювати відбір проб.
Пунктами 4.10 Правил визначено середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), ОР, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулою ОР = ОД + ОС + ОПМ,
де ОР - середньорічний об'єм поверхневих стічних вод, м 3/рік; ОД - середньорічний об'єм дощових вод, м 3/рік; ОС - середньорічний об'єм снігових вод, м 3/рік; ОПМ - середньорічний об'єм поливально-мийних вод, м 3/рік.
Також пунктом 4.11 Правил визначено середньорічний об'єм дощових вод, ОД, визначають за формулою ОД = 10h Дк ДF Д,
де hД - кількість опадів за теплий період року, мм, визначається за метеорологічними даними; кД - загальний коефіцієнт стоку дощових вод, що враховує кількість дощових вод (шар або об'єм), що надходить у мережі водовідведення за певний період часу (доба, місяць, сезон, рік), від усієї суми атмосферних опадів, що випали за цей період; FД - загальна площа стоку дощових вод, га.
Загальний коефіцієнт стоку дощових вод для площ стоку з різним видом поверхні визначається на підставі даних, наведених у додатку 3 до цих Правил.
Для визначення середньорічного об'єму дощових вод, ОД, з території населеного пункту, що має різні види поверхонь, загальний коефіцієнт стоку, кД, для загальної площі стоку, FД, розраховується як середньозважена величина з окремих значень коефіцієнта стоку, наведеного у додатку 3, для площ стоку з різним видом поверхні.
В свою чергу, пунктом 4.12 Правил визначено середньорічний об'єм снігових вод, ОС, визначають за формулою ОС = 10h Ск СF С,
де hС - кількість опадів за холодний період року (загальна річна кількість снігових вод або запас води в сніжному покриві на початок сніготанення), мм, визначається за метеорологічними даними; кС - загальний коефіцієнт стоку снігових вод (з урахуванням прибирання снігу і втрат води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0,6); FС - загальна площа стоку снігових вод з території підприємства, установи, організації, га.
Пунктом 4.13 Правил визначено середньорічний об'єм поливально-мийних вод, ОПМ, що надходить у вуличну мережу водовідведення, у разі відсутності засобу обліку на водопровідному трубопроводі, що подає воду на ці потреби, та у разі використання води для здійснення поливально-мийних робіт з додаткового джерела непитного водопостачання визначається за формулою ОПМ = 10mpF ПМк ПМ,
де m - питома витрата води на миття покриттів (як правило, приймається 1,35 л/м 2 на одне миття), л/м 2; p - середня кількість операцій поливання та миття на рік (складає близько 150), од.; FПМ - площа твердих покриттів, на яких здійснюється миття, га; кПМ - коефіцієнт стоку для поливально-мийних вод (приймається рівним 0,5).
01 вересня 2011 року сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, за умовами якої сторони домовились доповнити Договір додатковими умовами щодо водовідведення додаткового об'єму стічних вод від абонента, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів, а саме:
- постачальник надає абоненту послуги з водовідведення додаткового об'єму стічних вод від об'єкта абонента за адресою: 1 пл. пр. Паладіна, 46, 2 пл., вул. Малинська, 4, 872, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів в періоди дощів та сніготанення, в порядку передбаченому Правилами користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190; Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.08.2009 № 876; ДСТУ 3013-95 Гідросфера «Правила контролю за відведенням дощових і снігових вод з територій міст і промислових підприємств» затвердженим наказом Держстандарту України від 23.02.1995 № 58 та даними гідрометеослужби і паспорту водного господарства абонента;
- вартість послуг розраховується постачальником щомісячно (в інших випадках на квартал або рік) в залежності від об'ємів відведених вод та на підставі тарифів на послуги з водовідведення, встановлених уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України, і величини рівня атмосферних опадів за даними Гідрометцентру України. В разі зміни тарифів у період дії Договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до Договору стосовно строків їх введення та розмірів;
- оплата послуг здійснюється абонентом на підставі розрахункового документа, який постачальник направляє абоненту в електронному вигляді (дебетове повідомлення) або у паперовому вигляді (вимоги-доручення, рахунки тощо) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальник щомісячно (в інших випадках один раз на квартал або рік)у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа абоненту або до банківської установи абонента. В разі неотримання від постачальника поточного розрахункового документа, абонент самостійно отримує його у постачальника та здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним періодом. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документів призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу;
- абонент має право отримати безпосередньо в Розрахунковому департаменті ПАТ «АК «Київводоканал» розрахунок вартості додаткового об'єму стічних вод, за який від здійснює плату.
Пунктом 3.7 Договору узгоджено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів направити повноваженого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконання цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, ПрАТ «АК «Київводоканал» надано відповідачу послуги з приймання додаткового об'єму стічних вод через приєднані мережі за період з 01.12.2017 по 31.05.2020 на загальну суму 134 720,75 грн., з яких відповідачем було сплачено лише 69 190,82 грн., в зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 65 529,93 грн.
В підтвердження розміру щомісячної кількості опадів, позивачем до матеріалів справи долучено Довідки Українського гідрометеорологічного центру за період з лютого 2018 року по травень 2020 року.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження оплати послуг з приймання додаткового об'єму стічних вод через приєднані мережі, відповідачем до матеріалів справи не надано, як і будь-яких заперечень проти їх розміру та обсягу.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 65 529,93 грн. основного боргу.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма» (03680, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 46; ідентифікаційний код: 00149943) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) заборгованість у розмірі 65 529 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 93 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено: 09.12.2020
Суддя О.А. Грєхова