ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
07.12.2020Справа № 910/11356/20
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Земельний центр»
до1. Київської міської ради 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський»
про визнання недійсними рішень та договору
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Гаврилова В.А.
від відповідача 1:Нежурбіда М.Г., Головін А.С.
від відповідача 2:Поліщук Б.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний центр» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрокомбінат «Хотівський» про:
- визнання недійсним рішення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрокомбінат «Хотівський» від 04.03.2015 за №21 про припинення договору оренди земельної ділянки №79-6-00246 від 29.10.2004;
- визнання недійсним рішення Київської міської ради від 08.10.2015 №185/2088 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки №79-6-00246 від 29.10.2004 (з урахуванням додаткової угоди про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 29.06.2010 №79-6-00762);
- визнання недійсним договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки №79-6-00246 від 29.10.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про зо зроблено запис від 29.06.2010 за №79-6-00762 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підписання директором відповідача 2 та направлення відповідачу 1 звернення від 04.03.2015 за №21 про припинення договору оренди земельної ділянки №79-6-00246 від 29.10.2004 від імені відповідача 2 вчинене з порушенням вимог ч. 1 та 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України тягне недійсність цього правочину, а також недійсність рішення Київської міської ради від 08.10.2015 №185/2088 та договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки №79-6-00246 від 29.10.2004.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, зобов'язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду), призначено у справі підготовче засідання.
Підготовче засідання неодноразово відкладалося у зв'язку з наданням можливості сторонам скористатися своїми правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, а також перебуванням судді Босого В.П. у відрядженні та на лікарняному.
Протокольною ухвалою суду від 30.11.2020 в підготовчому засідання оголошено перерву на 07.12.2020.
Представник позивача в судове засідання з'явилася, через канцелярію суду подала повідомлення про неможливість виконання вимог ухвали суду від 06.08.2020 в частині надання оригіналів документів, доданих до позовної заяви, у зв'язку з їх перебуванням на відповідальному зберіганні.
Представники відповідачів в судове засідання з'явилися, надали пояснення по справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. У підготовчому засіданні суд, серед іншого, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що у зв'язку з неподанням позивачем оригіналів всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В даному випадку такою невчиненою процесуальною дією є подання суду витребуваних доказів, а саме оригіналів документів, доданих до позовної заяви.
При цьому суд враховує, що у позовній заяві позивачем підтверджено, що окремі оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, знаходяться у позивача та можуть бути надані суду для огляду в порядку, передбаченому приписами ст. 91 Господарського процесуального кодексу.
В той же час, з повідомлення позивача №05/12 від 05.12.2020 вбачається, що такі оригінали знаходяться на відповідальному зберіганні, проте суд позбавлений можливості встановити де саме, оскільки жодна інша інформація у даному повідомленні відсутня. Більш того, позивачем не додано до вказаного повідомлення жодних доказів передання витребуваних документів уповноваженим особам на відповідальне зберігання.
Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у зв'язку з неподанням витребуваних судом документів, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельний центр» до Київської міської ради та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про визнання недійсними рішень та договору залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.
Повна ухвала складена 08.12.2020.
Суддя В.П. Босий